КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Структура новоутворень у дітей та основні клінічні синдроми
Доброякiснi пухлини у дiтей становлятъ 65 %, злоякiснi 20 %, пухлиноподiбнi ураження - 15 %. Серед доброякiсних новоутворень частота патологiї така: ангiоми - 40 % (гемангiоми - 30 %, лiмфангiоми - 10 %); папiломи, полiпи - 30 %: пухлини кісток - 15 %; невуси, тератоми, фiброми, лiпоми. дермоїди - 10 %. У цiлому доброякiснi пухлини характеризуються деякими особливостями: 1. Клiтини пухлини зрілі, але є атипiзм щодо розташування клiтин та структури тканин; 2. Зростання пухлин відбуваеться за експансивним типом; 3. Прогресують цi пухлини досить повiльно; 4. Немае токсичного компонента. 5. Пухлини не метастазують. Головними клiнiчними синдромами доброякiсних новоутворень е синдром «плюс-тканини» та синдром порушення функції. Серед злоякiсних пухлин, за даними УНДРРОI, у дiтей найчастiше виявляються гемобластози - 43,2 % (лейкемiя -- 50 %, лiмфогранульоматоз - 20 %, неходжкiнська лiмфома - 20 %); пухлини головного мозку та нервової системи - 16,4 %; пухлини кісток та суглобiв - 7 %; пухлини нирок - 6,3 %; пухлини щитоподібної залози - 4,3 %. Злоякiснi процеси (malignitas) - це форма пролiферацiї клiтин чи тканин, схильна до нерегульованого необмеженого росту. Злоякiсним новоутворенням загалом притаманнi такі головні риси: 1. Клiтини пухлин незрiлi, е виразний атипiзм, пiдвищена кiлькiсть мiтозiв, неорганiзована структура тканин; 2. Iнфiльтративне зростання. 3. Швидкий прогрес. 4. Наявнiсть токсичного компонента. 5. Метастазування пухлин. 6. Швидке рецидивування. Головними при злоякiснiй онкопатологiї е больовий синдром; синдром «nлюс-тканини»; синдром порушення функції; nараопластичний синдром; синдром генералiзацiї. Клiнiчна картина онкозахворювань у дiтей мае деякi особливості i залежить вiд віку дитини. Чим менша дитина, тим бiльше виразна морфофункцiональна незрiлiсть тканин, opraнів i систем, бурхливiше перебiгають злоякiснi новоутворення. paніше є процес метастазування та генералiзацiі. У немовлят перше мiсце посiдають загальнi симптоми паранеопластичного синдрому (порушення поведiнки, блiдiсть шкiрних покривiв i слизових оболонок, пiтливiсть, блювання. пiдвищення температури тощо), але цi симптоми неспецифiчні i можуть вводити в оману до виявлення синдрому «плюс-тканини».
При злоякiсних новоутвореннях у дiтей старшого віку основні симптоми паранеопластичного синдрому (загальний пухлиний симптомокомплекс) такі: зниження апетиту до анорексії, схуднення, блiдicть шкiрних покривiв, субфебрильна температура або гiпертермiя, млявiсть, порушення сну, нудота, болi у животi, в кiнцiвках та ін. Вказанi ознаки можуть бути. на самому початку захворювання (нефробластома, нейробластома), з часом симптоми наростають, з'являються вегетативнi розлади: напади сильного поту, мiгруючi дерматози, випадiння волосся, блювання, напади тaxiкapдiї або ж рiзкi змiни артерiального тиску з явищами преколапсу. Гематологiчнi паранеоплазії виявляються анемiею, тромбоцитопенiею, диспротеінемiею. прискоренням ШЗЕ. Гемангіоми – термін, який традиційно застосовується для позначення доброякісних пухлин із судинної тканини, судинних рідних плям і вад розвитку судин. Гемангіоми є новоутвореннями, що найчастіше зустрічаються в дітей, та переважно локалізуються на шкірі. За своїм характером ці утворення ближче до вад розвитку або вроджених гамартом судинної тканини, чим до дійсних пухлин. Деякі особливості гемангіом змушують віднести їх до пухлинних процесів. У більшості випадків гемангіоми спостерігаються з народження, рідше виникають протягом перших місяців життя. Звичайно пухлина вражає шкіру й м'які тканини, але можуть бути також уражені різні органі. Описані випадки знахідок гемангіом у мозку, печінці, средостінні.
Класифікація гемангіом: 1. Прості, або капілярні, гемангіоми - складаються з безлічі капілярів, розташовуються поверхово, мають вигляд плями або плям яскраво червоного кольору із чіткими границями й незначно виступають над поверхнею шкіри. 2. Кавернозні, або пещеристі, гемангіоми складаються з наповнених кров'ю порожнин, вистелених ендотелієм і розмежованих перетинками зі сполучної тканини. Шкірні покриви можуть бути не змінені. 3. Гіллясті гемангіоми складаються із клубків звитих, артерій і вен різного калібру, що переплітаються між собою захоплюють глибоко лежачі тканини, включаючи м'яза й кістки. 4. Комбіновані гемангіоми являють собою комбінацію зазначених вище гемангіом. 5. Змішані пухлини складаються з пухлинних клітин, що виходять із судин і інших тканин (ангиофіброма, гемолимфангіома, ангіоневрома).
Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 318; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |