Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Оздоровчий вплив лижного туризму. Оздоровче значення водного туризму




Оздоровче значення водного туризму

Водний туризм є дуже цінним з оздоровчої точки зору видом спорту і відпочинку. Він особливо рекомендований при хронічній перевтомі, для зняття накопиченої нервово-психічної напруги і усунення функціональних розладів нервової системи. Під час греблі тривалі фізичні навантаження мають тренувальний вплив на серцево-судинну і м’язову систему, органи дихання.

Енерговитрати під час греблі значні, що сприяє зменшенню підшкірних жирових відкладів при їх надлишку. За 3-4 год безперервної роботи на веслах при швидкості руху 4 км/год турист витрачає біля 6720 кДж (1600 ккал), виконавши при цьому денну норму енергетичних затрат.

Інтенсивне, але нетривале охолодження організму, наприклад, при купанні в холодній воді протягом 3-5 хв, призводить до своєрідної стимуляції гормональної діяльності. Все це сприяє підвищенню природного імунітету до простудних захворювань та загальної працездатності організму.

 

У зимового відпочинку немало переваг, насамперед, виражений тонізуючий ефект: холод, особливо суха морозна погода, викликає в людини бажання рухатися, стимулює ендокринний апарат, процеси обміну і життєдіяльності. В морозному повітрі міститься значно більше біологічно активних легких негативних іонів, ніж у жаркому. Крім того, морозне повітря відрізняється чистотою, так як пил і газові домішки адсорбуються снігом. Завдяки цьому покращується робота органів дихання в режимі навантаження. Рухи лижника, плавні і розмірені, знижують накопичене нервове напруження.

Зимові краєвиди, перебування в мовчазному засніженому лісі діють заспокійливо на нервову систему, допомагають зняти нервову напругу і втому. Так, навіть після недільної лижної прогулянки протягом наступних 2-х діб відзначається нормалізація судинного тонусу, підвищення працездатності серцевого м’язу і всього організму. Неквапливий рух на лижах нормалізує тиск.

Лижний туризм по рівній і слабопересіченій місцевості володіє вираженим оздоровчим впливом і доступний майже всім. Він є одним з найбільш ефективних засобів розвитку витривалості організму, відновлення і збереження рухливості хребта і суглобів. Так, вправи, що розвивають гнучкість і м’язи живота, при трьохгодинній лижній прогулянці повторюються близько 3000 разів. Це сприяє усуненню жирових відкладів на черевній стінці і зміцненню м’язів гомілки. Головною є достатнє фізичне навантаження, що дозволяє витратити 3360-4200 (800-1000 ккал) протягом 3 год під час лижного походу вихідного дня. Такі енерговтрати створюють відчуття легкої, приємної втоми, що поєднується з бажанням рухатися.

 

 

5. Оздоровлюючі чинники походів вихідного дня.

Слід зупинитися на деяких оздоровлюючих чинниках походів вихідного дня, які є найбільш масовими і найбільш доступними. Поряд з тривалим фізичним навантаженням, загартуванням, здоровим психологічним кліматом, які характерні для всіх видів активних подорожей, слід окремо сказати про благотворний вплив лісу, де, як правило, проводяться походи вихідного дня. Активний відпочинок у лісі особливо корисний людям розумової праці, що ведуть переважно сидячий спосіб життя. Люди з виснаженою нервовою системою, стомлені напруженою роботою, що страждають від фізичної та розумової втоми, після перебування в лісі звичайно відчувають приплив енергії й бадьорості, зняття напруги, внутрішню припіднятість.

Ліс виділяє в довколишнє середовище біологічно активні речовини – фітонциди, що мають бактерицидний вплив. Найактивніші у цьому відношенні сосна, клен, калина, біла акація, вільха, береза, граб, тополя та верба. А.В.Ковальонок встановив, що в соснових і кедрових лісах повітря майже стерильне. Активні речовини кедру й сосни діють нищівно навіть на такий стійкий мікроб, як туберкульозна паличка.

У лісі в 3 рази більша кількість легких іонів з негативним зарядом. Водночас кількість важких іонів з позитивним зарядом значно зменшується.

Легкі іони освіжають повітря, знімають втому і нервову напругу, стимулюють діяльність серцево-судинної, дихальної і кровотворної систем, покращують терморегуляцію, знижують артеріальний тиск, підвищують тонус центральної і вегетативної нервової системи. Відсутність у повітрі легких негативних іонів викликає почуття втоми і пригніченості, знижує працездатність, підвищує нервове напруження і артеріальний тиск.

Ліс значно знижує шум. Сильні шуми (вище 70 дБ) впливають на вегетативну нервову систему, а слабші (нижче 60 дБ) – на центральну нервову систему. Водночас абсолютна тиша, яка оточує людину в сурдокамері, так само шкідлива, як і тривалі шуми. Шум лісу, як і шум морських хвиль, володіє цілющими властивостями. Хвойні ліси, що містять багато озону, фізіологічно активних речовин (скипидар, пінени) та ефірних олій терпенового ряду, мають лікувальний та загальнозміцнюючий вплив на осіб, що страждають різними захворюваннями легенів та верхніх дихальних шляхів.

Водночас ліс іноді може мати й негативний вплив на здоров’я людини. Так, люди з серцево-судинними захворюваннями і значними розладами центральної нервової системи погано переносять перебування у хвойному лісі, особливо у жаркі весняні і літні дні. Погано переносять перебування в хвойному лісі хворі гіпертонією, вираженим атеросклерозом, ішемічною хворобою серця та ревматизмом. Цим хворим краще відвідувати ліс в холодну пору року (листопад-березень).

На закінчення слід сказати, що оздоровча роль туризму давно викликає інтерес вчених-медиків. Однак проблема оздоровчого впливу активних подорожей донедавна вивчена недостатньо у порівнянні з іншими видами спорту. Це обмежує застосування туризму як чинника лікування захворювань, і він використовується в суворо обмежених формах прогулянок і ближніх походів в комплексі курортного лікування. У зв’язку з цим слід застерегти від самолікування туризмом, яке є небезпечним і недопустимим, як і інші види самолікування.

Використання активних подорожей в якості профілактики різних видів захворювань повинне проводитися після консультації зі спеціалістами з лікувально-фізкультурних диспансерів і кабінетів, в завдання яких входить медичне забезпечення масової оздоровчої фізкультурної роботи.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 528; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.038 сек.