КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Людські потреби та їх особливості
Економіка виникла, функціонує і розвивається задля задоволення усієї різноманітності потреб людини.
Потреби можна систематизувати і класифікувати – насамперед за їх суб’єктами. За своїми суб’єктами потреби поділяються на індивідуальні (особисті) – потреби у споживчих благах (у кожної особи вони мають кількісні і якісні особливості, втамовуються специфічним набором споживчих благ); колективні (зокрема, потреби колективу працівників підприємства у кваліфікованому керівництві, відповідних умовах праці, сприятливому моральному кліматі, високих заробітках тощо); суспільні (наприклад, потреби у соціальному захисті, економічному зростанні, забезпеченні роботою і таке інше). Крім того, можна виділити потреби суб’єктів економіки – домашніх господарств (сімей), підприємств (фірм) і держави. Домашні господарста є власниками виробничих ресурсів, тому вони мають потребу у їх найраціональнішому застосуванні; підприємства (фірми) потребують зростання рентабельності (доходності) виробництва, підвищення конкурентоздатності своїх товарів; держава відображає потребу в економічній цілісності, зростанні своїх доходів (бюджету), сплаті податків та багато іншому. За об’єктами людські потреби поділяються насамперед на фізіологічні (у їжі, питві, одязі, житлі, продовженні роду тощо), які породжуються біологічною сутністю людини, і соціальні (потреби у спілкуванні, праці, освіті, інформації, охороні здоров’я, творчості, самовираженні та тому подібні), що породжуються соціальною суттю людини.
Виділяють також потреби матеріальні (у матеріальних благах) і духовні (у духовних благах). Наведена класифікація багато в чому дуже умовна. Зокрема, особисті, колективні і суспільні потреби значною мірою перекриваються, тобто співпадають. А те, що ще вчора не було першочерговою потребою і вважалося предметом розкоші, нині стало предметом першої необхідності (зокрема, телевізор, персональний комп’ютер чи мобільний телефон). Те, що є предметом розкоші для однієї сім’ї, для іншої – з високим достатком – є предметом нагальної необхідності (приміром, басейн чи тенісний корт). Людина намагається втамувати передусім найнагальніші свої потреби, що стає рушійним мотивом її господарської поведінки. Однак, коли одні потреби втамовуються, на черзі виникають інші. Старі, уже задоволені потреби перестають відігравати мотиваційну роль, а програму людської діяльності визначають нові, ще не задоволені запити. Отже, потреби визначають зміст майбутньої господарської діяльності людини, а результат цієї діяльності повинен задовольняти потреби на прийнятному рівні. З економічними потребами людини пов’язані її економічні інтереси, тобто усвідомлені людьми економічні потреби. Економічні інтереси є спонукальним мотивом виробництва, вони реалізуються у господарській діяльності людей. Інтересом для найманого працівника є заробітна плата, для підприємця – прибуток, для банкіра – процент, для землевласника – рента. Інтереси покупця і продавця перетинаються у ціні певного блага, однак інтерес першого полягає у її зниженні, а другого – у зростанні. Уся сукупність потреб впливає на виробництво, кількість і номенклатуру створених у ньому благ. Але не лише потреби впливають на виробництво, останнє породжує усе нові і нові потреби (зокрема, тільки після появи холодильника чи пральної машини у виробництві у них з’явилася масова потреба).
Отже, потреби зумовлюють розширення виробництва та зміни у його змісті, а виробництво – розширення (зростання) потреб. Так відбувається економічний розвиток: потреби та виробництво “підштовхують” одне одного у своєму поступальному русі.
Поскільки в економіці діє закон безмежного зростання потреб людей, то і виробництво зростатиме безмежно. Водночас, можливості у задоволенні потреб наштовхуються на обмеженість (рідкісність) виробничих ресурсів.
Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 1407; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |