Neeaa . no.oeoo.a o.ie

Oa.io. aeae o.i

O.ie, ye. aeei.enoiao.ouny a iae.eo e noaoenoeo.,

Окрему групу цін складають ціни, які використовуються в

обліку та статистиці. Статистика цін використовує методи стати_

стичного спостереження, вивчення й аналіз усіх складних явищ

48 Шкварчук Л.О. Ціноутворення

ціноутворення й функціонування цін. До основних завдань ста_

тистики цін належать спостереження за рівнем і динамікою цін

шляхом систематизації та розрахунку їх середніх значень у дина_

мічних рядах. Органи статистики здійснюють реєстрацію цін, на

основі якої визначаються індекси цін. Статистичні методи ви_

вчення цін передбачають також виявлення ціноутворюючих

елементів і розробку структури цін.

До цін, які використовуються у статистиці, належать: індекси

цін; поточні ціни; середні ціни, порівняльні й незмінні ціни, пи_

томі ціни. Ціни статистичного обліку є, як правило, агрегованими

(узагальненими). Такі види цін дають змогу виявити та аналізува_

ти тенденції динаміки цін, розраховувати динаміку фізичних об_

сягів виробництва й реалізації товарів, здійснювати контроль і

аналіз виконання планових завдань.

В умовах інфляційного підвищення цін великого значення

набувають розрахунки індексів цін і, зокрема, індексу споживчих

цін, який характеризує вартість життя населення. Індекси цін ви_

робників (індекси оптових цін підприємства, індекси цін капі_

тальних вкладень, індекси цін на продукцію сільського госпо_

дарства, індекси тарифів транспортних послуг та ін.), а також ін_

декси споживчих цін використовуються для оцінки показників

валового внутрішнього продукту та інших показників системи

національних рахунків.

У статистичних розрахунках широке застосування знаходять

порівняльні ціни. Вони представляють ціни, які використовуються

у звітності та плануванні протягом певного часу для оцінки та по_

рівняння обсягу продукції за різні періоди часу та обчислення по_

казників динаміки.

Для оцінки руху цін у міжнародній торгівлі статистичні орга_

ни використовують питомі ціни. Вони визначаються на базі інфор_

мації про виробництво, продаж, експорт та імпорт товарів. Дина_

міка таких цін визначається з допомогою індексів, що публіку_

ються в документах ООН та враховують експортні ціни провідних

західних держав.

Існують також такі ціни, як лімітні (гранично допустимі), довід*

кові, номінальні, проектні, орієнтовні, прогнозні та інші.

Тема 2. Загальна класифікація цін 49

Для правильного розуміння категорії ціни необхідно розріз_

няти поняття склад ціни й структура ціни. Склад ціни характери_

зується її економічними елементами (витрати, прибуток і т.д.),

які виражені абсолютним значенням у грошовому вимірі.

Склад і структура ціни, а відповідно і послідовність її фор_

мування залежить від значної кількості факторів, таких як вид

продукції, умови придбання та реалізації, вплив податкового за_

конодавства тощо. Крім того, ціна залежить від наступних

положень:

• вітчизняна це продукція чи імпортна;

• вітчизняна продукція, яка реалізується на території Украї_

ни, чи призначена для експорту;

• продукція, яка обкладається податком на додану вартість,

та не оподатковується.

Отож, оптова ціна виробника визначається як сума витрат

на виробництво і збут продукції, прибутку виробника та

непрямих1 податків (акциз, мито, ПДВ). Оптова ціна торгівлі

формується як ціна закупівлі (без ПДВ), до якої додається

постачальницько_збутова (оптова) націнка та ПДВ. Роздрібна

ціна – це, відповідно, ціна закупівлі (без ПДВ) плюс роздрібна

(торгова) націнка.

Незалежно від місця виникнення націнка формується як

сума витрат відповідного суб’єкта господарювання та його прибу_

ток, в розрахунку на одиницю реалізованого товару. Націнка —

це ціна за послугу з постачання та збуту. Як і всяка інша ціна

вона повинна компенсувати витрати постачальницько_збутових

(оптових) та роздрібних організацій і забезпечити їм прибуток.

До витрат таких організацій належать: вантажно_розвантажу_

вальні роботи, складування, зберігання, підсортування, доведен_

ня продукції до вимог споживачів, амортизація основних засо_

бів, витрати на опалення, освітлення, енергетичні затрати на тех_

нологічні потреби, заробітна плата працівників та інше. Як

правило величина націнки встановлюється у відсотках до ціни

закупівлі товару.__

ТАБЛИЦА!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Типовий склад оптової та роздрібної ціни представлено на

рис.2.4.

З наведеного рисунка видно, що кожний наступний вид ціни

включає в себе попередній. У кожній із ланок товароруху в ціні

акумулюється ПДВ1 (непрямий податок). Податок на додану ва_

ртість є частиною новоствореної вартості, яка сплачується до Дер_

жавного бюджету на кожному етапі виробництва продукції, ви_

конання робіт, надання послуг. Реалізація продукції (робіт,

послуг) підприємствами проводиться за цінами, збільшеними на

суму ПДВ. Податок на додану вартість на матеріальні ресурси,

основні засоби та нематеріальні активи, що використовуються для

потреб основної діяльності з виготовлення продукції, не

звільненої від ПДВ, до витрат підприємства не відноситься. ПДВ

включається в ціну продукції за встановленою ставкою до

оподатковуваного обороту.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету виробником про_

дукції, визначається як різниця між сумою податку, одержаного

від покупця при реалізації продукції, і сумою ПДВ, сплаченою

постачальникам за матеріальні ресурси, послуги, основні засоби,

нематеріальні активи. Проте сума ПДВ віднімається при розра_

хунку величини націнки кожного наступного продавця, тому у

схемі подані оптові ціни без врахування податку на додану вартість.

Це спрощення відображає суть процесу формування ціни, проте

спотворює деякою мірою її склад на проміжних етапах. Тому необ_

хідно пам’ятати, що формування ціни на будь_якій стадії товаро_

руху завжди супроводжується нарахуванням податку на додану

вартість.

При формуванні ціни необхідно пам’ятати, що згідно із дію_

чим законодавством в Україні є певні суб’єкти господарювання,

які не відносяться до платників ПДВ. Це, зокрема, фізичні особи,

які здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору. Тому

такі особи здійснюють формування своєї націнки (оптової чи роз_

дрібної) на ціну закупівлі з ПДВ.

􀂈􀂈􀂈􀂈􀂈 Наприклад, відпускна ціна стола письмового складає 240

грн, в тому числі ПДВ – 40 грн. В роздрібну мережу стіл по_

1 Крім випадків продажу товарів неплатниками ПДВ. В таких випадках товар

реалізується за ціною без ПДВ.

52 Шкварчук Л.О. Ціноутворення

трапляє через одного із двох посередників. Перший з них –

це велика оптово_посередницька фірма із щорічним оборотом

1 млн. грн. (тобто платник ПДВ). Другий посередник –

приватний підприємець, який є платником ринкового збору

(тобто не є платником ПДВ). Оптові націнки обох

посередників становлять 25 % від ціни закупівлі. Тоді, оптова

ціна першої оптово_посередницької фірми складає:

Цопт І = (240 – 40) х 1,25 х 1,2 = 300 (грн.), в тому числі ПДВ –

50 грн. Сума ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет складає 10

грн. (50 – 40 = 10), де 50 – це сума податкових зобов‘язань з

ПДВ, 40 – сума податкового кредиту.

Відповідно оптова ціна другої фірми складає:

Цопт ІІ = 240 х 1,25= 300 (грн.) – податкового зобов’язання із

податку на додану вартість не виникає.

Отже, при рівності оптових цін обох посередників, існують

суттєві відмінності в методиці їх розрахунку залежно від зобо_

в’язань щодо сплати ПДВ.

До складу витрат на виробництво і збут, які враховують при

розрахунку оптової ціни підприємства включають:

• собівартість продукції;

• адміністративні витрати;

• витрати на збут;

• фінансові витрати;

• інші операційні витрати.

Сума акцизного збору включається в ціну на стадії виробниц_

тва, оскільки згідно з діючим законодавством платником акциз_

ного збору є, перш за все, виробник підакцизної продукції на мит_

ній території України. Отож, при визначенні оптової ціни вироб_

ник додає до суми понесених ним витрат на виробництво даної

продукції і планової величини прибутку суму акцизного збору.

Решта складових, які входять в структуру ціни (ПДВ, мито), нара_

ховуються на суму (витрати + прибуток) із акцизним збором. При

подальшому русі підакцизних товарів до споживача акцизний збір

більше не нараховується, а усі націнки підприємства оптової та

роздрібної торгівлі здійснюють до ціни закупівлі із врахуванням

акцизного збору. При цьому необхідно пам’ятати, що для товарів,

вироблених на митній території України, акцизний збір обчис_

люється за ставками у процентах до обороту з продажу виходячи

Тема 2. Загальна класифікація цін 53

з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роз_

дрібними цінами на товари, які він виробляє без податку на додану

вартість та акцизного збору.

На відміну від складу ціни, структура ціни являє собою відсот_

кове відношення окремих складових елементів ціни в загальному

її рівні. Тобто структура ціни характеризує питому вагу її елемен_

тів у ціні товару. Так, ціна товару з ПДВ становить 120%, а

собівартість відносно до ціни складатиме, наприклад, 57,7%, при_

буток – 25,3%, ПДВ – 20%.

Функції з оптової закупівлі, збереження та продажу продукції

споживачам_підприємствам або роздрібним продавцям викону_

ють постачальницько–збутові, заготівельні підприємства, оптово_

закупівельні фірми, торгово–закупівельні підприємства, підпри_

ємства оптової торгівлі. Всі перераховані суб’єкти сфери обігу не_

суть відповідні витрати на закупівлю товарів та їх реалізацію.

Покриття всіх витрат при оптовій торгівлі здійснюється за допо_

могою постачальницько_збутових (оптових) націнок.

У загальній системі цін роздрібні ціни на споживчі товари посі_

дають найважливіше місце. Вони визначаються пропорційно обміну

споживчих товарів на доходи населення і тому істотно впливають на

сферу розподілу і обігу, а також формують пропорції, що складають_

ся між попитом і пропозицією, визначають рівень життя населення.

Витрати, пов’язані з реалізацією товарів роздрібними торго_

вими підприємствами населенню, повертаються через торгову

(роздрібну) націнку. Торгові націнки оприлюднюються продавцем

самостійно відповідно до кон’юнктури ринку. В торгову націнку

включаються витрати роздрібного продавця, в тому числі транс_

портні витрати з доставки товару від постачальника (залежно від

виду франко, передбаченого у вільній відпускній ціні підприємст_

ва_виробника або ціні закупки продукції і вимог доставки, зазна_

чених у договорі про доставку), інші витрати із закупівлі та реалі_

зації товарів роздрібної торгової організації, а також прибуток.

Отже, торговельне підприємство прагне встановити такий рі_

вень торговельної націнки, який би забезпечував відшкодування

витрат обігу торговельного підприємства, отримання певного при_

бутку, а також розробити заходи щодо постійного коригування ціни

залежно від зміни кон’юнктури ринку.

Якщо підприємства_виробники відпускають продукцію за ві_

льною відпускною ціною, то постачальницько_збутові націнки

54 Шкварчук Л.О. Ціноутворення

також встановлюються самостійно суб’єктами оптової та роздрі_

бної ланки із врахуванням попиту, що склався, і пропозиції на

відповідному товарному ринку, а також якості і споживчих вла_

стивостей продукції, товарів.

Якщо на продукцію і товари діють регульовані торгові націн_

ки, підприємства торгівлі використовують торгову націнку вста_

новлених розмірів. Складові регульованих цін і послідовність їх

встановлення аналогічна будь_якій іншій ціні з розглянутих вище.

Основна відмінність полягає в тому, що в даному випадку органи

державної влади здійснюють регулювання, яке полягає у встанов_

лені граничних розмірів націнки (для підприємств торгівлі та гро_

мадського харчування) або рівня рентабельності (для всіх видів

промислових підприємств). Граничні розміри торговельних наці_

нок встановлюються як місцевими органами влади, так і на зага_

льнодержавному рівні.

