Кормова поведінка травоїдних по відношенню до кормів з високим вмістом клітковини

Розміри тіла та румінація (Van Soest P. J., 1994).

Румінація.

Ефективність румінації, або кількість пережовувань в розрахунку на одиницю спожитого корму залежить від величини тварин та хімічного складу корму. Більш великі за розміром тварини подрібнюють кормові частинки швидше ніж дрібні тварини (таблиця 2.8.). Це пов»язано із меншим розміром фільтраційних механізмів передшлунків у дрібних тварин: забезпечення процесу пересування корму вимагає більш ретельного його подрібнення. На румінацію кормів з високим вмістом НДК (клітинних стінок) потрібно більше часу ніж на румінацію кормів більш високої якості. Таким чином, час який тварина втрачає на румінацію залежить від рівня споживання твариною НДК або клітинних стінок рослин. Рівень споживання також є важливим фактором. Тварини, які споживають більшу кількість корму, або відрізняються кращим апетитом, втрачають менше часу на споживання і пережовування в розрахунку на одиницю спожитого корму (на 1 г спожитої кількості НДК), що призводить гіршої перетравності корму і до збільшення розміру фекальних частинок.

Вид тварин	Жива маса тварин	Тривалість	Кількість пережовувань на день	Ефективність румінації, хв/г НДК
	кг	кг^0,75	споживання, хв/день	румінації, хв/день
Ягнята		16,0				2,05
Козенята		15,6				1,3
Вівці		27,3				1,18
Телята		35,9				0,78
Нетелі		55,7				0,42
Нетелі		79,6				0,19
Нетелі		98,6				0,16
Корови						0,10

Максимальна тривалість румінації овець, кіз та ВРХ на пасовищі не перевищує 9-10 годин на день. При цьому грайзери витрачають більше часу на румінацію ніж броузери, при цьому останні мають більше часу на споживання корму та його пошуку.

Різні види жуйних тварин проявляють різні особливості відносно споживання корму та румінації протягом дня. Загалом ВРХ та вівці випасаються вранці і ввечері а румінують головним чином вночі та посеред дня (рисунок). На низькоякісних пасовищах тварини значно більше витрачають часу на споживання корму та його румінацію, що значно обмежує об’єми споживання корму.

Травоїдні не є однорідною групою. Вони використовують по меншій мірі три типи кормової поведінки. Перша характерна для великих жуйних з прегастричною ферментацією з метою максимальної екстракції енергії з целюлолітичних вуглеводів та значним періодом утримання корму в травному тракті. Жуйні споживаючи велику кількість грубих кормів, тривало утримують його в шлунково- кишковому тракті та, відповідно, добре перетравлюють навіть при низькій ефективності використання ОЕ (значні втрати енергії корму під час румінації, що знижує кількість чистої енергії продукції). Внаслідок того, що значна кількість енергії втрачається на румінацію- жуйні тварини залежать від якості грубого корму. При споживанні грубих кормів низької якості, ступінь наповнення шлунково- кишкового тракту (рубця) є основною проблемою, особливо для невеликих за розміром жуйних. Жуйні тварини, хоча й краще перетравлюють клітковину, але більш уразливі низькою якістю грубих кормів ніж слони, панда та інші тварини даного класу.

Інший тип кормової кормової поведінки представлений дрібними жуйними та такими нежуйними як носорог, гіпопотам, слон, панда, які споживають значну кількість об’ємистих кормів (яка нерідко перевищує об’єми споживання жуйних) але ефективність ферментативних процесів у них значно нижча. Останні види дуже неефективно використовують корм: коефіцієнт перетравлення сухої речовини, наприклад пандою, залежить від сезону і коливається в межах від 12 до 29%. До цієї групи належали, можливо й динозаври, а також гуси. Перевагою даних травоїдних є те, що їх травна система не містить ніяких фільтрів, які б затримували проходження корму і вони мають можливість безперервно споживати корми в той час як жуйні втрачають час на румінацію (пережовування, ремигання).

Кормова поведінка приматів різноманітна. Серед них слід виділити усеїдних, комахоїдних та листоїдних (кормова поведінка пращурів людини здається була тісно пов’язана із споживанням значних об’ємів клітковини). Людська соціальна еволюція відбувалась більш високими темпами ніж її травна система і метаболізм, що часто призводить до епідеміологічних захворювань, причиною яких є низький рівень клітковини в раціонах і великий рівень м»яса та жирів. Таким чином кормова стратегія людини сильно змінилася, що приводить до ряду захворювань.

Дата добавления: 2014-01-11