Мал. 1. Графік розподілу ресурсів

У сучасному складному і багатоликому світі ні одну значну міжнародну проблему не можна вирішити без переробки величезних обсягів інформації і налагодження міжнародних комунікаційних процесів.

Звертає на себе увагу одна чудова властивість інформації: будучи акумульованою і обробленою з визначених позицій, інформація дає нові відомості, приводить до нових знань.

Зростання інформаційнихресурсів в останній чверті ХХ ст. досягло таких рекордних розмірів, що багато фахівців почали говорити про “інформаційний вибух” та “інформаційну революцію”.

Дійсно, із початку ХХ ст. інформаційний потік збільшився приблизно в 30 разів. Щорічно у світі публікується біля 100 тис. журналів 60 мовами; 5 млн. наукових статей, книг, брошур; 2250 тис. дисертацій і звітів. Сучасному фахівцю необхідно було б щодня прочитувати приблизно 1,5 тис. сторінок тексту, щоб не відставати від рівня сьогоднішнього дня (мал. 2). Потік інформації, що генерується, почав випереджати можливості людства по його використанню.

Мал. 2. Таблиця інформаційного потоку (1990 р.)

Інформація забезпечує радикальну інтенсифікацію суспільного виробництва на базі використання інформаційних технологій, вихід суспільства на передові рубежі по продуктивності праці, широке впровадження безлюдних виробництв, облагороджування праці, підвищення в ній творчого елемента, перехід до сучасних моделей діяльності людей і способові життя, що відрізняється, насамперед, високим рівнем інформаційно-організаційного комфорту, доступністю й ефективністю застосування величезних інформаційних багатств. Мова йде про повне використання “глибинних” чинників соціально-економічного прогресу - резервів інформатики.

Соціальну інформатизацію не можна змішувати з комп'ютеризацією. Це різні поняття. Комп'ютеризація - насичення ринку комп'ютерною і телекомунікаційною технікою та засобами її алгоритмічного і програмного забезпечення. Історично сформовані соціальні середовища пристосовані для “паперової” інформатики - рутинні процеси збору, обробки, передачі, використання інформації. Заміна їх машинними технологіями, заснованими на сучасній мікропроцесорній і телекомунікаційній техніці, а в недалекому майбутньому - на штучному інтелекті, потребує радикальної перебудови усієї системи чинників і умов роботи усього господарського комплексу, особливо його керуючих підсистем.

Інформатизація - це цілісний процес формування нового автоматизованого інформаційного середовища як необхідної умови ефективного застосування ЕОМ, їхніх мереж, робототехнічних комплексів, банків даних і т.д. Мова йде про програмовану зміну інформаційної основи функціонування різноманітних суспільних підсистем, заміну “паперової” інформатики людиномашинними (діалоговими) системами, створення нових, незрівнянно більш ефективних моделей діяльності людей. Звідси і народилося ключове поняття інформатики: інформаційне (точніше, машинно-інформаційне) середовище.

Програмоване створення машинно-інформаційних середовищ у різних сферах суспільної практики (виробництві, керуванні, науці, медицині, сфері послуг, оборонній сфері і т.д.) замість історично сформованих “паперових середовищ” (формування машинної інформатики замість “паперової” інформатики) - це і є інформатизація.

Концепція інформатизації протистоїть пануючій дотепер системотехнічній концепції - розвиток ЕОМ без перетворення соціально-економічних середовищ. Це не просто позбавляє сенсу процес комп'ютеризації, багато в чому нівелює значення самих перспективних її напрямків, але і веде до величезної втрати матеріальних ресурсів і часу.

Дата добавления: 2014-01-11