Екологічні фактори та основні середовища існування організмів

ЛЕКЦІЯ 2

Чего России в первую очередь не хватает

В России есть парламент, есть более или менее демократическая Конституция, органы конституционного контроля, развитая судебная система,

•но отсутствует гражданское общество,

•все ветви власти являются более или менее зависимыми от исполнительной власти, которая по идее должна просто исполнять постановления других властей,

•нет реальной защиты прав и свобод граждан, так как суд не возвышен до некоего образца, средства обеспечения правовой государственности.

В процесі читання виділіть маркером або підкресліть приклади факторів.

Екологічний фактор (лат. Factor -- діючий) -- це будь-який компонент чи умова середовища, на які організм реагує і пристосовується (або гине).

Середовище – це все, що оточує організм. В найширшому розумінні середовище існування – це планета Земля., вірніше, її зовнішні оболонки: літосфера (від грец. Lithos – камінь та sphaira -- сфера) – тверда мінеральна оболонка, гідросфера (від грец. Hydor -- вода) – водна оболонка та атмосфера (від грец. Atmos -- пара) – газова оболонка.

Екологічні фактори поділяють на біотичні, абіотичні та антропогенні.

Біотичні (від грец. Bіos -- життя ) фактори – це фактори живої природи: рослини, тварини, мікроорганізми та їх дії (чи результати дій або життєдіяльності), наприклад, напади комарів чи хижаків, вплив фітонцидів, накопичення О2 чи СО2 і т.д.

Абіотичні (а – означає заперечення) – фактори неживої природи: дощ, сніг, вітер, температура, пилюка, вода, каміння, солоність води і т.д.

Антропогенні ( від грец. anthropos -- людина) – фактори, спричинені людиною: розпушення чи ущільнення грунту, асфальтові покриття доріг, різноманітні забруднення і т. д.

Будь-який фактор може змінювати свою інтенсивність від мінімального (найменшого) значення до максимального (найбільшого). Найсприятливіше для організму значення фактора -- оптимальне. Наприклад, мінімальне значення температури повітря на земній кулі -- мінус 88 градусів за Цельсієм, максимальне плюс 63 градуси, оптимальним для більшості організмів є діапазон від 20 до 25 градусів.

Абіотичні фактори поділяються на фізичні, хімічні та кліматичні.

Фізичні – це ті фактори, джерелом яких є фізичний стан або явище: вода, крига, температура, світло, випромінювання і т.д.

Хімічні фактори – це хімічний склад середовища: засоленість грунтів, підвищена концентрація вуглекислого газу і т.д.

Кліматичні фактори – сукупність фізичних і хімічних факторів, що діють в атмосфері (атмосфера – газова оболонка Землі). Клімат –це певний режим погоди. Погода -- це стан атмосфери (кількість сонячного світла, космічного випромінювання, іонів, температура, вологість, сила вітру, атмосферний тиск і т.д.).

За своїм відношенням до цих факторів організми поділяються на такі категорії. Вони можуть вести денний спосіб життя (ластівки, горобці, ховрахи, білки ), нічний (кажани, сови, пацюки) або сутінковий ( шиншила ). Ті, що дуже потребують сонячного світла, називаються геліофітами ( відгрец. Helios – Сонце та phyton -- рослина) – це соняшник, сосна, пшениця, є рослини тіньовитривалі ( кропива) та тіньолюбні ( вороняче око ).

Біотичні фактори проявляються через такі дії організмів:

а) вплив на середовище (водорості в ставку);

б) внутрішньовидові взаємини (утворення сімей, розмноження, конкуренція за їжу і т.д.);

в) міжвидові взаємини (конкуренція, паразитизм, хижацтво, симбіоз і т.д.).

Виділяють ще едафічні, або грунтові (грец. Edaphos -- грунт) фактори, що є результатом взаємодії біотичних та абіотичних факторів.

Грунт – це самостійне природне тіло, що утворилося в результаті взаємодії клімату, поверхневих шарів гірських порід та живих істот на протязі тривалого часу (тисячоліть). Його основна властивість – родючість, тобто здатність забезпечувати всі потреби рослин.

Антропогенні фактори (пов”язані з людиною). Призводять до зміни чисельності інших живих організмів (знищення багатьох видів – стеллерової корови, сумчастого тигра і т.д.), розселення деяких видів (колорадський жук, пацюки, миша хатня, лисиці, кролі, кози і т.д.), зміни середовища (глобальне потепління, опустелювання).

Сукупність факторів формує середовище існування (все, що оточує організм).

Виділяють чотири основних середовища існування: наземно-повітряне, водне, ґрунтове та організмене. До кожного з цих середовищ організми виробили пристосування – адаптації (лат. adaptatio). В основі адаптацій – мінливість, природний добір та спадковість.

Дата добавления: 2014-01-15