КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Мета вивчення курсу “МЕВ” — опанування теоретичними основами та набуття навичок аналізу процесів і тенденцій у галузі міждержавного економічного спілкування
Предмет дисципліни – система зв’язків національних економік різних країн, яка ґрунтується на міжнародному поділі праці. В предмет МЕВ входить вивчення двох важливих складових: власне МЕВ і механізм їх реалізації. Власне МЕВ включають багаторівневий комплекс економічних відносин між окремими країнами, їх регіональними об’єднаннями, а також окремими підприємствами в системі світового господарства. Механізм МЕВ включає в себе правові норми і інструменти з їх реалізації (міжнародні економічні договори, угоди, “кодекси”, хартії тощо), відповідну діяльність міжнародних економічних організацій, направлену на реалізацію цілей з розвитку МЕВ. Сутність МЕВ: - система суспільно-виробничих зв’язків між національними економіками країн, заснована на міжнародному поділі праці. Це суспільно-виробничі зв’язки, що виходять за територіальні межі держави; - спосіб взаємодії між господарчими суб’єктами різних країн з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ; - суспільно-виробничі економічні зв’язки між країнами та міжнародними організаціями. Рівні МЕВ Територіальні: Економічні: За суб’єктами діяльності: - інтернаціональний - економічні контакти - мікроекономічні - регіональний - економічна взаємодія - макроекономічні - національний - економічне співробітництво - наднаціональні - економічна інтеграція
Рис.1.1. Рівні МЕВ
Світове господарство: - сукупність національних господарств, взаємопов’язаних міжнародним поділом праці, міжнародними економічними відносинами; - сукупність національних економік країн, поєднаних мобільними факторами виробництва; - цілісна і взаємопов’язана система національних господарств усіх країн світу і міжнародних економічних відносин, які взаємодіють на основі загальних об’єктивних економічних законів; - сукупність міжнародних економічних відносин у взаємозв’язку з продуктивними силами та відповідним механізмом регулювання й управління; - сукупність національних господарств, взаємопов’язаних міжнародними відносинами з відповідним механізмом регулювання. Світове господарство поєднує усі основні параметри світового ринку і доповнює його новими суттєвими рисами, пов’язаними з міжнародною мобільністю факторів виробництва.
Внутрішній ринок країни – це ринок руху товарів і послуг, що не включає експортні та імпортні операції. Національний ринок країни – це внутрішній ринок, що охоплює експортні та імпортні операції. Міжнародний ринок – це сукупність національних ринків країн. Світовий ринок – це сукупність внутрішніх і міжнародних ринків у світовому масштабі. Класифікація країн світу за методикою ООН: - головний критерій: соціальні та демографічні показники в країні; - індикатор класифікації: рівень ВВП в розрахунку на душу населення. - розрізняють наступні групи: промислово розвинуті країни, країни з перехідною економікою та країни, що розвиваються. - кількість країн-членів ООН – 185 (1997 р.); - межа між розвинутими країнами і тими, що розвиваються = 6000 дол. США ВВП на душу населення в рік (2000 р.). Загальні риси розвинутих країн: 1. Розвиток господарств базується на капіталістичному способі виробництва. Незважаючи на еволюцію форм власності, приватна власність була і залишається провідною. 2. Висока продуктивність праці, спричинена запровадженням нових “високих” технологій. 3. Кардинальні зміни соціальної структури суспільства порівняно з іншими підсистемами світового господарства, формування значного прошарку середнього класу. 4. Трирівнева структура суспільства, в основі якої лежить розвинена ринкова економіка, політичну надбудову складають державні інституції представницької демократії. Між ними існує структура самодіяльних організацій з добровільним членством – політичні партії і громадські організації. Найбільш впливові в політичному та економічному плані розвинуті країни об’єднані у Велику сімку: США, Канада, Японія, Великобританія, Німеччина, Франція, Італія. Потужне інтеграційне об’єднання складають країни-члени Європейського Союзу. Країни з перехідною економікою мають спільні проблеми і напрямки програм ринкових перетворень. Основні напрямки програм ринкових реформ: - роздержавлення і приватизація;. - подолання монополізму та розвиток конкуренції; - лібералізація цінової політики; - зміни грошової та фінансово–кредитної політики;
- податкові реформи; - зміни соціальної політики; - зміни у зовнішньоекономічних відносинах. Країні, що розвиваються, загальні риси: - відставання продуктивних сил у кількісному та якісному аспектах від рівня постіндустріальних держав; - низький рівень розвитку економіки; - низький добробут населення, слабо розвиненість соціальної інфраструктури; - суттєвий вплив релігійної сфери на соціально-економічний розвиток.
Рис. 1.2. Форми МЕВ
У світовому господарстві розвиваються усі найважливіші форми міжнародних економічних відносин: - міжнародна торгівля товарами та послугами; - міжнародна міграція капіталу; - міжнародна міграція робочої сили; - міжнародна передача технології; - міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини; - міжнародна економічна інтеграція; - міжнародні зусилля у вирішенні глобальних економічних проблем. Міжнародна торгівля –обмін товарами та послугами між країнами, складається з вивозу (експорту) і ввозу (імпорту). Міграція робочої сили – переміщення осіб найманої праці між країнами і перерозподіл їх між сферами СГ. Міжнародні валютно-кредитні відносини – відносини між кредиторами і позичальниками різних країн. Міжнародні валютно-фінансові відносини – система валютних платіжних розрахунків між країнами. Міжнародне виробниче співробітництво та інвестиційна діяльність – виявляється в міжнародній спеціалізації і міжнародному кооперуванні виробництва (МСКВ) і вкладенні капіталів закордонними власниками в галузі економіки. Основні форми міжнародного співробітництва та інвестиційної діяльності – ТНК та спільні підприємства.
Міжнародне науково-технічне співробітництво – це відносини з обміну результатами науково-дослідних робіт (НДДКР) і сумісного їх проведення країнами, забезпечують розвиток сфери інтелектуальних послуг. МЕВ у сфері послуг – це міжнародні відносини, де основними товарним об’єктом є різні види послуг. Міжнародні транспортні відносини – це відносини щодо переміщення (перевезення) вантажів і людей з одних країн до інших.
Таблиця 1.1
Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 569; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |