Глобалізація з «людським обличчям» як проект альтернативного глобального розвитку

Ядром поняття глобального світу для науковців є ідея загальної взаємозалежності, як принципово нова вимога у взаємовідносинах країн і народів. Але нині проблема не лише в тому, чи визнаємо ми реалії сучасного взаємопов’язаного єдиним поступом світу, а й у тому, яким ми хочемо бачити цей глобальний світ: дійсно плюралістичним, заснованим на партнерстві суб’єктів – носіїв суверенітету, держав, які забезпечують добробут своїх громадян, чи підкорених безконтрольній світовій владі, яка диктує народам свою волю, а поділ світу на “золотий мільярд” і безправну периферію вважає неминучою закономірністю епохи неомодерну. Не випадково сучасні дослідники зазначають про те, що глобалізація у розумінні позитивних позицій як стремління людства до досягнення цивілізаційного синтезу за умови збереження множинності народів і культур, не може бути реалізованою без зміни загальної парадигми розвитку людства, якісного перетворення системи цінностей і практик культури. Адже нинішній сценарій глобалізації ґрунтується на тотальному пануванні ринкових (купівлі-продажевих) відносин і має яскраво виражений антигуманний характер.

Галузевою наукою – глобалістикою лише започатковані системні дослідження загальносвітових процесів. Багато відповідей на гострі питання дала наука, в тому числі політична, але багато проблемних питань залишаються невирішеними. Попереду ще головна робота, але в осмисленні загальносвітових та регіональних аспектів глобалізації чимало зроблено, а головне – визначено основні пріоритети і цінності. Серед основних постулатів (кредо) сучасної глобалістики науковці небезпідставно називають:

- світ і світове людство є єдиним глобальним організмом;

- глобалізація світу – це об’єктивне історичне явище;

- глобальні інтереси треба ставити вище національних;

- сучасна людина, як найвища соціальна цінність, набула глобального характеру і стала в центрі процесів глобалізації. Ми згадували про ці постулати на попередніх заняттях.

Процеси глобалізації сучасного світу, як відомо, оцінюються неоднозначно, а глобалізм у сучасному вигляді досить часто породжує зворотню реакцію (процеси радикалізації, зростання регіональних фундаменталістських рухів, антиглобалістів та ін.). Як би не пояснювали сучасні політики і правники сутність явища глобалізації, воно не лише має місце в житті сучасних держав, а й формує позитивний потенціал майбутнього, який, звичайно ж, доведеться реалізовувати молоді, прийдешнім поколінням. Водночас актуальним залишається завдання щодо вироблення глобальних стратегій соціального розвитку та стратегій глобалізації розвитку як для всього світу, так і для окремих країн. Адже глобалізація повинна слугувати соціальному прогресу – зростанню зайнятості, скороченню безробіття, ліквідації бідності. Для цього необхідно надати її процесам соціальної спрямованості, зробити наголос на подоланні нерівності, злиднів, сприяти соціальній захищеності та підвищенню якості життя людини.

Дата добавления: 2014-01-11