Доба І. Мазепи

План.

Лекція 9

Події 1654—1657 рр. Смерть Б. Хмельницького.

У відповідь на Переяславсько-Московський договір поляки і татари об'єднали свої сили почали новий етап війни. Навесні 1654 р. московське військо, яке підтримали 20 тис. козаків на чолі з Василем Золотаренком, вступило до Білорусії, відбивши значну частину території у поляків. Згодом бої перемістилися у Південно-Західну Україну. Б. Хмельни­цький із своїм військом та московськими загонами в 1655 р. вирушив у Галичину, де недалеко від Львова, під Городком, розбив польське військо.

Визрівала можливість приєднання західних земель під гетьманську булаву. В політичних зв'язках з Україною прагнула бути Білорусія. Під владу гетьмана просилася шляхта Волині, Поділля, Полісся. Однак на цих землях впро­ваджували російські закони й порядки, сюди вводили мос­ковські загони. Все це обурювало Б. Хмельницького, вносило напругу в українсько-російські відносини.

У свою чергу, московський цар виявляв невдоволення політикою Б. Хмельницького особливо через його зближення зі Швецією, що перебувала в стані війни з Москвою. Ще більше ускладнились українсько-московські відносини після переговорів Москви з Польщею у Вільнюсі (жовтень 1656 р.) без представників від України та підписанням сепаратного перемир’я. Після Вільнюського миру військовий союз Украї­ни з Москвою проти Польщі фактично втратив силу: гетьман був на шляху розриву Переяславсько-Московської угоди. У Чигирині відбулася Рада, де козацька старшина і гетьман присягали разом боронити Україну, присягали собі, а не чужим монархам.

Б. Хмельницький почав укладати угоди з рядом країн: Швецією, Семигородом, Молдавією, Волощиною, Литвою. Ці угоди були спрямовані як проти Москви, так і проти Польщі й Криму.

Однак Б. Хмельницького чекали нові невдачі. Пораз­кою закінчився українсько-семигородський похід у Польщу, який почався в січні 1657 р. Війська семигородського кня­зя Юрія Ракочія та корпус козаків на чолі з полковником А. Ждановичем після того, як їх оточили на Волині поля­ки й татари, капітулювали. Почався бунт серед козаків, чи­мало з них не хотіли більше воювати і втікали додому.

Усе це було великим ударом для старого гетьмана. Він важко захворів і через кілька днів його не стало: Б. Хмель­ницький помер 27 липня 1657 р. о 5­й годині ранку в Чигирині. А поховали гетьмана 23 серпня 1657 р. в Іллінській церкві у Суботові.

З Богданом Хмельницьким Україна втратила одного з найвидатніших своїх діячів.

Україна в обороні національної автономії (кін. XVII—XVIII ст.)

Дата добавления: 2014-01-11