Особливості дефектації типових деталей

Вали бракуються при наявності тріщин, раковин, глибоких вибоїн на робочих поверхнях шийки.

Тріщини та раковини визначаються зовнішнім оглядом одним із методів дефектоскопії.

Граничні розміри шийки валів визначають виміром з необхідно точністю.

Пошкодження геометричної форми шийки колінчастих валів – конусність, овальність – вимірюють за допомогою мікрометра в двох взаємно перпендикулярних площинах (у площині кривошипів та перпендикулярної її).

Згин колінчастих, розподільчих та інших валів визначають у центрах токарного верстата або в призмах.

Щуп індикаторної головки встановлюють у крайній верхній точці А по середній шийці колінчастого вала або середині вала, як показано на рисунку 4. Потім легким рухом руки обертають вал. Відхилення стрілки показує величину прогину вала.

Рисунок 4 – Схема визначення прогину вала

Корпусні деталі контролюють на герметичність гідравлічним методом.

Знос отворів визначають нутромірами, пробками та іншими засобами.

Різьби контролюють різьбовими калібрами, новими болтами та зовнішнім оглядом.

Знос циліндрів двигунів визначають за допомогою індикаторного нутроміра, вимірюючи діаметр у трьох поясах по висоті та в двох взаємно перпендикулярних напрямках. Згин та покрюченість шатунів визначають на пристрої з точно вивіреними оправками. Відхилення стрілки верхнього індикатора показує згин шатуна, а бокового – покрученість.

Підшипники кочення оцінюють за зовнішніми ознаками та результатами вимірювання осьового та радіального зазорів. При зовнішньому огляді виявляють плями корозії, стан бігових доріжок, кілець, шариків або роликів, сепараторів. При наявності тріщин, раковин, надломів цих деталей підшипники бракуються. Потім перевіряють легкість обертання підшипників від руки, заїдання та шуми – не припустимі. Осьовий та радіальний зазори визначають на спеціальних пристроях.

Під час контролю зубчастих коліс визначають знос зубів по товщині та довжині, викрошуваня цементованої або загартованої робочої поверхні, знос посадкового отвору, шпоночної канавки і шліців. На рисунку 5 показана схема визначення зносу зуба зубчастого колеса.

Рисунок 5 – Схема визначення величин износу зубчастих коліс

Товщина зуба буде нормальною, якщо проміж зовнішньою його поверхнею та шаблоном є зазор S, якщо зазору нема – зубчасте колесо вибраковують.

Знос зубів по довжині визначають штангенциркулем, штангензубоміром або граничним калібром. Ширину шпонкових канавок і шліцьових западин вимірують шаблонами, а діаметральні розміри – скобами. Викрошування (піттінг) на робочій поверхні зубців встановлюють зовнішнім оглядом або за допомогою лупи (х5).

Дата добавления: 2014-01-20