Класифікації комп’ютерних мереж

Існує багато класифікаційних напрямків мереж, які є доволі умовними. Найчастіше КМ класифікують:

- за розмірами на: локальні та глобальні (територіально-розподілені мережі). Локальна мережа (ЛМ) зв’язує вузли мережі, що зазвичай знаходяться в одній будівлі. Глобальна аботериторіально-розподілена мережа(ГМ) сполучає кількалокальних мережабоПК, географічно віддалениходин від одного.ГМ зазвичай охоплює величезні території.

Вибір комп’ютерної мережі може бути зведений до вибору її топології, протоколів, апаратних засобів і мережевого програмного забезпечення [2]. Кожен із цих компонентів є відносно незалежним. Наприклад, мережі з однаковою топологією можуть використовувати різні методи доступу, протоколи і мережеве програмне забезпечення. Це розширює можливість вибору най­більш оптимальної архітектури комп’ю­терної мережі;

- залежно від кола користувачів та призначення розрізняють такі види мереж [3]:

1) мережа зв’язку загального користування – мережа зв’язку, яку експлуатують підприємства та об’єднання зв’язку для забезпечення потреб у послугах зв’язку всіх споживачів;

2) мережа спеціального зв’язку (спеціальна мережа зв’язку) – мережа зв’язку, яка забезпечує обмін інформацією з обмеженим доступом;

3) відомча мережа зв’язку – мережа зв’язку, яку експлуатує юридич­на або фізична особа для задоволення власних потреб;

4) мережа технологічного зв’язку – відомча мережа зв’язку для обміну інформацією з метою забезпечення технологічних процесів у виробничій діяльності;

5) мережа зв’язку подвійного призначення – мережа зв’язку, яку експлуатує юридична або фізична особа для задоволення власних потреб та надання (на умовах ліцензування) послуг зв’язку всім споживачам;

6) спеціальна мережа зв’язку подвійного призначення – спеціальна мережа зв’язку, призначена для забезпечення зв’язку в інтересах органів державної влади та органів місцевого самоврядування, з використанням частини її ресурсу для надання послуг іншим споживачам;

7) Єдина національна система зв’язку – сукупність мереж зв’язку загального користування, відомчих та подвійного призначення, які забезпечують задоволення потреб споживачів (підприємств, установ, організацій, населення та ін.) у послугах зв’язку;

8) Державна система урядового зв’язку – система спеціального зв’язку, яка забезпечує передавання інформації, що містить державну таємницю, і функціонує в інтересах управління державою в мирний та воєнний час;

9) Національна система конфіденційного зв’язку – сукупність спеціальних систем (мереж) зв’язку подвійного призначення, які за допомогою криптографічних і/або технічних засобів забезпечують обмін конфіденційною інформацією в інтересах органів державної влади та органів місцевого самоврядування, створюють належні умови для їх взаємодії в мирний час та у разі впровадження надзвичайного і воєнного стану.

Дата добавления: 2014-01-20