Правові засади фінансового лізингу в агропромисловому комплексі

Загальні визначення

ЛІЗИНГ ТЕХНІКИ

План

1. Загальні визначення.

2. Правові засади фінансового лізингу в агропромисловому комплексі.

Література

Семчук В. Правові засади фінансового лізингу в агропромисловому комплексі // Механізація сільського господарства. – 2007. - №2. – с. 38 - 39.

Довідка. Лізинг (англ. leasing, від leasc – здавати в оренду, в найм, орендувати, наймати) – різновид підприємницької діяльності, спрямованої на інвестуванія власних, позичкових або залучених коштів шляхом надання майнового кредиту.

У більш широкому значенні лізинг – це унікальний механізм, до дозволяє забезпечити оновлення техніки та технологічного циклу підприємств усіх галузей економіки при мінімальних затратах користувачів цією технікою або технологічним циклом.

Загальне поняття лізингу в правових нормах наведено в ч.1 ст.292 Господарського кодексу України (далі - ГК), а саме:

«Лізинг – це господарська діяльність,спамована на інвестування власних чи заполучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається нам у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача переодичних лізингових платежів».

У світовій практиці існує два основних види лізингу: оперативний та фінансовий. Якщо за допомогою першого надається право користування майном протягом певного періоду без можливі викупити його в власність у кінці строку використання, то останній передбачає сплату повної вартості майна протягом строку лізингу і можливості придбання майна у кінці строку користування (тобто є альтернативною формую користування).

За правовими нормами, лізинг – це різновид цивільно-правових відносин у сфері найму (оренди), що виникає із відповідного правочину та породжує певні права і обов’язки для його учасників. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. ІІ Цивільного кодексу Укроїни (далі - ЦК) підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договір.

Договір лізингу є різновид договору оренди. Основна його відмінність від договору оренди – це участь у лізингових правовідносинах третьої сторони, а саме продавця (постачальника) майна.

Як і загальносвітова практика, ГК також визначає фінансовий та оперативний види лізингу.

ЦК і ГК передбачають можливість правового регулювання відносин лізингу (за окремими видами та формами) спеціальними законами. В Україні загальні правові та економічні засади фінансового лізингу визначає Закон України «Про фінансовий лізинг» (дал - Закон).

Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону за договором фінансового лізингу лізингодавец зобовязується набути у власну річ у продавця (пастачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Таким чином Законом для фінансового лізингу прямо встановлено три критерії:

- предмет лізингу має відповідати специфікаціям лізингоодержувача.Законом встановлено також, що предметом може бути неспоживча річ, визночена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Предметом лізингу не може бути земельні ділянки та інші природні об’єкти єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці);

- строк договору лізингу має бути не менше одного року. Відповідно строк лізингу визначається сторонами з урахуванням даної вимоги Закону;

- договор лізингу повинен бути відплатним. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Головну складову лізингових платежів становлять відшкодування частини вартості предмета лізинга та платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно.

Вишезазначені критерії відповідають істотним умовам договору, при досягненні згоди щодо яких договір вважається укладеним, а саме:

- предмет лізингу;

- строк лізингу;

- розмір лізингових платежів.

Треба зазначити, що порівняно з батьома іншими договорами, які регулюють окремі цивільно-правові відносини, правові норми лізингових відносин містять доситьневеликий перелік істотних умов договору, що, у свою чергу, надає лізингодавцю та лізингоодержувачу широкі можливості.

Лізинг також є досить привабливим з точки зору прав та гарантій лізингоодержувача, особливо в аграрному секторі, який залежить від багатьох зовнішніх факторів і потребує довгострокових фінансових ресурсів.

Зокрема, Законом передбачено, що предмет лізингу не може бути конфісковано, на нього не накладається арешт у звязку з будь-якімі діями або бездіяльністю лізингоодержувача. Це додає впевненості лізингоодержувачам, які в аграрному секторі постійно перебувають під прискіпливою увагою кредиторів та осіб, дії яких направлені на отримання активів правовими заходами.

Крім того, за Законом у разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов’язки лізингодавця за договором лізингу переходят до нового власника предмета лізингу. До того ж, лізингоодержувач забезпечує його права на предмет лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника.

Однак лізигові відносини не є винятком щодо застосування до них певних обмежень правового характеру, які знаходяться поза волевиявленням учасників договірних відносин.

До обмежень загального характеру можно віднисти ті, що встановлені ЦК стосовно предмета лізингу і особи лізингодавця, якою може бути лише лише юридична особа. Якщо говорити про обмеження в окремих сферах господарювання, у кожній сфері вони різні. Приміром, у аграрному секторі лізингові відносини обмежує Закон України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу», де зазначено, що кошти державного лізинвого фонду у повному обсязі використовуються виключно на купівлю вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу з наступною реалізацією їх сільгосптоваровиробникам і підприємствам харчової промисловості на умовах фінансового лізингу.

Зразок графіка сплати лізингових платежів.

Ціна за одиницю (з ПДВ), грн.........................................................................100 000

Вартість техніки, переданої в лізинг (з ПДВ, грн.........................................100 000

Сума попереднього лізинвого платежу за користування технікою в частині відшкоджування її вартості 15% (з ПДВ), грн........................................................15 000

Сума попередньго лізингового платежу (7%) в частині винагороди лізингодавцю за передану в лізинг техніку з невідшкодованої вартості

(з ПДВ), грн..................................................................................................................5 950

Черго вість плате жів	Дата сплати Лізингових платежів	Невідшкодована вартість (з урах. ПДВ)	За користування тех. (лізингплатіж)	Всьго лізингових платежів за користування технікою, що підлягають сплаті (з урах.ПДВ), грн.
Сума відшкод. вартості техніки, грн.   разом	Сума щорічн. винагороди лізингодавцю за передачу в лізин техн.,грн разом
	1 травня 2007 р. 1 листопада 2007	85 000 76 000	8 500	2 975,00	11 475,00
	1 травня 2008 р. 1 листопада 2008	68 000 59 500	8 500 8 500	2 677,50 2 380,00	11 177,50 10 880,00
	1 травня 2009 р. 1 листопада 2009	51 000 42 500	8 500 8 500	297,50 0,00	8 797,50 8 500,00
	1 травня 2010 р. 1 листопада 2010	34 000 25 000	8 500 8 500	0,00 0,00	8 500,00 8 500,00
	1 травня 2011 р. 1 листопада 2011	17 000 8 500	8 500 8 500	0,00 0,00	8 500,00 8 500,00
10 1 травня 2012 р. Разом за 5 років Всього лізингов. платежів		8 500 85 500 100 000	0,00 10 412,50 16 362,50	8 500,00 95 412,50 116 362,50

Дата добавления: 2014-01-15