КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Тема: Організація праці працівників освіти
Лекція 12. Матеріальна відповідальність. Матеріальна відповідальність — це вид юридичної відповідальності, яка накладається у випадку, коли внаслідок дій працівника було завдано матеріальної шкоди підприємству, установі, організації. Матеріальна відповідальність виражається в обов'язку працівника відповідати за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації. Існує два види матеріальної відповідальності: обмежена матеріальна відповідальність; повна матеріальна відповідальність. Обмежена матеріальна відповідальність включає обов'язок працівника відшкодувати збитки в межах середнього місячного заробітку. Цей вид відповідальності застосовується в усіх випадках, якщо для працівника законодавством не передбачена повна матеріальна відповідальність. Повна матеріальна відповідальність передбачає обов'язок працівника відшкодувати шкоду в повному обсязі. Законодавство визначає такі випадки настання повної матеріальної відповідальності: § між працівником і підприємством, установою, організацією укладено письмовий договір про взяття на себе повної матеріальної відповідальності; § майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; § шкоди завдано діями працівників, які мають ознаки діянь, що переслідуються у кримінальному порядку; § шкоди завдано працівником, який був у нетверезому § стані: § шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків; § службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу; § шкоди завдано нестачею, навмисним знищенням або навмисним псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів, при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування.
Покриття шкоди працівниками проводиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу або за рішенням суду. Мета: ознайомити студентів з поняттями педагогічний та науково-педагогічний працівник, особливостями педагогічної праці, правами та обов’язками педагогічних та науково-педагогічних працівників.
План: 1. Кадрове забезпечення сфери освіти. 2. Права та обов’язки педагогічних та науково-педагогічних працівників. 3. Підготовка і перепідготовка наукових і науково-педагогічних працівників. -1- Педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними якостями, які мають відповідну освіту, професійно-практичну підготовку, фізичний стан яких дозволяє виконувати службові обов’язки. педагогічну діяльність у закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації здійснюють педагогічні працівники, а у ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації та закладах післядипломної освіти науково-педагогічні працівники. Педагогічні працівники – це особи, які за основним місцем роботи у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації професійно займаються професійною діяльністю. Науково-педагогічні працівники – це особи, які за основним місцем роботи у ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації професійно займаються педагогічної та науково-технічною діяльністю. Учасниками навчально-виховного-процесу, крім науково-педагогічних працівників є також працівники ВНЗ (старші лаборанти, методисти, завідуючі навчальними лабораторіями та ін.). Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників встановлюється КМУ. Основними посадами педагогічних працівників ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації є: - викладач; - старший викладач;
- голова предметної комісії; - завідуючий відділенням; - заступник директора; - директор. Основними посадами науково-педагогічних працівників ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації є: - асистент; - викладач; - старший викладач; - директор бібліотеки; - науковий працівник бібліотеки; - доцент; - професор; - завідуючий кафедрою; - декан; - проректор; - ректор. Педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом. На посади науково-педагогічних працівників обираються за конкурсом особи, які мають наукові ступені чи вчені звання, а також випускники магістратури чи аспірантури і докторантури. Статутом ВНЗ можуть встановлюватися додаткові вимоги до осіб які приймаються на посади науково-педагогічних працівників. Педагогічні працівники можуть призначатися на посаду керівником вищого навчального закладу. Педагогічні працівники проходять кожні 5 років атестацію і за результатами атестації визначається відповідність працівників займаній посаді також присвоюються категорії та педагогічні звання. Позитивне рішення атестаційної комісії може бути підставою для підвищення за посадою, а негативне – підставою для звільнення педагогічного працівника з посади у порядку встановленому чинним законодавством. Порядок атестації педагогічних працівників встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влад у галузі освіти і науки. Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, порядок їх присвоєння визначаються КМУ. Робочий час педагогічного та науково-педагогічного працівника визнається Кодексом законів працю України. Час виконання навчальних, методичних, наукових, організаційних та інших трудових обов’язків у поточному навчальному році не повинен перевищувати річний робочий час. Максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників не може перевищувати 900 годин на навчальний рік. Максимальне навчальне навантаження педагогічних працівників не може перевищувати 720 годин на навчальний рік. Основними видами робіт педагогічних і науково-педагогічних працівників є: Методична робота:
1. Підготовка конспекту лекцій, методичних матеріалів до семінарських лабораторних та ін. занять; 2. Підготовка та рецензування підручників, навчальних посібників, словників, довідників; 3. Розробка навчальних планів, програм, робочих навчальних планів і програм; 4. Складання екзаменаційних білетів і матеріалів модульного, підсумкового контролю; Наукова робота: 1. Виконання планових наукових досліджень із звітністю у таких формах: - дисертація, монографія, підручник, навчальний посібник, - наукова стаття у журналі. - рецензування планових наукових досліджень; 2. Керівництво науковою роботою студентів з підготовкою: статей, доповідей, заявок на конкурси Організаційна робота: - робота в науково-методичних комісіях МОН та ін. міністерств; - робота в ДАК; - робота в експертних комісіях ВАК; - робота в спеціальних радах по захисту дисертацій; - в. о. обов’язків заступника декана, зав. відділення; - в. о. куратора групи і т.д. Види начальних занять, що входять до навчального навантаження педагогічного і науково-педагогічного працівника відповідно до його посади, встановлюються вищим навчальним закладом в індивідуальному плані працівника (див. індивідуальний план, табель, карку річного навантаження). Залучення педагогічних та науково-педагогічних працівників до роботи, не обумовленої трудовим договором, може здійснюватися лише за його згодою або у випадках передбачених законодавством. Відволікання педагогічних та науково-педагогічних працівників від виконання професійних обов’язків не допускається, за винятком випадків передбачених законом. -2- Педагогічні та науково-педагогічні працівники відповідно до закону мають право на: - захист професійної честі і гідності; - вільний вибір методів і засобів навчання в межах затверджених навчальних планів; - проведення наукової роботи у вищих навчальних закладах всіх рівнів акредитації; - індивідуальну педагогічну діяльність; - участь у громадському самоврядуванні; - участь у об’єднаннях громадян;
- забезпечення житлом; - отримання пільгових кредитів для індивідуального і кооперативного житлового будівництва; - одержання житлового житла; - одержання державних стипендій. Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані: - постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, наукову кваліфікацію (для науково-педагогічних працівників; - забезпечувати високий науково-теоретичний і методичний рівень викладання дисциплін у повному обсязі освітньої програми відповідної спеціальності; - додержуватися норм педагогічної етики, моралі, поважати гідність осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах; - додержуватися законів, статуту, та правил внутрішнього розпорядку ВЗ, Педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників створюються: - належні умови праці, підвищення кваліфікації, побуту, відпочинку та медичного обслуговування; - виплачуються в разі втрати роботи компенсації відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»; - забезпечується зарахування до науково-педагогічного стажу роботи за сумісництвом у разі виконання навчальних обов’язків не менше ніж 180 годин на рік; - надаються гарантії та встановлюються заохочення, передбачені статтями 57 і 58 Закону України «Про освіту». Вищий навчальний заклад відповідно до статуту визначає форму і систему доплат, надбавок, премій та інші умови матеріального стимулювання педагогічним, науково-педагогічним працівникам навчальних закладів. -3- Основними формами підготовки наукових і науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації є аспірантура та докторантура. Аспірантура і докторантура створюють умови для безперервної освіти, підвищення науково-педагогічної і наукової кваліфікації громадян і здобуття наукового ступеня кандидата або доктора наук. Підготовка кандидатів і докторів наук здійснюється ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації, науково-дослідними установами та їх відокремленими підрозділами. Порядок підготовки наукових та науково-педагогічних працівників визначається КМУ. Педагогічні кадри підвищують кваліфікацію та проходять стажування у відповідних наукових і освітньо-наукових установах як в Україні так і за її межами. ВНЗ в свою чергу забезпечує підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників не рідше 1 разу на 5 років із збереженням середньої заробітної плати. Присудження наукового ступеня або присвоєння вченого звання особі є визнанням рівня ї науково кваліфікації. Науковими ступенями є: - кандидат наук; - доктор наук; Наукові ступені присуджують спеціалізовані вчені ради на підставі прилюдного захисту дисертацій. Рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів затверджуються Вищою атестаційною комісією України. Вченими званнями є: - старший науковий співробітник; - доцент; - професор; Вчене звання старшого наукового співробітника на основі рішення Вченої ради яка діє в системі міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади або установи, присвоює Вища атестаційна комісія України у порядку, встановленому КМУ, Вчене звання доцента або професора а основі рішення Вченої ради, яка діє в системі міністерства та іншого органу виконавчої влади або установи, присвоює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти і науки у порядку, встановленому КМУ, Зразки документів про присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань затверджуються КМУ.
Лекція 13 (2 год).
Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 480; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |