Технологія в системі регіонального управління і регулювання

За своєю сутністю управлінська технологія представляє собою спосіб (метод) за допомогою якого здійснюється перетворення ре­сурсів (інформація, капітал, люди, матеріали, сировина) у продукт (результат) і послуги. Склад і зміст задачі управління спрямовані на забезпечення і досягнення цілей організації. Сутність управління — це уміння добитися виконання роботи іншими.

Основне завдання управлінської технології — постановка і розро­бка цілей організаційних структур (організацій, колективів тощо) та підготовка методів їх реалізації. Дана технологія включає в себе: по­слідовність і процедури реалізації принципів і функцій управління, систему і порядок документообігу в організаційних структурах, по­рядок використання певної сукупності технічних засобів для роботи вимоги, які пред'являються до технологій регіонального управління, можна звести до наступного:

• формування проблем (мети, місії), розробка і вибору рішення яке повинно бути сконцентровано на тому рівні ієрархії управ­ління, де для цього наявна відповідна інформація;

• інформація повинна поступати від усіх організаційних структур регіону, що знаходяться на різних рівнях управління і викону­ють різні функції;

• вибір і прийняття рішень повинні відображати інтереси і мож­ливості тих рівнів управління, на які буде покладено виконання рішення або які заінтересовані в його реалізації;

• суворого дотримання супідрядності стосовно ієрархії управлін­ня, жорсткої дисципліни, високої вимогливості і беззаперечно­го підпорядкування.

Для того щоби правильно організувати кожний функціональ­ний процес в системі управління, суб'єкту регіональної організа­ційної структури необхідно: визначити кількість, послідовність і характер операцій, що складає даний процес; підібрати (розробити) для кожної операції відповідні способи, прийоми (методику) і тех­нічні засоби; визначити оптимальні умови проходження процесу в часі і просторі.

Для підвищення ефективності управління велике значення має аналіз організаційних операцій, описання їх у графічній і текстовій формі, типізація і стандартизація, проектування і суміщення одно­типних операцій, перевод їх на технічне виконання з метою знижен­ня трудомісткості процесу управління.

Збір і обробка інформації в управлінській системі, підготовка і прийняття рішень, організаційна робота по реалізації рішень — всі ці процеси управлінської дії, що виконуються організаційними структурами повинні розглядатися як упорядкування і послідовність операцій. Розпорядження за змістом і послідовність операцій, вико­нує роль процедури процесу управління.

Управління регіоном — це складний, цілеспрямований, безпе­рервний соціально-економічний і організаційно-технічний процес дії суб'єкта управління на конкретний об'єкт (район, місто, група районів, галузь, підприємства тощо), що здійснюється за певною технологією, з допомогою системи методів і технічних засобів з ме­тою досягнення об'єктом (системою, що управляється) заданих параметральних характеристик.

Механізм управління представляє собою сукупність конкретних відносин між людьми, органами регіонального управління, між галу­зевими організаційними структурами, в основі яких покладена дія суб'єкта на об'єкт управління. Ці відносини складаються із багато­гранних організаційних, інформаційних зв'язків, взаємодії різномані­тних елементів і ланок суб'єкта управління. Останні виникають внутрі суб'єкта управління, між суб'єктом і об'єктом в процесі організа­ційної взаємодії, а також між органами управління різних рівнів. То­му, управлінські структури вищого рівня повинні добре знати як осо­бисті інтереси і цілі підлеглих їм управлінців (менеджерів), так і за­вдання, які стоять в цілому перед регіонами, державними структура­ми, щоби спрямувати їх дії в один напрямок. Управління в конкретній діяльності регіона і управління структурними підрозділами в особі окремих суб'єктів, що представляють різні організаційні структури більш нижчого рангу, виступає як єдиний взаємообумовлений процес.

Складові управлінської технології. Управлінська технологія за визначенням Н. М. Мартиненко є мозковим центром будь-якої організаційної структури регіональної галузевої, виробничої тощо. Основними складовими її є наступні напрямки:

• збір інформації про процеси, що здійснюються у всіх організа­ційних структурах регіону;

• встановлення способів вирішення задач регіонального управ­ління і забезпечення їх інформаційної взаємодії;

• визначення комунікативних процесів в управлінні;

• забезпечення зв'язків і взаємодії організаційних структур з зов­нішнім середовищем.

Основні елементи управління. Управління представляє собою специфічну різновидність процесу праці, тому характеризується всі­ма властивими йому елементами: предметом праці, засобами пра­ці, самою працею і результатом праці. Разом з тим управління не буває, коли нема об'єкта і суб'єкта управління.

