Лекція 2. Технічні аспекти функціонування мережі Інтернет

Політологічні дослідження конфлікту пов’язані з наступними напрямками: теорії політичних груп, теорії політичної стабільності та етнополітичної теорії. Теорії політичних груп представлені концепціями таких учених, як В. Парето і Г. Моска (теорія еліти), Ж. Сорель, Ф. Оппенгеймер, А. Бентли та ін. Серед теорій політичної стабільності виділяються концепції Дж. Блондела, Д. Истона, С. Липсета і Д. Сандерса. Етнополітичні теорії містять у собі концепцію внутрішнього колоніалізму (И. Гектер), теорію нерівномірного розвитку (Т. Нейрн) і етнополітичну концепцію Дж. Ротшильда.

План лекції:

1. Апаратне та програмне забезпечення функціонування мережі.

2. Категорія «доменне ім’я». Поняття протоколу.

3. Особливості функціонування браузерів, їх типи. Дитячі браузери.

4. Терміни «сервер», «сайт», «веб-сторінка», «портал», «банер».

5. Вибір провайдера та хостера.

1. Найбільшою та найвідомішою у світі комп'ютерною мережею є Інтернет. Ця мережа не лише впевнено увійшла в наше життя, а й стала явищем загальносвітової культури з власними законами й правилами, незаперечними перевагами й неминучими недоліками.

Інтернет як глобальна мережа

З технічного погляду Інтернет — це мережа мереж, оскільки вона об'єднує локальні та міські мережі, мережі установ, наукових і навчальних закладів, підприємств та організацій. Ці мережі, а також індивідуальні користувачі підключаються до глобальної мережі через постачальників послуг Інтернету (інтернет-провайдерів).

Постачальник послуг Інтернету (інтернет-провайдер) — це компанія, яка має постійний вихід у глобальну мережу та надає його за плату іншим.

Комп'ютери постачальників послуг Інтернету постійно підключені до великих регіональних мереж, а ті — до однієї з високошвидкісних магістральних мереж країни, які, у свою чергу, сполучені між собою та під-ключені до магістральних мереж інших країн. Разом вони утворюють всесвітню мережу Інтернет.

Сьогодні обмін даними в Інтернеті здійснюється не лише через обладнання комп'ютерних мереж, а й за допомогою супутників зв'язку, радіосигналів, кабельного телебачення, телефонів, стільникового зв'язку, спеціальних оптоволоконних ліній і навіть електромереж.

Якщо локальну мережу вашої школи підключено до Інтернету, то це означає, що її підключено до певного постачальника послуг. Коли ви входите в Інтернет з мобільного телефону, роль постачальника послуг відіграє ваш мобільний оператор. Домашні комп'ютери підключають до Інтернету, уклавши угоду з місцевим постачальником послуг, телефонною компанією чи оператором кабельного телебачення. Як ви вже знаєте, для цього комп'ютер має бути оснащений телефонним або кабельним модемом (якщо мова йде про підключення через телефонні або кабельні телевізійні мережі). Якщо комп'ютер оснащено інтерфейсом Wi-Fi, то підключатися до Інтернету можна через безпровідні мережі Wi-Fi, розгорнуті в громадських місцях (готелях, кафе, магазинах).

В організаціях, на підприємствах та у навчальних закладах комп'ютери зазвичай об'єднують у локальну мережу, а до Інтернету підключають один з її комп'ютерів (так званий шлюз), який і надає всім іншим комп'ютерам можливість доступу до Всесвітньої мережі.

Дата добавления: 2014-01-11