Тактическое планирование машинных экспериментов с моделями систем

План.

Тема: Психологічна оцінка.

Лекція № 9.

Мета:

- охарактеризувати процедуру психологічної оцінки психопатологічних станів;

- сприяти розвитку діагностичних вмінь та навичок у студентів;

- виховувати професійну компетентність.

Література:

1. Венар Ч. Керіг П. Психопатологія розвитку дитячого і підліткового віку. – М., 2004.

2. Левченко І. Ю. Патопсихологія: теорія і практика. – М., 2000.

3. Захаров А. І. Попередження відхилень в поведінці дитини. – СПб., 2000.

4. Широкова Г.А. Жадько Є. Г. Практикум для дитячого психолога. – Р-наД., 2004

9.1. Оцінка з позицій психопатологій розвитку.

9.2. Процедура оцінки.

Мета діагностики: визначення ефективного шляху терапії.

Теоретична позиція клініциста впливає на вибір гіпотез, якими він буде керувати в процесі оцінювання.

- поведінковий підхід – вивчення антецедентів (умови та обставини) та консеквенти (наслідки) проблем поведінки дітей з метою визначення факторів зовнішнього середовища, які підкріплюються даною поведінкою.

- когнітивний підхід – орієнтовні мисленнєві процеси дістають оцінку того, що саме змушує їх реагувати в дезадаптивній манері.

- Психоаналітичний підхід – зосередження на несвідомих детермінантах симптоматики, які недоступні прямому спостереженню, мають виводитись логічним шляхом з проекцій та фантазій дітей.

- теорія систем – проблема дитини виникає у контексті сімейного виховання, а тому слід якомога швидше оцінити способи взаємодії усіх членів сімї один з одним.

- гуманістичний підхід – орієнтований на саморозкриття і тому роль оцінки зводиться до мінімуму.

Однак жодний підхід не дає цілісної картини проблеми, тому доцільно об’єднувати інформацію з різних областей в єдину організаційну модель.

Окрім того необхідно визначити не лише проблему дитини, а й область компетентності, тому необхідна комплексна оцінка.

Особливості психодіагностичної процедури: ситуація, обставини, суб’єктивне сприйняття, обмежений тестовий механізм в плані надійності, валідності та адекватності – те, що має враховувати фахівець при психодіагностиці.

Кінцевим продуктом оцінки є складання короткої характеристики дитини, яка включає інтерпретацію фахівцем того, як виникла проблема, те як вона може бути розв’язана. Між тим оцінка не має бути жорсткою, яка б не припускала змін.

Первинні свідчення про дитину дається особою, яка направляє або приводить на корекцію учня.

Батьки і вчителі є основними джерелами інформації.

БЕСІДИ З БАТЬКАМИ:

1. формулювання проблеми.

2. історія вікового розвитку включаючи переднатальний період і пологи.

3. хвороби та травми дитини або членам сімї.

4. визначення подразників та профілактика адикції батьків.

5. генограма сім’ї.

ІНТЕРВ’ЮВАННЯ ДИТИНИ:

будується з урахуванням вікових особливостей дитини, опитування вчителів.

Проблема психологічного дослідження обумовлює проблему психологічної безпеки діагностики та проблему ступеня достовірності психологічних даних.

Тобто, психолог має бути впевненим, що його оцінка особливостей людини об’єктивна та адекватна, що він не заподіяв шкоди піддослідній особі та і самому психологу також не нанесений урон.

Під безпекою психолога розуміють необхідність захисту дослідника від негативних психоенергетичних впливів з боку клієнта.

Методики захисту психолога

1) доброзичливе ставлення до клієнта;

2) метод регуляції психологічного стану за Р. Бендлером;

а) накладання на сучасні системи приємних переживань минулого = варіації з кольором, рухом, тривалістю, швидкістю, відтінком тощо = створення еталону ситуації

б) аналіз неприємних ситуацій та жонглювання параметрами

в) зменшення її до крапки, вихід з неї.

3) методика очищення польвої форми за Г. Малаховим - медітація - досягнення стану первинної свідомості та відкидання розумового мотлоху

4) метод самоконтролю Г. Ситіна

Проблема забезпечення достовірності психодіагностики

Об’єктивність забезпечення всебічним вивченням людини.

В профдіагностиці психолог має враховувати усі джерела психічної інформації. Тестування, спостереження, вивчення документів, випадкові джерела = основа об’єктивної діагностики

+ вміння співставляти результати різних методів та виявляти суттєві риси людини. В діагностиці велика роль належить інтуїції та досвіду психолога, його вміння здійснювати валідний експеримент.

Слід пам’ятати та запевняти замовників, що реакції та висновки психодіагностичних засобів мають вірогідний характер.

Таким чином, процедура психодіагностики складається з наступних етапів.

1) Етап знайомства (методи; вивчення документів, анкет, співбесіда)

2) Етап спостереження

Враження - 40-70% інформації про суб’єкт

+ гало-ефект - думка іншої особи щодо людини + полярність та цілісність.

+ ефект знизходження - помилка „благожелательного” та негативного враження при першій зустрічі.

3) Етап тестування (проведення та інтерпретація результатів)

Стратегическое планирование применяется при любом виде экспериментов как при натурном, так и машинном экспериментах. При машинных экспериментах дополнительно возникает необходимость обеспечения точности и достоверности результатов, а также количества прогонов.

В связи с этим при тактическом планировании решаются следующие вопросы:

1) определяются начальные условия и их влияние на достижение результатов процессов моделирования;

2) обеспечения точности и достоверности результатов;

3) уменьшение дисперсии оценок характеристики процесса функционирования систем;

4) выбора правил автоматической остановки имитационного эксперимента.

Рассмотрим каждый вопрос подробнее.

Дата добавления: 2014-01-15