Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Ринкової економіки

Суть, умови виникнення та функціонування

Тема 4. Ринкова організація виробництва.

План.

1. Суть, умови виникнення та функціонування ринкової

економіки.

2. Структура і функції ринку.

3. Інфраструктура ринку та її основні елементи.

 

 

 

Ринок – одне із найбільших досягнень людської цивілізації. Не вдаючись в гіперболізацію, можна констатувати, що новітня історія не знає жодного прикладу високорозвинутої, гнучкої, ефективно функціонуючої економіки без ринку.

Ринок – система економічних відносин, пов’язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманіиних форм власності, товарно-грошових, фінансово-кредитних механізмів.

Є два сектори економіки: ринковий і неринковий (бюджетний).

Ринковий сектор: економічна система, що працює заради прибутку; хто виробляє, що виробляється, скільки виробляється вирішує зиск; самовідтворювальний сектор економіки; працює на задоволення економічного інтересу.

Бюджетний сектор: виробляє необхідні для суспільства товари і послуги, але головна мета не прибуток, а задоволення потреб через виробництво суспільних благ; працює на гроші, виділені з бюджету; витрачає кошти суворо за цільовим призначенням.

Першу спробу наукового визначення поняття ринку зробив французький економіст Антуан Курно. Цей термін означає "будь-який район, на якому взаємовідносини покупців і продавців настільки вільні, що ціни на одні і ті самі товари мають тенденцію легко і швидко вирівнюватися" Д.Кейнс стверджує, що ринок – це "набір взаємозв"язків або процес конкурентних торгів". Багатьма сучасними економістами ринок розглядається як фаза обміну процесу відтворення. Прикладом може бути визначення ринку, що дається в підручнику за редакцією С.Мочерного: "Ринок, як економічна категорія, виступає як обмін товарів, організований за законами руху товарно-грошових відносин, і, водночас, як важливий елемент господарського механізму". Аналогічні визначення ринку даються і в інших підручниках.

Ринокце система, що охоплює всю сукупність соціально-економічних відносин між людьми, що проявляються через обмін, який функціонує на основі законів товарного виробництва.

Для продавця ринок – це засіб чи місце, за допомогою якого він може продати або запропонувати потрібні товари.

Для покупця ринок – це місце чи засіб, за допомогою якого він може купити потрібні товари.

Комплексна характеристика ринку вимагає з"ясування основних умов його становлення.

1. Виникнення ринку в першу чергу пов"язується із суспільним поділом праці, що грунтується на спеціалізації. Спеціалізація визначається порівняльними перевагами або відносно меншою альтернативою вартості виробництва. А.Сміт у своїй праці "Дослідження про природу і причини багатства народів" (1776 р.) обгрунтував суть і важливість суспільного поділу праці.

2. Другою умовою функціонування ринку є економічна відособленість виробників, зумовлена наявністю різноманітних форм власності, домінуючою з яких є приватна власність.

3. Необхідною умовою існування ринку є свобода підприємництва і вибору. Свобода вибору означає, що власники економічних ресурсів на власний розсуд розпоряджаються ними. Сказане повною мірою стосується і права вибору виду трудової діяльності, що як найповніше відповідає інтелектуальним та фізичним можливостям людини. Важливою складовою свободи вибору є свобода споживчого вибору. А це означає, що саме споживач приймає кінцеве рішення – що, як і для кого повинна виробляти економіка.

Якщо мати на увазі, що економічна поведінка індивіда визначається його економічними інтересами, то можна зробити висновок, що реальна можливість реалізувати власний інтерес виступає важливою умовою ефективного функціонування ринку. Кожний господарський суб"єкт прагне виробити продукцію з мінімальними затратами, бо лише за цих умов можна одержати прибуток. Мотив особистого інтересу спонукає підприємця йти на ризик заради підвищення ефективності господарювання.

4. Об"єктивною умовою функціонування ринкових механізмів є підтримка досконалої конкуренції. Формування конкурентного середовища передбачає, з одного боку, наявність на ринку значної кількості незалежно функціонуючих покупців і продавців будь-якого товару чи ресурсу, а з другого – свободу доступу і виходу з ринку економічним агентам. Розсіювання економічної влади між численними суб"єктами виробництва виступає надійним превентивним інструментом проти монополізму.

5. В числі головних умов функціонування ринку є наявність умов для ринкового ціноутворення. Йдеться про те, що формування цін на різних ринках здійснюється на основі попиту і пропозиції. Спроба адміністративного регулювання цін є абсолютно безперспективною хоча б тому, що сьогодні номенклатура виробництва досягла 24 млн. найменувань, десята частина яких щорічно оновлюється. В цих умовах зіставляти витрати і результати може лише ринок. Відзначене не означає, що в періоди кон"юнктурних коливань держава повністю втрачає контроль над цінами. Це, в першу чергу, стосується товарів першої необхідності та окремих послуг. Однак, це скоріше виняток, ніж правило. В ринковій економіці через систему ринкового ціноутворення економічні суб"єкти вирішують, що економіка повинна виробляти, яким чином повинно бути організоване виробництво і як слід розпоряджатися результатами праці.

6. І остання, але головна за значимістю проблема – взаємовідносини ринкового і державного регулювання економіки. Теоретично доведено, а практично підтверджено, що немає і не може бути ефективно функціонуючої економіки без активної регулюючої ролі держави. З цього приводу заслуговує на увагу сказане П.Валері "Сильна держава подавляє нас, а при слабій ми загинемо". Наведене жодною мірою не означає повернення до минулого, коли держава монополізувала всі сфери економічної діяльності. В даному випадку мається на увазі, що в ринковому середовищі напрямки, методи, форми і механізм державного регулювання економіки зазнають суттєвої трансформації. Але присутність тут держави є обов"язковою, адже за державою зберігаються класичні функції, зокрема захист прав власності, забезпечення свободи підприємництва, стимулювання ділової активності і боротьба з монополістичними тенденціями, забезпечення законності і правопорядку в господарській сфері, регулювання взаємовідносин між працею і капіталом, між підприємцями і найманими працівниками, контроль за зовнішньоекономічною діяльністю та ін.

З"ясувавши головні умови становлення ринку, зупинимось на основних принципах його функціонування. До основних принципів функціонування ринку можна віднести:

- економічну самостійність, що передбачає свободу вибору форм власності і господарювання, планування виробничо-господарської діяльності, розпорядження власним майном, одержаними доходами, встановлення форм і систем оплати праці та ін.;

- економічну рівність. Йдеться про рівні економічні умови господарювання для будь-якої господарської діяльності незалежно від форми власності. Під рівними економічними умовами розуміється дотримання ринкових принципів ціноутворення, оподаткування, прибутку і фонду споживання, механізму розподілу прибутку тощо;

- економічну відповідальність. Мається на увазі відповідальність за результати роботи, якість продукції, що надходить на ринок, виконання договірних зобов"язань та ін.;

- свободу вибору, що означає використання або реалізацію власниками матеріальних ресурсів і грошового капіталу на свій розсуд цих ресурсів. При цьому необхідно мати на увазі, що свобода споживачів в ринковій економіці займає стратегічне становище. Межі підприємців обмежуються споживчим вибором.

Вияснивши основні умови та принципи функціонування ринкової економіки, цілком логічно стає питання – в чому полягають її переваги в порівнянні з іншими системами господарювання? Аналіз економічного поступу індустріально розвинутих країн незаперечно вказує на переваги ринку. Вони полягають у слідуючому:

· Висока економічна ефективність

· Якісні товари і послуги

· Раціональна структура економіки

· Практична відсутність дефіциту товарів і послуг

· Дієвий механіз мотивації праці

· Саморегулювання, надійний механізм адаптації до умов, що постійно змінюються

· Економічна свобода

Але ринкова організація економіки має і певні недоліки:

· Нестабільність

· Байдужість до фундаментальних наукових досліджень, проблем довкілля тощо

· Нерівномірність у розподілі багатства нації

· Байдужість до вирішення соціальних проблем

· Неспроможність подолати монополізм

· Байдужість до виробництва суспільних благ, необхідних як для тих хто платить, так і для тих, хто неспроможний оплатити

Економіка України знаходиться в стані переходу від командної системи до ринкової. Виникнення перехідних економік у суспільстві є закономірним явищем розвитку економічних систем. Перехідна економіка – це особливий етап в еволюції економіки, коли вона функціонує під час переходу суспільства від одного історичного ступеня до іншого.

Перехідний період від командної до ринкової економіки в Україні пов"язаний із зовнішніми, внутрішніми чинниками та з тенденціями розвитку України.

Перехідний період передбачає три етапи свого розвитку. Перший етап, пов"язаний з виходом України з кризи, подоланням спаду виробництва, забезпеченням економічного зростання. Другий етап пов"язаний з роздержавленням, приватизацією та демонополізацією економіки, тобто перетворенням командної економіки на ринкову. Третій етап – це структурна перебудова економіки. Цей етап зароджується на першому і другому етапах.

Економіка України пройшла перший етап і просунулась вперед в розв"язанні завдань другого етапу.

2. Структура і функції ринку.

Ринок – це складне утворення, що має розгалужену і складну структуру. Класифікація ринків здійснюється за різними критеріями, а саме: за економічним призначенням – ринок товарів і послуг, фінансів, робочої сили, інвестицій і т.д.; за просторовою ознакою- регіональний, національний, світовий ринки; за ступенем обмеження конкуренції – ринок чистої конкуренції, монополістичної конкуренції і т.д.; за галузевим принципом – автомобільний, комп"ютерний, нафтовий ринки, а також за характером продажу – гуртовий та роздрібний. У даному випадку об"єктом вивчення є аналіз класифікації ринків за їх економічним або функціональним призначенням.

В економічній літературі товарний ринок поділяється на ринок предметів споживання і послуг та ринок засобів виробництва. Ринок споживчих товарів включає продовольчі та непродовольчі товари. Найхарактернішою ознакою є те, що його об"єкти призначені для задоволення особистих потреб людей. Цей ринок представлений широкою мережею торгових підприємств, пов"язаних із реалізацією споживчих товарів. Ефективність функціонування товарного ринку значною мірою залежить від структури національної економіки, зокрема від співвідношення між виробництвом предметів споживання і засобів виробництва. За цим критерієм товарний ринок в Україні є розбалансованим.