Суб'єктом управління є людина або група людей, здатних:

• свідомо визначати цілі;

• розробляти і визначати способи дії і засоби дії, засоби реаліза­ції для досягнення поставлених цілей;

• реєструвати факт досягнення цілі (цілей);

• здійснювати процес управління.

Отже такими властивостями характеризується тільки кваліфі­кована (підготовлена) людина, тому вона є суб'єктом управління. До суб'єктів управління відносяться відповідно суспільні інститу­ти (організації, відомства, структурні підрозділи відомств), робіт­ники апарату управління організаційних регіональних структур різного рангу і профілю. Комп'ютер не є суб'єктом управління, це тільки його засіб.

Об'єктами регіонального управління є різні форми суспільних відносин в процесі виробничої і невиробничої діяльності, а також суб'єкти нижчого рівня підпорядкованості організаційних структур. В цілому же, слід підкреслити, що основним об'єктом управління є людина в процесі її продуктивної діяльності. В якості об'єкта управ­ління виступають також процеси, що здійснюються з матеріальними і фінансовими ресурсами. У зв'язку з тим широко використовуються такі поняття, як управління фінансами, маркетингом, НТП, якістю продукції, ефективністю виробництва тощо. Це відбиває процеси за­стосування до них не тільки функцій організації і планування, але і інших функцій, що складають сутність управління.

Елементами регіональної управлінської технології, як і у вироб­ничій сфері є: операції і способи їх здійснення, обладнання, структу­ра, люди, інформація і гроші. Без вказаних елементів регіональне управління не забезпечуватиметься.

Стосовно до управлінської технологій операції представляють собою дії, зокрема, види трудової діяльності, які здійснюються над інформацією для одержання конкретного результату. Способи, що здійснюються над інформацією називаються методами. З цими тер­мінами пов'язано поняття «методи управління». Це свого роду мо­тивація, дія, вплив на інтереси людей.

За змістом методи управління поділяються на три групи: адмі­ністративні (або організаційні), економічні і соціально-психологічні.

Адміністративні методи. (організаційні) представляють собою сукупність способів для здійснення примусово-розпорядчого впливу на об'єкти управління. Такі методи базуються на ефективності вико­ристання статусу лідера, впливу і влади. Спонукальний характер впливу адміністративних методів базується також на залежності процесу задоволення об'єкта управління (працівника) від суб'єкта управління (керівника). Адміністративні методи спонукають людей виконувати бажання іншої людини, задовольняючи незадоволені по­треби або перешкоджаючи їх задоволенню в залежності від поведін­ки виконавця.

Економічні методи можна представити як сукупність способів зі здійснення впливу на людину через первинні потреби. Ці методи позволяють шляхом активізації економічних інтересів об'єкта управління зорієнтувати його діяльність в напрямку досягнення за­гальних цілей без посереднього вмішування суб'єкта управління.

Соціально-психологічні методи — сукупність способів впливу на духовні потреби і інтереси людей. Останні базуються на міжосо-бистих відносинах, потребах, уваги зі сторони оточуючих, визнанні, реалізації своїх потенційних можливостей і росту як особистості.

Функціонування регіональної управлінської технології. Регіона­льна управлінська технологія базується на обміні інформації, в результаті якої система (регіон як система) нормалізується і приво­диться в стан динамічної рівноваги. Регіонально-управлінська тех­нологія — це організаційна система. Система відноситься до органі­заційних якщо до її складу, крім технічних елементів, входять люди. В таких системах людські відносин є невід'ємною частиною органі­заційних структур. Прикладом таких систем є регіональні (обласні) управлінські структури, міжрайонні, районні, галузеві, виробничі об'єднання, підприємства.

Різні організаційні структури (підрозділи) є відкритими систе­мами, оскільки взаємодіють з навколишнім середовищем. Всі систе­ми, які містять живі організми є відкритими системами, тому що на них діють різні фактори зовнішнього середовища.

Регіональні управлінські структури є системами, які функціону­ють в рамках більш крупних систем (державних, міждержавних) і тому вони є також відкритими системами. Аналогічними в структур­ному відношенні відкритими системами є міжрайонні, районні, га­лузеві, виробничі об'єднання, підприємства. Для відкритої системи характерною особливістю є її незначна дія (вплив) на навколишнє середовище і неадекватний зворотній зв'язок у виді інформації, яка поступає з навколишнього середовища.

Дата добавления: 2014-01-11