Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Коротка токсикологічна характеристика шкідливих речовин




ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА

Екологічна безпека як складова глобальної і національної безпеки - стан суспільних відносин у галузі екології, при якому системою державно-правових, організаційних, науково-технічних, економічних та соціальних засобів забезпечується регулювання екологічно небезпечної діяльності, режим використання природних ресурсів, охорона природного навколишнього середовища, безпечного для життя і здоров’я людей, попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для природних систем і населення.

Екологічна експертиза - діяльність спеціально уповноважених державних органів, громадських та інших еколого-експертних формувань, спрямованих на забезпечення проведення дослідження, аналізу, оцінки об’єктів, спроможних безпосередньо чи у процесі реалізації (застосування, впровадження тощо) негативно впливати на стан навколишнього природного середовища і здоров’я людей та підготовку висновків про їх відповідність екологічним вимогам

Таблиця 4.2 - Види екологічної безпеки

Ознака Класифікація
  За територіальними ознаками глобальна (міжнародна)
національна (державна)
регіональна
локальна
  За способами забезпечення техногенно-екологічна безпека
соціо - екологічна безпека
природна безпека
економіко-екологічна безпека
  За об’єктами охорони екологічна безпека навколишнього природного середовища та його компонентів
екологічна безпека суспільства та людини

Стандартизація і нормування у галузі екології - врегульована екологічним правом діяльність спеціально уповноважених органів та їх організацій щодо розробки і встановлення комплексу обов’язкових правил, вимог, норм і нормативів у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки.

Види екологічного контролю:

ü державний;

ü громадський;

ü виробничий.

Відповідальність за порушення екологічних норм:

ü дисциплінарна;

ü матеріальна;

ü адміністративна

ü кримінальна.

До основних шкідливостей відносяться надлишкові тепло і волога, пил, гази, токсичні пари. Зміст цих і інших вредностей в атмосфері обмежується величиною гранично припустимої концентрації (ГПК).). Існують 4 види ГПК:

ГПКр.з. – гранично припустима концентрація шкідливостей у робочій зоні. Для нетоксичного пилу ГПКр.з. дорівнює 10 мг/м3, для токсичної – визначається по таблиці 1 у залежності від змісту в пилу .

Таблиця 4.3 - ГПКр.з. для токсичних пилів.

Зміст у пилу ГПКр.з, мг/м3
10-70%  
70-90%  
>90%  

 

ГПКпр – гранично припустима концентрація шкідливості в приточному повітрі, визначається за формулою:

ГПКпр=0,3×ГПКр.з. (4.1)

ГПКсередньодобова.пр.сл. – гранично припустима середньодобова концентрація шкідливості в приземному шарі атмосфери;

ГПКmax.раз.пр.сл. – максимально разова гранично припустима концентрація шкідливості в приземному шарі атмосфери. Звичайно ГПКmax.раз.пр.сл. у 3 рази менше, ніж ГПКр.з.

Промислові чи гази повітря, у якому тривалий час знаходяться чи порошини крапельки рідини в зваженому стані, називають аэродисперсной чи системою аэрозолем, при цьому частки пилу чи крапельки рідини називають дисперсною фазою, а чи газ повітря - дисперсним середовищем. У випадку, якщо пневмотранспорт пилоподібного матеріалу супроводжується високими концентраціями пилових часток у газовому потоці, аэродисперсную систему визначають як аэровзвесь.

Єдиної класифікації немає, тому що різними спеціалістами ставляться свої особисті задачі:

ü гігієністи - вплив на здоров'я;

ü економісти – збиток;

ü виробничники - джерела їхній утворення.

З погляду можливості очищення викидів потрібно розрізняти такі види шкідливих речовин:

ü гази - стан речовини зі спроможністю займати весь об`єм. З погляду виробничника-професіонала - газ - речовина, що знаходиться в стійкому газовому стані у всьому інтервалі температур і тисків характерних для газоочистки.

ü пари - газ, що відразу переходить у рідкий або твердий стан уже у газоочистки.

ü дим - дуже дрібнодисперсний твердий аерозоль субмікронних часток (<2мкн). Часто дим буває пофарбований і по фарбуванню визначають хімічний склад.

ü пил - а) твердий аерозоль <1мкн. б) сипучий порошкоподібний продукт, легко важиться в повітря.

ü туман - рідкий аерозоль або дисперсна фаза рідкого аерозолю.

ü суміш - це суміш перерахованих компонентів. Частіше усього маємо справу із сумішами.

При конкретному проектуванні викиди діляться на дві основні групи:

ü парогазові;

ü аерозольні.

Парогазові викиди - суміші газів і парів без твердих і рідких часток. Вони діляться на дві підгрупи:

1) викиди не підлягають очищенню через їхню нешкідливість або по розміркуванням економічної недоцільності очищення. Цей висновок треба обов'язково обґрунтувати перед інспекцією. Таке допущення може бути тільки тимчасовим і потрібно дати обґрунтування для організації й ОКР із метою подальшої розробки проектних рішень для очищення.

2) викиди підлягають обов'язковому очищенню, коли шляхом розсіювання ми досягаємо потрібного ГПК.

Аерозольні викиди - суміші газів із твердими і рідкими частками.

Вони діляться на шість підгруп:

1) аерозолі, де дисперсна фаза підлягає уловлюванню, а парогазової немає.

2) аерозолі, в яких дисперсна фаза підлягає уловлюванню, а парогазова впливає на очищення, хоча вона не засвоюється.

3) аерозолі, в яких дисперсна фаза уловлюється і повинна уловлюватися парогазова. У цьому випадку необхідна комбінована газоочистка й у залежності від складу парогазової суміші вибирається порядок очищення.

4) мало пилюки й багато газу. Дисперсне середовище обчищається. У цьому випадку в апаратах газоочистки одночасно здійснюють очищення і від пилюки.

5) аерозолі в яких середовище може не обчищатися і дисперсна фаза теж, такий аерозоль не підлягає очищенню.

Аерозолі поділяються на пил, дим і туман і смог.

Пил – система твердих часток, що утворюються при дробленні, стиранні, свердлінні, вибуху вихідного матеріалу

Дим – хмара часток, що має високу оптичну щільність і утвориться найчастіше при згорянні деревини, нафти, кам'яного вугілля і інших видів органічного палива.

Туман – найчастіше це результат конденсації води і інших речовин, а також металургійні викиди, що складаються з дуже дрібних часток (менш 1 мкм) оксидів металів і сублімації, що утворяться в результаті дистиляції, горіння і т.п.

Смог – суміш диму і тумана, що містить пари води.

Найбільш поширеними газами є:

1. С - отрутний газ. Зберігається в атмосфері годину. Концентрація над морем 6.10-3- 6.10-2 ПДК; у сільських районах - 0,06 ПДК; у населених пунктах - 0,6 ПДК. Руйнує гемоглобін крові, приводить до кисневого голодування. При вдиханні повітря зі змістом з 6ПДК (10ррм) - отруєння, а з концентрацією з 120ПДК (200ррм) кілька годин - легке отруєння. С = 720ПДК 1200ррм - 2 ч нудота головний біль, втрата свідомості. С =1200-1500 ПДК -2000-2500ррм - непритомний стан. Підвищення концентрації в тунелях, гаражах, інтенсивних транспортних потоках.

2. NО – окис азоту (в основному NО й NО2, а також N2О3, N2О4, N2О5) ПДК нм NО= 0,06; ПДК рз NО=5. ПДК NО2 нм = 0,04мг/мз; ПДЕ рз=2мг/мз. Токсичний вплив при викидах проявляється в страту - і тропосфері. NО каталізатор руйнування озонного шару. NО в стратосфері утвориться також природним шляхом у результаті викиду відпрацьованих газів надзвуковими літаками, ракетами, транспортними літаками. Зміст NО в нижніх шарах атмосфери 8-10ПДК (2-3ррм), у городах може збільшуватися 10-100 разів. NО зберігаються в атмосфері 3-4 дня. NО спочатку робить на здоров'я схований характер, потім викликає важкі захворювання. Шкідливий вплив роблять окисли азоту НNО3 і НNО2, створювання в дихальних шляхах людини. При наявності NО 3100 ПДК рівному 100ррм, через 0,5 години відбуваються серйозні захворювання в населення, губиться рослинність.

3.2. Зміст SО2 над водними акваторіями дорівнює 0,005-0,05 ПДК 10-3-10-4 ррм. Зміст SО2 у сільській місцевості до 0,05-0,5 ПДК 10-2-10-3 ррм. Зміст SО2 у промислових районах до 160 ПДК(10ррм). Тривалість стійкості - 10 годин. (SО2 - SO3 - Н24). SО2 не отрутний, але дратує ока, ніс, горло. Шкідливо впливає на легені, убиває рослини, викликає корозію металів і зменшує прозорість атмосфери. Зміст SО2, рівне 0,04-0,06 ПДК, викликає роздратування горла. Зміст SО2, рівне 10 ПДК, викликає роздратування слизуватої оболонки око, носа. Зміст SО2, рівне 23 ПДК, викликає загальне отруєння при впливі в плині 3 хв.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 679; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.02 сек.