Ринок послуг. Послуга – особлива споживча вартість процесу праці, що задовольняє потреби людини, колективу і суспільства. Особливістю послуги як товару є корисність її не як речі, а як діяльності. У складі послуг розрізняють особисті послуги, що задовольняють потреби окремої людини та послуги, які задовольняють колективні і суспільні потреби.

Ринок засобів виробництва у повному розумінні цього слова в Україні не існував. Засоби виробництва надходили до споживачів через централізовану систему матеріально-технічного постачання. Ринок засобів виробництва створюється в Україні заново, здійснюється перехід від централізованого формування ресурсів до оптової торгівлі ними.

Важливою складовою ринкового господарства є ринок праці. Можна погодитися з думкою, що реальні ринкові відносини починаються з можливістю підприємців придбати робочу силу необхідної кількості і якості, а носіїв робочої сили – продати її в залежності від її ринкової ціни. Таким чином, на ринку праці формуються економічні відносини між найманими працівниками і роботодавцями різних форм власності з приводу включення робочої сили в процес виробництва на основі попиту, пропозиції і ціни праці.

Процес становлення фінансового ринку охоплює формування ринку кредитних ресурсів, ринку цінних паперів і ринку валюти. Об"єктом ринку кредитних ресурсів є гроші, що надаються в позику. Угоди на ньому здійснюються у формі кредитних операцій, які будуть розглянуті в наступних розділах.

Другим видом ринків цієї групи є ринки цінних паперів. Це ринки, об"єктом купівлі-продажу яких є цінні папери – акції, облігації, векселі та інші види грошових зобов"язань.

Важливою складовою фінансового ринку є валютний ринок, на якому предметом купівлі-продажу є національні валюти різних країн. Необхідність його функціонування зумовлюється розвитком зовнішньоекономічних зв"язків між різними країнами і необхідністю взаємних розрахунків.

У структурі ринкової системи господарювання вагоме місце посідає ринок науково-технічних розробок. Цей ринок обслуговує практично всі сфери економічної діяльності. Адже без впровадження найновіших досягнень сучасної науки і техніки неможливо домагатися зниження витрат виробництва, підвищувати якість продукції, тобто активно конкурувати на ринку.

Ринок інтелектуальної власності. Як і в категорії "економічної власності", в інтелектуальній власності також розрізняють кількісний та якісний аспекти. Перший - це різні об"єкти власності (патенти, ліцензії, проекти, "ноу-хау", програми матеріального забезпечення, наукові прогнози тощо), другий – відносини, які виникають і розвиваються між людьми з приводу створення і привласнення названих об"єктів власності.

Суть ринку проявляється у його функціях. Основними з них є:

Регулююча функція – суть її полягає в тому, що ринок дає відповідь на основні фундаментальні проблеми економічної організації. Тобто, що потрібно виробляти, скільки і для кого слід виробляти. Регулююча функція ринку полягає також у формування і підтримці досконалої конкуренції.

Контролююча функція – визначає суспільну значимість вироблених товарів і наданих послуг та затрачених на їх виробництво економічних ресурсів.

Інформаційна функція. Через коливання цін на товари і послуги ринок надає суб"єктам інформацію про витрати виробництва, необхідну якість товарів і послуг, які виробляються. Це дає можливість суб"єктам господарювання всіх форм власності звіряти власне виробництво з вимогами ринку, що змінюються і вживати превентивні заходи щодо зниження витрат виробництва, підвищення якості продукції, змінювати асортимент товарів і т.д.

Стимулююча функція ринку спонукає фірми і підприємства знижувати індивідуальні витрати виробництва, підвищувати продуктивність праці, ефективно використовувати засоби виробництва, нову техніку, запроваджувати нові технології.

Посередницька функція. В ринковій економіці економічні зв"язки між суб"єктами господарювання, як правило, формуються по горизонталі. А це означає, що економічно відособлені товаровиробники в умовах глибокого суспільного поділу праці повинні знайти один одного, щоб обмінятися результатами праці. Ринок є саме тим місцем, де вони зустрічаються. На ринку визначається ефективність господарських зв"язків, еквівалентність обмінних операцій, пошук оптимальних покупців.

Ціноутворююча функція. Її суть полягає в тому, що на ринок, як правило, надходить однорідна продукція, однак затрати на її виробництво різні. Через механізм попиту і пропозиції та конкуренції на ринку формується ціна рівноваги, тобто встановлюється ринкова ціна.

Санаційна функція ринку проявляється в першу чергу в тому, що за допомогою конкуренції, механізму банкрутства здійснюється очищення суспільного виробництва від неефективно господарюючих підприємств і фірм. І навпаки, ті підприємницькі структури, на яких постійно зростає продуктивність праці, покращується якість роботи, забезпечується економічність виробництва, в умовах ринку процвітають.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
 | Інфраструктура ринку та її основні елементи
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 4148; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.039 сек.