􀂈Наприклад, розпорядженням голови обласної державної ад_

міністрації Житомирської області (від 14.08.03 № 269) вста_

новлено граничний розмір торговельної націнки до оптово_від_

пускних цін виробників на такі продовольчі товари:

• яловичина – 10 %;

• ковбаси варені вищого ґатунку – 12 %;

• ковбаси варені І та ІІ ґатунку – 15 %;

• молоко – 15 %;

• сир (творог) – 15 %;

• масло вершкове – 15 %;

• олія – 12 %.

Крім цього, суб’єктам підприємницької діяльності всіх форм

власності і методів господарювання, які займаються реаліза_

цією цукру, борошна вищого ґатунку, макаронних виробів,

круп: гречаної, манної, ячної, рису та пшона обмежено гранич_

ний рівень торговельних націнок при їх реалізації до 10 % оп_

тово_відпускних цін виробників незалежно від кількості пе_

репродажу. Перерозподіл цих націнок між оптово_збутовою

ланкою і роздрібними торговельними підприємствами здійс_

нюються за домовленістю. При цьому питома вага націнки

для оптово_збутової ланки не повинна перевищувати 40 %

затвердженого загального граничного рівня торговельної на_

цінки.

Тема 2. Загальна класифікація цін 55

Органи виконавчої влади України встановлюють і регулюють

розміри торгових націнок до цін на продукти дитячого харчуван_

ня, лікувальні засоби і вироби медичного призначення, націнки

на продукцію, яка реалізується через заклади громадського харчу_

вання при середньоосвітніх школах, середніх спеціальних та ви_

щих учбових закладах, а також на продукцію і товари з обмеже_

ним строком ввезення. Так, граничні торговельні націнки на лі_

карські засоби і вироби медичного призначення, зазначені в

переліку вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів

медичного призначення, ціни на які підлягають державному ре_

гулюванню, що реалізуються населенню через аптечну мережу,

встановлюються на рівні не вище ніж 35 % оптової ціни виробни_

ка (митної вартості), а на ті, що придбаються державними та ко_

мунальними закладами охорони здоров’я за бюджетні кошти – на

рівні не вище ніж 10 % оптової ціни виробника (митної вартості).

Приклад встановлення граничної торговельної націнки на дитяче

харчування вітчизняного виробництва наведено у додатку В.

Значну кількість споживчих товарів населення купує через

мережу підприємств громадського харчування, тобто кафе, ресто_

рани, бари та ідальні. Ціни на такі товари, як зазначалося раніше,

відносяться до різновидів роздрібних цін і встановлюються за за_

гальними правилами ціноутворення, описаними нами вище.

Функції торгової націнки тут виконує націнка підприємства гро_

мадського харчування. Торговельна надцінка та націнка підпри_

ємства громадського харчування разом утворюють валовий дохід,

що складається з витрат виробництва та обігу підприємств гро_

мадського харчування, прибутку цих підприємств.

На підприємствах громадського харчування ціни на реалі_

зовану продукцію формуються за вільними відпускними цінами

або цінами закупки на цю продукцію і єдиної націнки (замість

торгової націнки). Розміри націнок встановлюються на сирови_

ну, куповані товари, які реалізуються закладами громадського ха_

рчування. Оприлюднюються націнки з врахуванням відшкоду_

вання витрат виробництва, обігу та реалізації, відрахувань у бюд_

жет (крім підприємств, звільнених від сплати) і забезпечення

прибуткової роботи цих підприємств. Органи виконавчої влади

України можуть вводити державне регулювання націнок на про_

дукцію, що реалізується через заклади громадського харчуван_

ня.

56 Шкварчук Л.О. Ціноутворення

Як бачимо, величина витрат сфери обігу пов’язана із умова_

ми купівлі_продажу. Чим більше посередників беруть участь у ре_

алізації товару, тим вищий рівень продажної ціни. Тому створення

або виникнення в державі великих оптово–торгових фірм буде

сприяти здешевленню товару – великий покупець дає великі, ви_

гідні, стабільні замовлення виробникам. Він вигідно відрізняєть_

ся від дрібного і роздрібного тим, що не завищує прибуток на оди_

ницю товару, а збільшує масу прибутку залежно від обсягу купле_

ного товару. Великі оптовики найчастіше самі оприлюднюють свою

відпускну ціну, визначаючи частку інших посередників.__

Дата добавления: 2014-01-15