Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Прийоми виконання операцій




При проведенні фізико-хімічного аналізу використовується два основних прийоми:

І) Метод титрування (тобто метод непрямого визначення), який ґрунтується на вимірюванні інтенсивності аналітичного сигналу І в ході титрування та побудові кривої титрування в координатах І=f(V), де V – об’єм титранту, мл. За кривою титрування знаходять точку еквівалентності;

ІІ) Метод прямих вимірювань ґрунтується на аналізі залежності аналітичного сигналу від природи та концентрації речовини, яка аналізується (довжина хвилі спектральної лінії в спектроскопії, потенціал на півхвилі в полярографії).

При якісному аналізі спостерігають сигнал, а при кількісному – вимірюють інтенсивність сигналу.

Найчастіше залежність інтенсивності аналітичного сигналу (I) від концентрації речовини виражається простим лінійним співвідношенням:

І =А×С (1)

де, А – константа;

С– концентрація.

Прямі методи кількісних визначень за допомогою фізико-хімічних вимірювань поділяються на:

а) Метод градуювального графіку (МГГ). В цьому методі вимірюють інтенсивність аналітичного сигналу (І) для декількох стандартних розчинів та будують градуювальник графік зазвичай у координатах І=f(С), де С-концентрація речовини у стандартних розчинах. Потім в тих самих умовах вимірюють інтенсивність сигналу у пробі, яка аналізується, та за градуювальним графіком визначають концентрацію речовини у цій пробі (рис. 1).

б) Метод молярної властивості (ММВ) або метод порівняння зі стандартом. При виконанні цього метода вимірюють аналітичний сигнал для декількох стандартних розчинів та розраховують константу А, яка характеризує молярну властивість речовини: А=І/С. Потім в тих само умовах вимірюють інтенсивність сигналу для аналізованого розчину та за співвідношенням С=І/А розраховують концентрацію аналізованого компонента;

в) Метод добавок (МД). Спочатку вимірюють інтенсивність сигналу аналізованого розчину:

Іх=А×Сх

потім до цього ж розчину додають відомий об’єм стандартного розчину з концентрацією Сст. і знову вимірюють інтенсивність сигналу:

Іх+ст.=А×(Схст)

тоді: А=Іххх+ст./(Схст)=А, звідси:

Схст×Іх/(Іх+ст - Іх) (2)

де, Іх – інтенсивність аналітичного сигналу аналізованого розчину;

Іх+ст – інтенсивність аналітичного сигналу після додавання стандартного розчину.

Рівняння (2) можна розв’язати графічно.

Метод молярної властивості та метод добавок вимагають чіткого виконання співвідношення (1).




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 827; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.