Філософія та філософування

Філософія, отже, є знання загального, що зближує її з такою формою суспільної свідомості як наука. Як наука, так і філософія прагнуть описати світ у загальних поняттях. Обидві прагнуть теоретично обґрунтувати свої положення, довести їх. Але не слід їх і ототожнювати. Наука прагне описати світ у загальній для всіх людей, тобто людинонезалежній формі – через набір інваріантів. Наука прагне виключити вплив людиномірних суб’єктивних чинників на свої результати. Такими чинниками є настрій, характер, бажання науковця, його приналежність до традицій, а також його індивідуальні здатності: увага, реакція, гострота зору. Завдяки цим властивостям двоє різних людей дещо по різному витлумачать ту ж саму ситуацію дослідження. Саме такої неоднозначності і прагне уникнути наука, формуючи знання про об’єкт як такий, як він існує поза людиною.

Філософія, на відміну від науки, завжди є знання зацікавлене, небайдуже, тобто принципово світоглядне, людиномірне. Відмінність між наукою та філософською орієнтацією виявилася досить чітко іще в античності, коли мислителі почали розділяти мудрість (софію) та знання (епістеме). Нагромадження знання ще не навчає мудрості – стверджував Геракліт іще в VI ст. до н. е.

Ми знаємо, що на перших етапах своєї історії філософія була сукупним знанням про світ, яке містило у собі елементи фізичних, хімічних, біологічних та інших знань, а багато хто з видатних філософів (Фалес Піфагор, Аристотель) були й видатними математиками, астрономами, фізиками, біологами тощо (звідси й вже згадана традиція присвоєння наукових ступенів). Але елементи цих конкретнонаукових знань не були суто науковим, (тобто незацікавленим) знанням у лоні філософії. Лише в міру свого кількісного зростання і відповідної систематизації, (автономізації, тобто перетворення на автономну галузь), ці знання звільнялися від світоглядно-оціночних моментів, перестаючи бути філософією і стаючи водночас наукою.

Розділяючи філософське та наукове знання, ми виходимо з розділеності самої реальності на суб’єкт (активну частину реальності) та об’єкт – предмет пізнання. Цим об’єктом як правило і є навколишній світ у цілому та в окремих його частинах. об’єктом може бути також і сама людина, оскільки активність може спрямовуватися і на самого себе, й на іншу людину чи групу людей. Абстрагуючись у процесі пізнання від самого відношення (пізнавального, практичного тощо) суб’єкта до об’єкта, ми прагнемо набути знання про об’єкт сам по собі. Це і є наукове, незацікавлене знання про природу (фізика, хімія...), людину (антропологія, психологія), суспільство (соціологія, історія, мовознавство). Та ж сама реальність, але розглянута під кутом зору суб’єкт-об’єктного відношення є предметом філософії.

Предметом філософії є світ у цілому (природа, суспільство та мислення) у своїх найзагальніших закономірностях, розглядувана під кутом зору суб’єкт-об’єктного відношення. Отже, предметом філософії є не світ сам по собі, не людина сама по собі, а відношення людина-світ. Це відношення – є нічим іншим, як усвідомленням самого процесу нашого життя. Що ж формується у нас в результаті такого усвідомлення? В результаті формуються наші світогляди.

Можна сказати і так: філософія – це світогляд на його теоретичному рівні, це свідомо обґрунтована інтелектуальними засобами систем світоглядного знання. Саме теоретичність, доказовість та обґрунтованість і означають перехід зі світоглядного на філософський рівень усвідомлення світу.

Отже, специфікою філософського знання є його плюралістичний або поліфонічний, діалогічний і водночас толерантний стосовно до всіх інших відмінних точок зору характер. Зазначене дає підставу розглядати філософію як знання «софійного» на відміну від суто наукового «епістемного» типу. Проте, мудрістю вона є в ідеалі, реально ж вона є постійним прагненням цієї мудрості. Цим і зумовлений процесуальний характер філософського знання. Це є процес, що постійно розгортається, самокоригується. Отже, філософське знання носить діяльнісно-активний характер, є відкритим та рухливим. Це усвідомлення людиною навколишнього світу, свого місця в ньому, свого ставлення і відношення до цього світу й до себе, своїх претензій і намірів щодо світу та шляхів реалізації цих намірів (життєвих програм). Водночас це не просто знання, але й оцінка людиною самої себе. При цьому філософське знання не залишається на розмитому рівні світогляду, а набуває раціональної, тобто логічно-доказової форми, завдяки чому може бути ефективно переданим від однієї людини іншим.

Це теоретичний аспект визначення філософії.

У практичному плані філософія дає нам навички точно формувати власну думку для себе, чітко її формулювати для співбесідників, обґрунтовувати та доводити її у спорі. Вміння ж бачити альтернативи допомагає робити свій вибір не інстинктивно, а свідомо. Заразом приходить також розуміння мотивів, чому той або інший вибір зроблено не лише нами, але й іншими людьми.

Згодом ми познайомимося також із загальним алгоритмом розв’язання проблемних ситуацій.

Свій світогляд, на відміну від знання однозначно передати неможливо, саме через те, що його важко перетворити на набір інваріантів, тобто у таку форму, яка сприймається усіма однаково. Світогляд містить у собі багато індивідуального, такого, що визначається особистими властивостями людини, її переживаннями, неповторним власним досвідом та історією розвитку. Через те світогляд має розмиті контури. Разом із тим він містить набагато більше інформації, ніж знання, але ця інформація завжди оповита серпанком індивідуальності. І важливе завдання філософії розв’язати проблему нерозуміння – допомогти нам краще та повніше зрозуміти один одного.

З висоти філософії будь-яке інше знання здається вирваним з загального контексту однобічним. За словами відомого сучасного іспанського філософа Х. Ортега-і-Гассета, воно здається «наївним і дещо хибним». Ця хибність виявляється у впевненості носія такого знання, знавця у власній непогрішимості, у перебільшенні свого вміння за Вітґенштайном, «ставити кордон мислимому і тим самим немислимому», через що втрачає здатність «бачити альтернативи», про які говорив Джеймс.

Дата добавления: 2014-01-11