Програма курсу

ТА КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

для самостійної роботи студентів

Львів

Видавництво Львівської комерційної академії

УДК 338.658

ББК 65.010

Уклали: доц. кафедри маркетингу, к.е.н. Бойчук І.В.,

тренер-адміністратор Центру Програми розширення

доступу та навчання в Інтернет (ІАТР)

Львівської міської ради Козак І.В.

Рецензенти: к.е.н.,доц. Прохоренко К.М.,

к.е.н., доц. Семак Б.Б.

Відповідальний за випуск: д.е.н., проф. Дайновський Ю.А.

Рекомендовано до друку кафедрою маркетингу.

Б 77 Бойчук І.В., Козак І.В. Інтернет в маркетингу: Програма курсу

та конспект лекцій. – Львів: Видавництво ЛКА. - 92 с.

У роботі розглянуто основні принципи теорії та практики використання можливостей Всесвітньої комп’ютерної мережі Інтернет у маркетинговій діяльності підприємств.

Згідно типової програми у повному обсязі представлено тематику курсу та оглядові лекції з дисципліни, перелік рекомендованої літератури, Інтернет-адреси з маркетингової тематики, адреси міжнародних пошукових систем і найвідоміших українських та російських серверів. Подано вказівки для самостійного виконання завдань при вивченні програмного матеріалу і основні питання в розрізі тем курсу для самоконтролю засвоєння знань.

Призначена для організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів над вивченням дисципліни.

ББК 65.010

ISBN © Бойчук І.В., Козак І.В.

ВСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ

Об’єктивною реальністю сьогодення є широке впровадження у сфери життєдіяльності суспільства, держави та особи сучасних інформаційних технологій, розгортання на їх основі локальних і глобальних інформаційних систем, призначених для прискорення обміну інформацією та доступу до різноманітних інформаційних ресурсів. Сучасний розвиток інформаційних технологій і телекомунікацій як один з критеріїв оцінки економічного рівня держави та інструмент інтенсифікації всіх процесів у суспільстві визначає необхідність використання у різних сферах господарської діяльності можливостей, що надаються всесвітньою мережею Інтернет.

Процес інтенсивного розвитку Інтернет привів до широкого запровадження глобальної мережі як ефективного інструменту маркетингу в діяльності підприємств. Використовуючи комп’ютерні інформаційні мережі, маркетологи можуть обмінюватися інформацією з фірмами, отримувати дані про конкурентів, оперативно знаходити у базах даних необхідну інформацію з питань маркетингу, приймати зважені управлінські рішення.

Відповідно до навчального плану для студентів спеціальності 8.050108 “Маркетинг” передбачається вивчення навчальної дисципліни “Інтернет в маркетингу”, що є актуальним і доцільним етапом підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”.

Метою вивчення дисципліни "Інтернет в маркетингу” є отримання теоретичних знань і практичних навиків з використання сучасних мережних та комп’ютерних технологій для розв’язання основних маркетингових задач, виконання конкретних функцій і процедур управління маркетингом на підприємстві. Освоєння дисципліни дозволить набути знання про специфічні особливості маркетингу в сучасному Інтернеті, відпрацювати навики вирішення маркетингових завдань, розвинути вміння творчого пошуку напрямів і резервів удосконалення маркетингової діяльності підприємств за допомогою Всесвітньої мережі.

Завданнями навчальної дисципліни є розуміння значення застосування Інтернету для реалізації маркетингових стратегій в діяльності підприємств; засвоєння особливостей мережі та можливостей її використання в практиці маркетингу; ознайомлення з підходами до збору маркетингової інформації в Інтернеті та шляхами пошуку інформації про поточний стан ринку; вивчення методів проведення маркетингових досліджень через мережу, способів пошуку потенційних клієнтів і партнерів для ведення бізнесу, а також отримання даних про прибутковість капіталовкладень; ознайомлення з методами реклами в мережі, планування і реалізації ефективних рекламних кампаній; засвоєння шляхів просування товарів і послуг в мережі Інтернет, способів отримання прибутку від створення Web-сайтів; формування вмінь використовувати набуті знання в практичній діяльності вітчизняних підприємств.

Вивчення дисципліни ґрунтується на знаннях навчальних дисциплін маркетингового спрямування, а також дисциплін “Інформатика і комп’ютерна техніка”, “Інформаційні системи і технології” та інших. Передбачається, що студенти мають елементарні навики роботи з персональним комп’ютером, ознайомлені з механізмами опрацювання і зберігання інформації, організацією файлових структур і можуть виконувати прості дії в середовищі Windows.

Дисципліна “Інтернет в маркетингу” розрахована тільки на 36 годин аудиторних занять, тому повне і глибоке засвоєння цього курсу можливе лише завдяки самостійній роботі студентів над вивченням навчального матеріалу згідно з програмою, перелік тем якої поданий нижче. З метою перевірки засвоєння матеріалу після кожної лекції наведені питання для проведення самоконтролю, а наприкінці наведені вказівки для самостійного виконання студентами завдань у процесі вивчення програмного матеріалу в розрізі основних тем дисципліни.

Для кращого опрацювання матеріалу в розрізі тем курсу представлено перелік основної літератури, а також вказані сторінки, що розкривають детально їх зміст. Студенти можуть самостійно знаходити додаткову інформацію з проблематики курсу, користуючись наведеними після рекомендованої літератури Інтернет-джерелами з маркетингової тематики, адресами популярних українських і російських пошукових серверів, найвідоміших міжнародних пошукових систем.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ КУРСУ

Тема 1. Сутність Інтернет в маркетингу

Визначення Інтернет і його сутність. Інтернет як Всесвітня інформаційна система. Характеристика основних етапів еволюції глобальної мережі мереж. Інтернет як глобальний засіб обміну інформацією між користувачами. Сучасний Інтернет – могутній і перспективний інструмент бізнесу. Підходи до розуміння предмета Інтернет-маркетингу. Можливості вирішення маркетингових завдань через застосування сучасних мережних і комп’ютерних технологій.

Загальна схема побудови мережі Інтернет. Високошвидкісні магістральні мережі, мережі середнього рівня та локальні мережі в структурі Інтернет. Необхідні пристрої для забезпечення доступу в мережу Інтернет. Характеристика каналів доступу в Інтернет. Основи роботи з Інтернет.

Основні складові частини Інтернет. Категорії ресурсів Інтернет за функціональним призначенням. Базові технології побудови Інтернет. Основні сервіси мережі. Кінцеві користувачі Інтернет: фізичні особи та організації. Користувачі й фірми, що реалізують середовище Інтернет.

Характеристика сервісів Інтернет. Відкладені сервіси мережі: електронна пошта, телеконференції Usenet, списки розсилання Mail Lists. Прямі інтерактивні сервіси Інтернет: сервіс IRC, сервіс FTP, гіпертекстова система Gopher, сервіс WWW. Нові сервіси Інтернет. Сервіси пошуку інформації: пошукові системи і каталоги.

Тема 2. Характеристика аудиторії мережі Інтернет

Дослідження характеристик користувачів глобальної мережі. Найбільш відомі міжнародні та вітчизняні дослідницькі центри й агентства Інтернет.

Характеристика міжнародної аудиторії Всесвітньої мережі Інтернет: основні тенденції її сучасного розвитку. Специфіка потенційних користувачів мережних технологій: загальна кількість, географічне розташування, демографічні характеристики, технічні параметри, досвід роботи в Інтернет, мотивація присутності в мережі, витрати часу на пошук інформації, обсяги покупок через Інтернет і їх структура.

Особливості розвитку Інтернет в Україні. Започаткування українського Інтернет. Рівень розвитку Всесвітньої мережі в Україні та визначальні фактори впливу на цей процес. Відмінності міжнародного і вітчизняного сегментів мережі Інтернет. Соціодемографічний портрет аудиторії української частини Інтернет.

Тема 3. Web-сервери в мережі Інтернет

Призначення Web-серверів та їх класифікація. Функціональні категорії комерційних Web-серверів як елементи інтегрованої програми маркетингу підприємства в Інтернет. Основні завдання побудови системи маркетингу в Інтернет на основі Web-сервера та забезпечення його ефективної роботи. Джерела отримання прямого і непрямого прибутку підприємствами за рахунок використання серверів Інтернет.

Характеристика серверів управління трафіком: пошукові системи, каталоги та ініціюючі сервери. Призначення і побудова пошукових систем. Основні відмінності каталогів. Найбільш відомі міжнародні пошукові системи і каталоги. Комбіновані системи. Специфіка використання ініціюючих серверів.

Особливості застосування кінцевих серверів. Платні та безкоштовні інформаційні сервери. Сервери присутності в Інтернет: рекламні сервери і сервери, що інформують. Основні функції інтерактивних магазинів. Відмінності магазину в середовищі Інтернет від традиційної форми торгівлі. Види інтерактивних магазинів. Специфіка використання Інтернет - вітрини, торговельного автомату, автоматичного магазину.

Тема 4. Комунікаційні характеристики середовища Інтернет

Загальні особливості комунікаційного середовища Інтернет. Основні відмінності середовища Інтернет від традиційних засобів масової інформації. Сильні й слабкі сторони нових і традиційних засобів інформації. Необхідність пристосування маркетингових методів і прийомів при побудові системи маркетингу підприємства до середовища Інтернет.

Характеристика моделей комунікації Інтернет. Традиційна для засобів масової інформації модель “один до багатьох”, модель первісного спілкування “один до одного” і багатонаправлена комунікаційна модель “багато хто до багатьох” в середовищі Інтернет. Інтернет як основа побудови віртуального середовища для ведення маркетингової діяльності. Діапазон можливих видів комунікаційної взаємодії за допомогою Інтернет. Реалізація зворотних зв’язків з користувачами через Всесвітню мережу.

Специфіка комунікаційних властивостей середовища Інтернет: інтерактивність, гіпертекст, мультимедіа, ефект присутності, мережна навігація. Особливості застосування комп’ютерного гіперсередовища Інтернет в процесі маркетингу.

Тема 5. Концепція маркетингу в середовищі Інтернет

Можливості використання мережі Інтернет в маркетинговій діяльності підприємств. Гіпермаркетинг як сучасна теорія й методологія організації маркетингу в гіпермедійному середовищі Інтернет. Врахування інтересів і потреб цільового сегмента споживачів як основний принцип Інтернет- маркетингу. Напрями маркетингової діяльності в Інтернет. Особливості процесу використання Інтернет як засобу комунікації.

Маркетингові дослідження в середовищі Інтернет. Первинні та вторинні маркетингові дослідження. Дослідження фірмової та товарної структури ринку: основні завдання і методи пошуку інформації. Використання пошукових машин, каталогів, “жовтих сторінок”, тематичних Web-серверів і посилань для пошуку інформації. Дослідження фактичних і потенційних споживачів Інтернет: анкетування відвідувачів Web-сервера підприємства, опитування в телеконференціях, комбінування підходів. Маркетингове дослідження ефективності функціонування Web-сервера і визначення шляхів його вдосконалення.

Реалізація маркетингових стратегій підприємства з використанням Інтернет. Напрями проведення товарної політики в середовищі Інтернет. Класифікація продуктів, найбільш успішно пропонованих через Інтернет. Переваги Інтернет при реалізації цінової стратегії та формуванні системи розподілу підприємства. Особливості складових комплексу маркетингових комунікацій в мережі Інтернет. Розширення можливостей сервісного обслуговування і підтримки споживачів завдяки Інтернет.

Вигоди для споживачів від застосування глобальної мережі. Підвищення конкурентноздатності та формування привабливого іміджу підприємства. Основні фактори обмеження доступу підприємств у Інтернет.

Тема 6. Формування системи маркетингу підприємства

в середовищі Інтернет

Загальна схема побудови системи маркетингу підприємства на основі Web-сервера в середовищі Інтернет. Основні етапи процесу формування системи маркетингу в Інтернет. Визначення загальних цілей створення Web- сервера і шляхів їхнього досягнення, проведення маркетингових досліджень, розробка плану необхідних заходів. Основні завдання реалізації Web-сервера підприємства. Залучення поточних і потенційних користувачів на Web-сервер. Підбиття підсумків і корегування цілей використання ресурсів середовища Інтернет.

Визначення маркетингових цілей розміщення Web-сервера в мережі Інтернет. Формулювання критеріїв для проведення підприємством оцінки досягнення поставлених цілей в середовищі Інтернет.

Процес планування маркетингової діяльності підприємства в Інтернет. Формування основної ідеї Web-сервера. Дослідження конкурентів і технічних можливостей Інтернет. Визначення цільового сегмента споживачів і підготовка плану рекламної кампанії в мережі. Розробка бізнес-плану діяльності підприємства в середовищі Інтернет і визначення виконавців проекту.

Тема 7. Позиціювання Web-сервера підприємства

в мережі Інтернет

Вибір місця для розміщення Web-сервера підприємства: характеристика можливих підходів, їх переваги і недоліки.

Визначення провайдера послуг Інтернет. Основні та додаткові види послуг, що надаються Інтернет-провайдерами. Вимоги до підбору провайдерів. Пошук і аналіз інформації, необхідної для визначення підприємством провайдера послуг Інтернет.

Правила підбору доменного імені Web-сервера підприємства. Головні причини для використання власного імені домену. Основні види доменів за структурною побудовою. Послідовність реєстрації доменного імені Web- сервера підприємства.

Підходи до створення і реалізації дизайну сервера. Визначення структури Web-сервера. Основні схеми побудови серверів: структура книги, просторова схема, дерево документів. Пристосування структурної побудови, оформлення Web-сторінок, кількості та розмірів графічних зображень до потреб і можливостей цільової аудиторії сервера. Правила організації домашньої сторінки як головного пункту входу на Web-сервер підприємства.

Створення Web-сторінок сервера і організація зворотного зв’язку з аудиторією. Способи одержання графічних зображень на сервері. Правила виготовлення зображень і вибору їхнього розташування на Web-сторінці. Існуючі підходи до поліпшення взаємозв’язку підприємства з клієнтами на Web-сервері. Можливості використання статистичної інформації від провайдера послуг Інтернет при плануванні стратегії маркетингу в мережі. Переваги і недоліки застосування файлів cookies для аналізу інтересів відвідувачів Web-сторінок. Проведення тестування сервера і контролю за його наявністю в інформаційних базах даних Інтернет.

Тема 8. Маркетингові підходи до забезпечення ефективності

Web-сервера підприємства

Проведення маркетингових заходів для залучення відвідувачів на сервер. Основні методи реалізації плану рекламної кампанії Web-сервера в Інтернет.

Характеристика методів ціноутворення на рекламування Web-сервера підприємства. Оплата за кількість показів. Оплата за кількість “кліків”. Погодинна оплата. Оплата в залежності від кінцевих результатів.

Визначення ефективності побудови системи маркетингу в середовищі Інтернет. Основні критерії оцінки ефективності застосування Web-сервера в системі маркетингу підприємства.

Оцінка економічної ефективності Web-сервера підприємства: критерії оцінки та схема проведення розрахунків. Визначення основних статей витрат на обслуговування Web-сервера: одноразові та експлуатаційні витрати. Джерела економії та отримання прибутку підприємством за рахунок використання електронних комунікацій замість традиційних.

Оцінка інтеграції сервера з інформаційною системою підприємства.

Визначення маркетингових параметрів ефективності Web-сервера підприємства. Ефективність проведення маркетингової програми реалізації та просування Web-сервера в середовищі Інтернет. Оцінка ефективності використання підприємством інструментів Web-маркетингу.

Тема 9. Методи просування в середовищі Інтернет

Методологічні основи розміщення реклами в Інтернет. Визначення мети і завдань рекламної кампанії, об’єктів реклами і величини цільової аудиторії. Вибір методів оцінки ефективності рекламної кампанії підприємства в мережі Інтернет.

Реєстрація Web-сервера в каталогах і пошукових системах: основні правила і підходи. Загальна логіка дій при індексації Web-сторінок сервера в пошукових системах. Характеристика основних етапів процесу індексації.

Баннерна реклама як ефективний засіб Інтернет-реклами. Основні цілі баннерної реклами. Сучасна класифікація рекламних баннерів та їх характеристика. Вимоги до створення ефективного баннера. Застосування баннера як засобу імідж-реклами. Методи баннерної реклами. Фактори, що враховуються при виборі місця проведення баннерної реклами.

Електронна пошта як маркетинговий інструмент популяризації Web-сервера підприємства: особливості і переваги. Напрями використання електронної пошти в маркетинговій діяльності підприємства. Спам як негативний метод застосування електронної пошти.

Маркетинг з використанням конференції USENET і реклами на дошках оголошень: основні відмінності та практичні рекомендації.

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ БАЗОВИХ ТЕМ КУРСУ

Лекція 1. Сутність Інтернет в маркетингу

Мета: ознайомитися з сутністю і основними сервісами Інтернет, можливостями використання глобальної мережі у маркетинговій діяльності підприємств.

Основні питання

1. Визначення Інтернету і його роль в маркетингу.

2. Загальна схема побудови мережі Інтернет.

3. Основні складові частини Інтернету.

4. Характеристика сервісів Інтернету.

Література для підготовки

1. Балабанов И.Т. Электронная коммерция. – С.-П.б.: Питер, 2001. – С.84-103.

2. Дэниэл С. Дженел. 101 бизнес в Internet. – Ростов - на - Дону: Изд-во “Феникс”, 1997. – С.21-96.

3. Електронна комерція: Навч. посібник / А.М. Береза, І.А. Козак, Ф.А.Шевченко та ін. – К.: КНЕУ, 2002. – С.130-135, 236-259, 279-293.

4. Знайомство з Internet/ Копистянський А., Максимюк О., Павликевич А., Терлецький Я., Шимків Д. – Львів: СП “БаК”, 1997. – С.5-15.

5. Имери Винс. Как сделать бизнес в Internet: Пер. с англ. - 3-е изд. – К.; М.; СПб.: Диалектика, 1998. – С.17-23, 43-53, 191-204.

6. Макарова М.В. Електронна комерція: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВЦ “Академія”, 2002. – С.7-23.

7. Пайк М. Internet в подлиннике. – СПб.: BHV – Санкт-Петербург, 1996. – С.33-42.

8. Пінчук Н.С., Галузинський Г.П., Орленко Н.С. Інформаційні системи і технології в маркетингу: Навч. посібник. – К.: КНЕУ,1999. – С.89-107.

9. Пономаренко В.С., Журавльова І.В. Інформаційні технології в економіці: Навч. посібник. – Харків: Видавництво ХДЕУ, 2000. – С.89-101.

10. Успенский И.В. Интернет как инструмент маркетинга. – СПб.: BHV – Санкт-Петербург, 2000. – С.23-32.

11. Холмогоров В. Интернет - маркетинг. Краткий курс. – СПб.: Питер, 2001.- C.10-16.

1. Визначення Інтернет і його сутність

Насамперед під словом Інтернет розуміється глобальна комп'ютерна мережа, "Мережа мереж", як часто говорять про неї. Більш формально це зафіксовано у визначенні Інтернет, даному Федеральною Радою з інформаційних мереж (Federal Networking Council) 24 жовтня 1995 р.:

" Internet — глобальна інформаційна система, частини якої логічно взаємопов’язані між собою за допомогою унікального адресного простору, заснованого на протоколі Internet Protocol (IP) або його наступних розширеннях, здатна підтримувати зв'язок з використанням комплексу протоколів Transmission Control Protocol/Internet Protocol (TCP/IP),
їхніх наступних розширень або інших IP-сумісних протоколів, і яка забезпечує, використовує або робить доступним, привселюдно або приватно, комунікаційний сервіс високого рівня". Іншими словами, Інтернет — це взаємозв'язок комп’ютерних мереж, що базується на єдиному комунікаційному протоколі — TCP/IP.

На сьогодні в світі зареєстровано 200 глобальних мереж, з яких 54 створено у США, 16 – в Японії. Але найбільш поширеною глобальною мережею є Інтернет, користувачі якої отримують інформацію з усього світу, мають доступ до звітів різних корпорацій та фірм, можуть користуватися статистичними даними різних країн, регіонів, працювати з бібліотечними фондами та звітами науково-дослідних інститутів тощо. В інформаційних системах маркетингу можна використовувати мережу RELCOM, яка характерна для країн СНД (в Україні – RELCOM UKRAINE).

З погляду користувача, Інтернет – це глобальний засіб обміну інформацією, своєрідна "інформаційна супермагістраль". Вона, з одного боку, дає користувачам можливість спілкуватися між собою, створювати віртуальні співтовариства, а з іншого боку, – використовувати інформацію, що знаходиться в Інтернет, або представляти її іншим. Сьогодні до цих визначень можна додати нове: Інтернет - могутній і перспективний інструмент бізнесу.

Усім цим визначенням Інтернет зобов'язаний своїм складовим частинам, кожна з яких виконує ряд функцій, необхідних для того, щоб кінцевий користувач міг без особливих зусиль і глибоких знань застосовуваних технологій скористатися всіма можливостями цього перспективного засобу.

Сучасна історія Інтернет нараховує більш 30 років і є досить
багатогранна. Сьогодні Мережа перетворилася в систему, що складається з
великого числа елементів різних рівнів і впливає на багато сторін життя сучасного суспільства. Навіть при найбільш загальному погляді на Інтернет можна виділити чотири основних аспекти:

1) технологічний, який насамперед передбачає технологічну еволюцію, що почалася з ранніх досліджень сфери пакетної комутації, мережі ARPANETі суміжних питань;

2) інформаційно-інфраструктурний, пов’язаний з питаннями експлуатації і керування глобальною мережною інфраструктурою, розміри якої за останні кілька років зросли в багато разів;

3) соціальний, оскільки невід'ємною складовою частиною Інтернет є співтовариство користувачів, які спільно працюють над створенням і розвитком як технологій, так і самого середовища Інтернет;

4) комерціалізації, найбільшою мірою викликаний появою сервісу WWW (World Wide Web — Всесвітня павутина), що виявляється в ефективному використанні інформаційної інфраструктури в комерційній, у тому числі маркетинговій, діяльності сучасних підприємств.

Застосування комп’ютерної мережі Інтернет дозволяє автоматично формувати у базі даних підприємства баз зовнішньої інформації, які можуть містити дані про стан оточуючого середовища підприємства, ринок і його інфраструктуру, попит на товари, поведінку покупців і постачальників, дії конкурентів, чинне законодавство з регулювання ринкових механізмів тощо, а також банки даних спеціального призначення, через які може надаватися статистична та комерційна інформація, дані спеціальних маркетингових досліджень та інше.

2. Загальна схема побудови мережі Інтернет

Інтернет як всесвітня мережа мереж з’єднує три типи мереж:

1) високошвидкісні магістральні мережі, в яких працюють супер- комп’ютери дослідних інститутів;

2) мережі середнього рівня – це корпоративні мережі університетів та інших організацій;

3) локальні мережі – це комп’ютерні мережі невеликих компаній, підприємств або офісів.

У найбільш простій формі загальна схема побудови мережі від кінцевого користувача до розташованих у глобальній мережі ресурсів Інтернет включає наступні складові.

1. Необхідним пристроєм доступу в Інтернет для кінцевого користувача є комп'ютер. Для розширення своїх можливостей він може бути оснащений мікрофоном, відеокамерою, звуковими колонками й іншими пристроями, що перетворюють його на мультимедійний центр. Комп'ютер може знаходитися вдома або в офісі фірми.

2. Доступ у Інтернет надається організаціями, які називаються провайдерами послуг Інтернет (Internet Service Provider, ISP).

3. Користувач може одержати доступ в Інтернет з будинку, використовуючи модем (пристрій для обміну інформацією через звичайні проводи), або з офісу шляхом підключення до локальної мережі організації.

4. Для підключення до провайдера послуг Інтернет можуть використовуватися звичайні телефонні лінії, кабельні мережі телебачення, радіоканали зв'язку або супутниковий зв'язок. Це основні канали доступу в Інтернет. Провайдер звичайно має одне або кілька підключень до магістральних каналів (backbones) або до великих мереж, що утворять головну кровоносну систему мережі Інтернет.

Границі Інтернет є досить нечіткими, тому що будь-який комп'ютер, підключений до Інтернет, уже можна вважати її частиною, і тим більше це відноситься до локальної мережі, що має вихід у Інтернет. Комп’ютер, на якому встановлена спеціальна програма доступу в Інтернет, називають сервером мережі, або web-сервером чи http-сервером. Іншими словами, сервер – це представництво юридичної чи фізичної особи в мережі Інтернет.

Web-сервери, на яких розташовуються інформаційні ресурси, можуть знаходитися в будь-якій частині Інтернет: у провайдера, у локальній мережі підприємства і т.д., але слід дотримуватися лише головної умови — вони повинні бути підключені до Інтернет, щоб користувачі мережі одержали доступ до його сервісів. У якості сервісів можуть виступати електронна пошта, FTP, WWW та інші, які будуть розглянуті пізніше.

Інформаційною складовою сервісів є найбільш різноманітні джерела. Це можуть бути книги, інформація з фінансових ринків, новини, фотографії, фрагменти фільмів і т.д. Сервіси в сукупності з їх інформаційною складовою і є тією головною метою, до якої прагнуть користувачі і якої вони досягають за допомогою підключення до мережі Інтернет.

3. Основні складові частини Інтернет

Основу Всесвітньої мережі складають ресурси Інтернет, які за функціональним призначенням можна розділити на наступніосновні категорії.

1. Технології побудови Інтернет, які лежать в основі її функціонування і є основою сервісів високого рівня. До базових технологій відносяться:

• технології побудови мереж на рівні каналів зв'язку, мережних

пристроїв і їхнього програмного забезпечення;

• протоколи побудови мереж і, у першу чергу, комплекс протоколів

TCP/IP і його розширення;

• програмне забезпечення серверів і клієнтських станцій, що

підтримують і безпосередньо реалізують сервіси високого рівня.

2. Сервіси Інтернет — послуги, що надаються користувачам мережі й засновані на вищезгаданих технологіях. До них відносяться електронна пошта, телеконференції, списки розсилання, FTP-передача файлів, IRC, система гіпермедіа WWW, а також інші розробки, які використовують Інтернет як середовище передачі інформації.

3. Користувачі (учасники) Інтернет. Через те, що в основі Інтернет лежить технологія клієнт-сервер, ця група складається з кінцевих користувачів мережі, які представлені окремими фізичними особами і організаціями в якості клієнтів мережі, а також з користувачів і фірм, що безпосередньо реалізують середовище Інтернет за допомогою представлення та реалізації його серверної частини — Web-серверів.

4. Характеристика сервісів Інтернет

Сервіси, що надаються через мережу Інтернет, можна розділити на дві основні категорії:

· відкладені — основною ознакою цієї групи є наявність тимчасової

перерви між запитом і одержанням інформації;

· прямі — характерні тим, що інформація згідно з запитом надається негайно. Якщо від одержувача інформації вимагається негайна реакція на неї, то такий сервіс носить інтерактивний характер.

Електронна пошта (e-mail) - найперший і найпоширеніший сервіс Internet. Це сервіс відкладеного читання (off-line). Користувач посилає повідомлення й адресат одержує його на свій комп'ютер через деякий проміжок часу. Електронний лист складається із заголовків, що містять службову інформацію (про автора листа, одержувача, шляхи проходження через мережу та ін.), і вмісту листа. Електронний лист можна доповнити цифровим підписом і зашифрувати. Швидкість пересилання складає в середньому кілька хвилин. При цьому вартість електронної пошти мінімальна і не залежить від відстані. Основними перевагами електронної пошти є простота, дешевизна й універсальність.

Телеконференції Usenet -другий за поширенням сервіс Інтернет, що відноситься до відкладених сервісів. Якщо електронна пошта передає повідомлення за принципом “від одного до одного”, то мережні новини передають повідомлення “від одного до багатьох”. Кожний вузол мережі, що одержав нове повідомлення, передає його усім вузлам, з якими він обмінюється новинами. В обговоренні теми телеконференції може брати участь безліч людей, незалежно від того, де вони знаходяться фізично. Новини розділені ієрархічно організованими тематичними групами, а ім'я кожної групи складається з імен підрівнів. Існують глобальні ієрархії та ієрархії локальні для будь-якої організації, країни або мережі. Набір груп, що одержує локальний сервер Usenet, визначається адміністратором цього сервера і наявністю цих груп на інших серверах, з якими обмінюється новинами даний сервер.

Списки розсилання (mail lists) - сервіс, що не має власного
протоколу та програми-клієнта і працює винятково через електронну пошту. Ідея роботи списку розсилання полягає в об'єднанні під однією адресою електронної пошти адрес багатьох людей - передплатників списку розсилання. Коли лист посилається на цю адресу, повідомлення одержують усі передплатники цього списку розсилання. У залежності від кількості передплатників, список розсилання обслуговується на сервері програмами різної складності, що можуть забезпечувати або не забезпечувати повну функціональність, а саме: автоматичну підписку клієнтів і прийом їхнього відмовлення від підписки, перевірку коректності електронних адрес, ведення архіву повідомлень, обробку поштових помилок, підтримку роботи в режимі дайджесту (коли передплатник одержує не кожне повідомлення окремим листом, а періодично всі повідомлення за якийсь термін часу в одному листі), перевірку повідомлень адміністратором списку перед розсиланням і т.д.

Сервіс IRC (Internet Relay Chat) – система розмовних кімнат Інтернет. Це інтерактивний сервіс, який сприяє спілкуванню людей через Мережу. Користувачі можуть приєднуватися до розмови і брати в ній участь. Від традиційної форми розмови він відрізняється тим, що ведеться за допомогою тексту, який набирається на клавіатурі.

FTP (File Transfer Protocol) - протокол передачі файлів, але при
розгляді FTP як сервісу Інтернет мається на увазі не просто протокол, а саме сервіс - доступ до файлів у файлових архівах. FTP - сервіс прямого доступу, що вимагає підключення до Інтернет. Незважаючи на поширеність, FTP має істотні недоліки, головний з яких - відсутність простого і універсального способу пошуку на серверах FTP.

Гіпертекстова система Gopher – це розподілена система експорту структурованої інформації. При роботі з Gopher користувач знаходиться в системі вкладених меню, з яких доступні файли різних типів - як правило, прості тексти, але це може бути і графіка, і звук, і будь-які інші види файлів. Таким чином, у загальний доступ експортуються файли з інформацією, але не у вигляді файлової системи, як у FTP, а у вигляді анотованої деревоподібної структури. Gopher - сервіс прямого доступу, він вимагає, щоб і сервер, і клієнт були підключені до Інтернет. Сьогодні Gopher практично не розвивається, оскільки морально застарів.

WWW (World Wide Web) — сервіс прямого доступу, що вимагає
підключення до Інтернет і дозволяє інтерактивно взаємодіяти з представленим на Web-серверах змістом (машинна взаємодія). Це найсучасніший, зручний і перспективний сервіс мережі Інтернет. WWW ґрунтується на принципі гіпертексту і здатний представляти інформацію, використовуючи всі можливі мультимедійні ресурси — відео, аудіо, графіку, текст. Взаємодія здійснюється за принципом клієнт-сервер з використанням протоколу передачі гіпертексту (Hyper Text Transfer Protocol, HTTP).

Існує безліч серверів, які згідно з запитом клієнта повертають йому гіпермедійний документ, що складається з частин із різноманітним представленням інформації (текст, звук, графіка, трьохвимірні об’єкти і т.д.), у якому кожний елемент може бути посиланням на інший документ або його
частину. Посилання в документах WWW організовані таким чином,
що кожний інформаційний ресурс у глобальній мережі Інтернет
однозначно адресується, тому документ може посилатися як на інші документи на цьому ж сервері, так і на документи інших комп'ютерів Інтернет. Посилання WWW вказують не тільки на документи, специфічні для самої WWW, але і на інші сервіси й інформаційні ресурси Інтернет. Крім того, більшість програм-клієнтів WWW, які називають браузерами (browsers) або навігаторами, не просто розуміють такі посилання, але і є програмами-клієнтами відповідних сервісів: FTP, GOPHER, мережних новин Usenet, електронної пошти і т.д. Таким чином, програмні засоби WWW є універсальними для різних сервісів Інтернет, а сама інформаційна система WWW виконує стосовно них інтегруючу функцію.

Нові сервіси Інтернет. В окрему групу сервісів Інтернет можна виділити сервіси, що не мають усіма визнаних єдиних стандартів і такого поширення, як вищезгадані. У їхній основі також лежить використання мережі як середовища передачі інформації. До цієї групи можна віднести:

§ засоби передачі голосу через канали зв'язку Інтернет, що надають послуги телефонії та факс-служби;

§ програмні засоби для проведення відео- й аудіоконференцій;

§ системи широкомовної передачі мультимедійної інформації в

глобальній мережі;

§ Push-технології, що надають користувачам послугу доставки інформації на їхні комп'ютери.

Сервіси пошуку інформації - складають окрему групу сервісів, які надаються однією з груп учасників Інтернет і зараховуються в цьому випадку до сервісів мережі завдяки глобальному характеру виконуваних ними функцій пошуку інформації. Пошук інформації є сьогодні однією з ключових проблем системи Інтернет, тому що кількість представлених сьогодні в ній Web-сторінок оцінюється більш, ніж у кілька сотень мільйонів. Крім того, проблеми пошуку інформації обумовлені наступними причинами:

- багаточисленність джерел інформації;

- фрагментарність інформаційних джерел;

- різні способи збереження даних;

- дефіцит часу на пошук, відбір й обробку інформації;

- вартість одержання інформації;

- ненадійність отриманих даних;

- труднощі функціональних засобів роботи з даними;

- постійне відновлення і додавання інформації.

Основними інструментами пошуку інформації в мережі Інтернет, які у
значній мірі долають вищезгадані труднощі, сьогодні є:

· Пошукові системи або пошукові машини (spiders, crawlers), основна функція яких стосується дослідження Інтернет з метою збору даних про існуючі в мережі Web-сторінки і видачі на запит користувача інформації про Web-сторінки, які найбільш повно задовольняють запит.

· Каталоги, побудовані за ієрархічно організованою тематичною структурою, в яку, на відміну від пошукових машин, інформація заноситься з ініціативи користувачів. Будь-яка Web-сторінка, що додається, повинна бути прив'язана до прийнятих в структурі каталогу категорій.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність Інтернету як всесвітньої інформаційної

системи?

2. Які основні етапи характерні для еволюції глобальної мережі?

3. Чому Інтернет вважається глобальним засобом обміну інформацією і перспективним інструментом ведення бізнесу?

4. Які існують підходи до розуміння предмета Інтернет в маркетингу?

5. Які можливості вирішення маркетингових завдань відкриває застосування сучасних мережних і комп’ютерних технологій?

6. Як виглядає загальна схема побудови мережі Інтернет?

7. У чому полягає специфіка основних категорій ресурсів Інтернету?

8. Які особливості притаманні головним сервісам Інтернету?

Лекція 2. Характеристика аудиторії мережі Інтернет

Мета: зрозуміти специфіку міжнародної та вітчизняної аудиторії Інтернету, особливості становлення всесвітньої мережі в Україні.

Основні питання

1. Дослідження характеристик користувачів глобальної Мережі.

2. Характеристика міжнародної аудиторії Інтернет.

3. Особливості розвитку Інтернету в Україні.

Література для підготовки

1. Имери Винс. Как сделать бизнес в Internet: Пер. с англ. - 3-е изд. – К.; М.; СПб.: Диалектика, 1998. – С.79-92.

2. Макарова М.В. Електронна комерція: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВЦ “Академія”, 2002. – С.7-13, 53-58, 215-222.

3. Пайк М. Internet в подлиннике. – СПб.: BHV – Санкт-Петербург, 1996. – С.561-634.

4. Успенский И.В. Интернет как инструмент маркетинга. – СПб.: BHV – Санкт-Петербург, 2000. – С.33-50.

5. Холмогоров В. Интернет-маркетинг. Краткий курс. – СПб.: Питер, 2001.- С.16-27, 189-200.

1. Дослідження характеристик користувачів глобальної Мережі

Важливим ресурсом Інтернет є користувачі глобальної Мережі. За час свого існування Інтернет пройшов шлях від проекту, покликаного створити єдине середовище поширення інформації, до всеосяжної децентралізованої мережі, рушійною силою якої сьогодні усе більше і більше стає комерція. Успіх маркетингової діяльності в такому середовищі, як Інтернет, де самі користувачі керують процесом навігації, може визначатися тільки тим, наскільки бізнес враховує потреби користувачів Інтернет, а для цього необхідно знати, хто вони, які їхні потреби, бажання та переваги.

Відповісти на ці питання покликані дослідження, що проводяться в Інтернет, результатом яких і є характеристики аудиторії мережі. У переліку таких характеристик можна виділити оцінку обсягу аудиторії Інтернет або окремих сайтів, створення соціодемографічного портрета аудиторії або опис її споживчих параметрів.

Володіння достовірною інформацією про кількісний і якісний склад тієї групи населення, яка постійно користується Інтернет, дозволяє маркетологу не лише відшукати правильний підхід до цих людей, але й мудро спланувати маркетингові програми, проводити рекламні кампанії.

Розглянемо найбільш відомі дослідницькі центри й агентства Інтернет. Найбільш велику добірку результатів досліджень мережі можна знайти на сервері Nua Internet Surveys (http://www.nua.ie/surveys/) інформаційної маркетингової служби Nua, де представляються не тільки загальні, але і спеціалізовані - регіональні або галузеві дослідження аудиторії мережі Інтернет. Поряд з результатами проведених досліджень розміщені й прогнози подальшого розвитку мережі. Для одержання інформації про нові публікації на сервері підтримується список розсилання.

Піонером в дослідженнях аудиторії Інтернет вважається дослідницький центр GVU (http://www.cc.gatech.edu/gvu/user_surveys/). Свої дослідження аудиторії Інтернет він почав ще в 1994 році, а проводить їх раз на півроку.

Багато корисних і цікавих даних можна знайти на сайті компанії Forrester Research (http://www.forrester.com/), на якому опубліковані результати численних досліджень, проведених нею.

Джерелами статистичної інформації, новин і аналітики розвитку Інтернет також є:

- Cyber Atlas (http://www.cyberatlas.com),

- Ad Knowledge (http://www.adknowledge.com/),

- Internet Advertising Resource Guide

(http://www.admedia.org/internet/research.html),

- EMarketer (http://www/emarketer.com).

Ad Knowledge, наприклад, кожний квартал публікує звіт Online Advertising Report, що являє собою аналіз статистики і даних, зібраних з 1200 Web-сайтів, а на Internet Advertising Resource Guide можна знайти підбірку посилань на дослідницькі організації, результати досліджень і програмне забезпечення для їхнього проведення.

Високе положення в рейтингу дослідницьких агентств займає компанія Gallup Media (http://www.gallup.ru), створена наприкінці 1994 року як дослідницька структура, котра спеціалізується в сфері медіа-досліджень і формування інформаційних баз даних, що забезпечують інформаційну підтримку медіа і рекламного бізнесу.

2. Характеристика міжнародної аудиторії Інтернет

Інтернет не є статичною структурою, адже чисельність і демографія користувачів Всесвітньої мережі постійно змінюється. Тому дані, які будуть наводитися далі, мають швидше пізнавальний характер.

Одним з основних і найпривабливіших є питання про загальну кількість користувачів Інтернет, що характеризує ступінь поширення мережі у суспільстві. Значна увага до цього питання обумовлена тим, що ефективність маркетингового використання Інтернет, як і більшості традиційних засобів масової інформації, значною мірою визначається ступенем поширення в середовищі, для якого він призначений.

У зв’язку з бурхливою еволюцією комп’ютерних і мережних технологій кількість користувачів Всесвітньої мережі постійно зростає, але досить не пропорційно. Так, в технологічно розвинутих країнах, таких як США, Великобританія, Німеччина, Франція, де Інтернет існує вже досить довго, чисельність населення, що використовує його, зростає повільніше, ніж в інших державах, оскільки досить високий процент жителів цих країн постійно застосовують його на роботі або вдома. Загальна кількість користувачів мережі збільшується в основному за рахунок країн, що розвиваються.

Проведені дослідження дозволяють оцінити приблизну кількість користувачів і, тим самим, служать критерієм росту і розвитку Інтернет. Згідно з дослідженнями Nua Internet Surveys (http://www.nua.ie/surveys /) на червень 2002 р. доступ у мережі мали порядку 350,7 млн. осіб, що складає близько 5,5% від загального населення нашої планети і говорить про те, що Інтернет сьогодні переживає тільки початкову стадію свого розвитку в світі. Динаміка росту кількості користувачів коливається в досить широких межах. Максимальний ріст цього показника складає порядку 100% у рік. Однак для країн з високим рівнем використання Інтернет, таких як США, Канада, де вже близько 30% відсотків населення має доступ до мережі, цей показник значно нижчий і згодом буде зменшуватися.

Географічно користувачі мережі розподілені досить неоднорідно. За даними цього ж агентства найбільша кількість користувачів зосереджена в Північній Америці, що включає США і Канаду (приблизно 50% населення), - регіон, у якому відбулося зародження Інтернет, а стабільне економічне становище і розвинута інфраструктура зв'язку послужили каталізаторами його росту. В Європі найбільший внесок дають Німеччина (до 20%), Австрія (до 23%) і Великобританія (32,5%). Росія сильно відстає від цих країн. Поширення Інтернет у Росії оцінюється в межах 5% від загального населення країни. Кількість користувачів українського сегменту мережі Інтернет становить менше 1% дорослого населення України.

Демографічні характеристики. Приблизно 61% користувачів мережі сьогодні представлені чоловічою статтю і тільки 39% - жіночою. На початковому етапі розвитку Інтернет різниця була ще суттєвішою, але тепер щорічно відбуваються постійне зростання у процентному співвідношенні користувачів жіночої статі та поступове наближення розподілу статей до загальносвітового.

Серед користувачів європейських країн рідною мовою англійську вважають 39%, німецьку - 12%, французьку - 9%, шведську - 8%, інші мови - кожна менше 5%, тому найбільш розповсюдженою мовою Інтернет є англійська.

Середній вік користувачів мережі складає від 32 до 35 років. Як показують проведені дослідження, найбільшим досвідом роботи в Інтернет володіють користувачі у віці від 21 до 30 років.

Середній річний дохід користувачів складає 52500$, але спостерігається його поступове зниження. Така велика цифра пов’язана з тим, що основну кількість користувачів мережі складають жителі високорозвинених країн, що мають високий рівень життя.

Згідно з інформацією дослідницької служби GVU 80,9% користувачів Інтернет у всьому світі мають освіту на рівні коледжу, 50,1% мають вищу освіту. Сорок один відсоток користувачів одружені.

Технічні характеристики. Найбільш розповсюдженою платформою є продукція фірми Microsoft - 81%. Наступною групою є користувачі платформи Macintosh - 12%. Найбільшою популярністю в користувачів користуються браузери фірм Microsoft і Netscape, відповідно, 42% і 51%, інші - 7%. Поступово число користувачів браузера фірми Microsoft зростає, завдяки активній маркетинговій політиці цієї фірми.

На першому місці серед способів одержання доступу в Інтернет є доступ з будинку. Близько 46% домашніх користувачів мають доступ до мережі через комерційні служби, перше місце серед яких займає America On-Line (AOL); 48% для доступу в мережу користуються послугами Інтернет-провайдерів, їхня частка постійно зростає. Робота стоїть на другому місці в якості місця доступу до Інтернет; навчальні заклади — на третьому.

Найбільш розповсюдженим устаткуванням, звичайно, крім комп’ютера, яким володіють користувачі, є кольоровий (63%) або чорно-білий (45%) принтер, наступними за поширенням є факс (30%) і сканер (34%).

Досвід роботи в Інтернет. Більшість користувачів ще не мають достатнього досвіду роботи в мережі, а близько 40% користувачів мають досвід присутності в Інтернет менше року. Досвід створення власних Web-сторінок мають близько 46% користувачів. Близько 85% користувачів звертаються до Інтернету щодня. Також більшість користувачів схильні користуватися Інтернет кілька разів у день.

Для більшості користувачів необхідними сервісами мережі є електронна пошта (94%) і WWW (84%). Наступні за популярністю: технологія Java (30%), розмовні кімнати (24%) і аудіо (21%).

Фальсифікація інформації. Майже половина користувачів
(48%) заявляють, що ніколи не надають помилкову інформацію при заповненні реєстраційних форм або анкет. У свою чергу це говорить про те, що інша частина користувачів іноді подає таку інформацію в мережу.

Як відомо, досить великий відсоток користувачів не бажає платити за доступ до інформаційних ресурсів. Як основну причину відмови (45%) користувачі відзначають можливість знайти подібну інформацію безкоштовно з інших джерел. Це свідчить про те, що представлення унікальної інформації є одним із ключових моментів у випадку використання платної схеми доступу до ресурсів Web-серверів. Як наступну причину 33% користувачів відзначають небажання платити додатково до оплати доступу до Інтернет.

Пошуковий сервіс. Найбільш популярними є Yahoo (84%), AltaVista (67%), Excite (66%), InfoSeek (60%), Lycos (50%). Yahoo є найпопулярнішим засобом для усіх вікових груп користувачів, однак новачки схильні частіше використовувати Yahoo і Excite, користувачі середнього рівня — InfoSeek,
Lycos і AltaVista, а досвідчені користувачі — AltaVista.

Мотивація присутності в Інтернет. Згідно з Nielson Netviews головні п'ять причин для присутності в мережі - це: проведення часу - 51%; новини – 49%; комп'ютерні продукти - 41%; подорожі - 30%; фінансова інформація -26%. Згідно з GVU виділяють чотири причини для присутності в WWW: навігація в мережі (браузінг) - 77%; проведення часу - 64%; робота - 51%, магазинні покупки - 19% (провідні категорії товарів: комп’ютерні продукти, подорожі, книги і музична продукція).

Джерела подають досить різні дані з цього питання, але є очевидним, що в основі мотивацій лежить потреба в інформації й комунікації. Так, WWW дає користувачам потрібну інформацію у відповідності до бажаної швидкості та контролю над її отриманням, а також можливість спілкування з людьми у всьому світі, які мають споріднені інтереси та захоплення. Крім того, з кожним роком усе вагоміше місце серед мотивацій використання Інтернет займає придбання товарів і послуг чи отримання інформації про них.

Електронна комерція в мережі. Інтернет є провідним джерелом інформації про такі основні категорії продуктів, як комп’ютерне устаткування (78%), програмне забезпечення (77%), книги і журнали (72%), планування подорожей (68%), музичні записи (62%). Проте придбання продуктів, в тому числі вищеназваних, користувачі поки більше схильні здійснювати в роздрібній мережі.

35 відсотків користувачів затрачає від 5 до 15 хвилин на пошук потрібної інформації або товару, 29% - витрачає менше 5 хвилин. Більшість користувачів відзначають, що основну частину часу вони витрачають на пошук того, що споконвічно хотіли знайти (49%). Двадцять два відсотки користувачів витрачають тільки біля половини часу на пошук спочатку поставленої мети, а інші цілі формуються вже в процесі Інтернет-навігації.

Серед основних причин переходу на інші сервери для здійснення покупки користувачі відзначають: відсутність на сервері предмета пошуку - 56%, погану організацію сервера і т.д. - 54%, низьку швидкість завантаження сторінок сервера - 53%.

В основі мотивації використання інтерактивних магазинів на першому місці стоїть зручність (78%), на другому - відсутність тиску при покупці з боку інших людей (67%), далі - економія часу (64%) і можливість одержати інформацію від виробника (61%).

Таким чином, після короткого огляду основних загальносвітових характеристик відвідувачів мережі можна скласти приблизний портрет середнього користувача Інтернет. Це людина, яка має досить високий рівень доходу, вищий від середнього рівень освіти, використовує англійську мову як основну, має середній вік 32 роки, в 2/3 випадків
чоловічої і 1/3 жіночої статї, з досвідом роботи в мережі в середньому від 1 до 3 років. Головною мотивацією використання Інтернет насамперед є потреба в інформації та комунікаціях, яка реалізується головним чином за допомогою сервісів електронної пошти і WWW.

3. Особливості розвитку Інтернет в Україні

Український сегмент Інтернет започатковано в 1990 році, коли в Україні з’явилися перші вузли, що дало змогу працювати з мережею. Офіційним “днем народження” українського Інтернет вважається 1992-й - рік реєстрації домену.ua.

Рівень розвитку мережі в Україні залишається ще досить низьким - менш 4% від загального населення країни. Визначальними факторами цього процесу є:

1. Загальний стан економіки в країні, що у першу чергу визначає, скільки споживач готовий платити за доступ у мережу та скільки він готовий затратити на придбання пристроїв, що надають цей доступ. Іншою стороною цього фактора є інвестиції в розвиток середовища Інтернет як з боку державних органів, так і з боку підприємств, імовірність яких невисока при сьогоднішньому економічному стані держави.

2. Низький рівень розвитку інфраструктури зв'язку. Залишаються невирішеними питання підключення через телефонні лінії, що комутуються. При подальшому збільшенні кількості користувачів мережі це може привести до конфліктів із провайдерами послуг Інтернет і телефонними компаніями, що, в свою чергу, може стати гальмом на шляху розвитку Інтернет через підвищення плати за доступ.

3. Внутрішня організація Інтернет і її взаємовідносини з державними структурами. На сьогоднішній день необхідно відзначити відсутність якої-небудь значної підтримки мережі з боку держави і великих фінансових структур, які суттєво можуть вплинути на розвиток Інтернет в Україні.

На даний час в Україні не існує законодавчого акта, який би офіційно визнав існування в нашій країні Інтернету і всього того, що з ним пов’язано. Єдиним документом, що якоюсь мірою визначив позицію держави щодо Інтернет, є Указ Президента України від 31 червня 2000р. № 928/ 2000 “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні”. Але тим часом український Інтернет розвивається і потребує вивчення, дослідження і законодавчого оформлення.

Характеристика середнього українського користувача вписується в загальну модель розвитку Інтернет на його початковому етапі – переважання чоловічої статі, високий рівень освіти аудиторії, її соціального статусу та рівня забезпеченості. Досить високі темпи росту кількості користувачів в Україні дозволяють передбачати швидкий розвиток Інтернет в нашій країні та поступове зменшення різниці з основною частиною мережі Інтернет.

Питання для самоконтролю

1. Які найбільш відомі міжнародні та вітчизняні дослідницькі центри займаються дослідженням характеристик користувачів мережі Інтернет?

2. Які основні тенденції характерні для сучасного розвитку міжнародної аудиторії Всесвітньої мережі Інтернет?

3. У чому полягає специфіка потенційних користувачів мережі за такими критеріями, як загальна кількість, географічне розташування, демографічні характеристики, досвід роботи в Інтернеті, мотивація присутності в мережі, витрати часу на пошук інформації, обсяги покупок через Інтернет і їх структура тощо?

4. Як відбувалося започаткування українського сегмента Інтернету?

5. Які особливості притаманні сучасному розвитку Інтернету в Україні?

6. Чим відрізняються між собою міжнародний і вітчизняний сегменти мережі Інтернет?

7. Як можна описати соціодемографічний портрет користувача української частини Інтернету?

Лекція 3. Web-сервери в мережі Інтернет

Мета: вивчити класифікацію Web-серверів і можливості їх використання при реалізації програми маркетингу підприємства через мережу Інтернет.

Основні питання

1. Призначення Web-серверів та їх класифікація.

2. Характеристика серверів управління трафіком.

3. Особливості застосування кінцевих серверів.

Література для підготовки

1. Балабанов И.Т. Электронная коммерция. – СПб: Питер, 2001. – С.103-105.

2. Електронна комерція: Навч. посібник / Береза А.М., Козак І.А., Шевченко Ф.А. та ін. – К.: КНЕУ, 2002. – С.4-26, 135-159.

3. Имери Винс. Как сделать бизнес в Internet: Пер. с англ. - 3-е изд. – К.; М.; СПб.: Диалектика, 1998. – С.85-89, 337-352.

4. Макарова М.В. Електронна комерція: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВЦ “Академія”, 2002. – С.26-53.

5. Основи інформаційних систем: Навч. посібник / Ситник В.Ф., Писаревська Т.А., Єрьоміна Н.В., Краєва О.С. За ред. В.Ф. Ситника. – К.: КНЕУ, 2001. – С.341-353.

6. Пайк М. Internet в подлиннике. – СПб.: BHV – Санкт-Петербург, 1996. – С.43-54, 527-560.

7. Пономаренко В.С., Журавльова І.В. Інформаційні технології в економіці: Навч. посібник. – Харків: Видавництво ХДЕУ, 2000. – С.89-101.

8. Успенский И.В. Интернет как инструмент маркетинга. – СПб.: BHV– Санкт-Петербург, 2000. – С.51-74.

9. Холмогоров В. Интернет-маркетинг. Краткий курс. – СПб.: Питер, 2001. – С.28-38.

1. Призначення Web-серверів та їх класифікація

Web-серверимістять всі інформаційні ресурси і реалізують сервіси Інтернет. Для розуміння ефективної роботи в мережі, а тим більше для
створення власного Web-сервера, необхідно добре уявляти основні функції різних Web-серверів і логіку навігації через них.

Незважаючи на розмаїття представлених у Інтернет Web-серверів серед них можна виділити дві основні групи. Загальна класифікація Web-серверів Інтернет (тобто комерційних учасників мережі) має такий вигляд:

група1 - сервери керування трафіком (Web Traffic Control Sites), які

включають: - пошукові системи,

- каталоги,

- ініціюючі сервери;

група 2 - кінцеві сервери (Destination Sites), а саме:

- інформаційні сервери,

- сервери присутності в Інтернет,

- інтерактивні магазини.

Такий розподіл обумовлений загальною логікою навігації в середовищі Інтернет, тому що спочатку користувач повинен знайти необхідні ресурси, а потім уже ними скористатися. Виділені функціональні категорії комерційних Web-серверів можуть розглядатися як елементи інтегрованої програми маркетингу фірми в Інтернет.

При побудові системи маркетингу в Інтернет на основі Web-сервера і для забезпечення його ефективної роботи основними завданнями фірми є:

1) залучення відвідувачів на сервер;

2) досягнення якмога більшого числа повторних відвідувань сервера.

Початкове відвідування сервера залежить від групи серверів керування трафіком у Інтернет, завдяки якій користувачі можуть довідатися про існування сервера компанії. Але подальший і більш повний успіх може бути досягнутий тільки при одержанні значної кількості повторних відвідувань сервера користувачами за рахунок виконання сервером функцій другої групи, тобто надання користувачам якісних послуг, інформації, продаж продуктів, задоволення інших їхніх бажань або потреб.

2. Характеристика серверів керування трафіком

Трафіком називається інформація, що передається через мережу Internet.

Основна ціль серверів керування трафіком - перенаправлення споживачів до кінцевого сервера. Згідно з класифікацією Web-серверів до цієї групи відносяться пошукові системи, каталоги та ініціюючі сервери.

Пошукові системи. Завдання пошукових систем - впізнати інші сервери Інтернет через пошук за ключовими словами бази даних, яка складається з проіндексованого змісту Web-серверів мережі.

Пошукові системи складаються з трьох основних частин:

1. Спайдери (Spider, Crawler, Robot) — програма, що відвідує Web-сервери, зчитує й індексує цілком або частково їхній вміст і далі рухається через посилання, знайдені на сервері. Спайдер повертається через визначені
періоди часу, наприклад кожний місяць, і повторює індексацію сторінок.

2. Усе, що знаходить і зчитує спайдер, попадає в індекси пошукової системи. Індекси системи - це гігантське сховище інформації, де зберігаються копії текстової складової усіх сторінок, що відвідав і про індексував спайдер.

3. Третя частина - це програма, що відповідно до запиту користувача перебирає індекси пошукової системи в пошуках інформації і видає йому в порядку зменшення релевантності знайдені документи. Релевантність визначає, наскільки повно той або інший документ відповідає критеріям,
зазначеним у запиті користувача. Зрозуміло, далеко не завжди документ, визнаний пошуковою системою найбільш релевантним, буде таким на думку самого користувача.

У кожній пошуковій системі працює власний спайдер, кожна система індексує сторінки своїм особливим способом, і пріоритети при пошуку за індексами теж відмінні. Тому запит на основі визначених ключових слів або виразів у кожній з пошукових систем звичайно породжує різні результати.

Найбільш широко відомими міжнародними пошуковими системами є:

- AltaVista(http://www.altavista.digital.com/),

- Excite (http://www.excite.com/),

- HotBot (http://www.hotbot.com/),

- Infoseek (http://www.infoseek.com/),

- Lycos (http://www.lycos.com /),

- WebCrawler (http://www.webcrawler.com/).

Каталоги (directories). Сервери-каталоги виконують аналогічну пошуковим системам функцію з тією різницею, що пошук здійснюється користувачем вручну за ієрархічно організованою тематичною структурою каталогів. Для реєстрації в каталозі необхідно або заповнити визначену форму, або надіслати запит, що містить вказівку, в який розділ ви хочете помістити свою сторінку, короткий опис сайта і список ключових слів для пошуку сторінки в каталозі.

Сайт (site) – ресурс Інтернет, який не має виділеної серверної програми. Як правило, він є інтегрованою частиною сервера, каталогом на серверному комп’ютері, не дивлячись на те, що більшість сайтів мають власне доменне ім’я.

“Королем" каталогів по праву вважається Yahoo! (http:// www.yahoo.com /).

Комбіновані системи. Деякі пошукові системи мають при собі і каталог. Індекси для самої пошукової системи добуваються спайдером, а каталог поповнюється через реєстраційну форму або модераторами системи. Прикладами таких систем є:

- Excite Net Directory (http://www.excite.com/)

- InfoSeek (http://infoseek.go.com)

- Lycos (http://www.lycos.com)

- WebCrawler (http://www.webcrawler.com/)

Ініціюючі сервери. На відміну від пошукових машин і каталогів, ціль яких - пошук інформації і наступне перенаправлення користувачів до знайдених ресурсів відповідно до запиту, ініціюючі сервери використовують більш комплексний підхід і, поряд з функціями пошуку інформації і переміщення до неї користувачів, надають тематично різноманітний інформаційний зміст. Найбільш великі з них одержали назву порталів.

Одним із найпопулярних міжнародних порталів є Excite (http://www.excite.com), про який вже йшла мова як про одну з популярних міжнародних пошукових систем.

3. Особливості застосування кінцевих серверів

У групу “кінцевих серверів” входять кінцеві “адр

Дата добавления: 2014-01-11