Тип Кільчасті черви, або Анеліди (Annelides)

Тип Кільчасті черви, або Анеліди (Annelides). Клас Багатощетинкові, або Поліхети (Polychaeta) та Малощетинкові черви, або Олігохети (Oligochaeta).

Це найбільш високоорганізовані черви. Здебільшого це вільноживучі тварини розміри варіюють від 0,5 мм до 3 м. Населяють вони моря, прісні водойми, а також вологий ґрунт. Більшість гідробіонтних видів веде придонний спосіб життя, живе в прибережній смузі. Є серед анелід й такі, що опускаються на глибину 1000 м, а деякі — до 8000 м. Бентосні кільчасті черви повзають по дну або зариваються в мул чи пісок, планктонні - види ведуть вільноплаваючий спосіб життя. Невелика кількість ане­лід є ектопаразитами тварин і людини (п’явки). Нараховують понад 12 тис. видів анелід, з них у фауні України - більше 300.

Будова і життєві функції.

В будові тіла анелід виділяється головна лопать (простомій), сегментованийтулуб і задня анальна лопать (пігідій). Тіло вкрите одношаровим епітелієм, що виділяє тонку кутикулу. Під ним розташований набагато краще розвинений, ніж у плоских і круг­лих червів шкірно-м'я­зовий мішок, що має два шари добре розвине­них кільцевих і поздовжніх м'язів. Крім них у рухах беруть участь і допоміжні придатки: щетинки та параподй (гр. para -,,біля” і podion -,,ніжка”). Щетинки розташовані поодиноко або пучка­ми правильними поздовжніми рядами. Параподії являють со­бою бічні вирости тіла з добре розвиненою мускулатурою і розміщуються по боках кожного сегмента, крім головного і заднього відділів. Вони ма­ють дві гілки - спинну (нотоподій) та черевну (невроподій), ко­жна з яких несе пучок щетинок і чутливі вусики (у багатьох поліхет спинний вусик перетворився на зябра).

Всі названі особливості будови забезпечують різноманітні рухи цих тварин у у різних середовищах.

У кільчиків виникла вторинна порожни­на тіла- целом. Вона розвивається з мезодерми, міститься між стінками тіла і внутрішніми органами й вистеле­на власним целомічним епітелієм. Целом розділе­ний перегородками на сегменти, що відповідає зовнішній сегме­нтації. Вторинна порожнина виповнена рідиною, близькою за хімічним складом до морської води. Целомічна рідина виконує ряд функцій:,,гідравлічного скелету”, завдяки її руху переносяться поживні речовини, кисень, вуглекислий газ, про­дукти обміну речовин. Внутрішні перегородки захищають орга­нізм при пораненнях і розривах тіла. Кільчастим червам влас­тиве явище регенерації.

Нервова система цих червів також більш досконала й представлена надглотковими і підглотковими нервовими вузлами (гангліями), які з’єднуючись між собою утворюють навкологлоткове нервове кільце, і черевним нервовим ланцюж­ком із посегментно розташованими гангліями, від яких відхо­дять нерви до різних органів. Надглоткові ганглії називають головним мозком. Як вільноживучих тварин в анелід добре роз­винені органи чуття. У багатьох із них є очі, що знаходяться не лише на голові, але й на тулубі та хвості. Наявні також смакові рецептори і нюхові клітини, які сприймають за­пахи та інші хімічні подразники. Добре розвинені органи слу­ху, побудовані на зразок локаторів. У примітивних кільчаків є статоцисти. Завдяки розвитку різноманітних органів чуття анеліди дістають різноманітну інформацію про зміни в навколиш­ньому середовищі та опрацьовують її в головних гангліях. Це значно збільшило активність червів і визначило складніші фор­ми їх інстинктивної поведінки

Травна система анелід також досконаліша. У них краще виражений поділ травної системи на різні відділи, кож­ний з яких виконує свою функцію. Травна трубка, як правило, пряма і поділена на: ротову порожнину, глотку, стравохід, який розширюється у воло, мускульний шлунок, се­реднюя кишку, заднюя кишку, що закінчується анальним отво­ром. У глотку і стравохід відкриваються протоки залоз, секрет яких сприяє травленню їжі. Перетравлювання їжі відбувається в середнійкишці, стінки мають залозисті клітини, які виробляють травний фермент. Інші всмок­тують перетравлену їжу.

Органи виділення - метанефридії (гр. meta -,,після” і nephros) - служать для виділення продуктів обміну речовин. Вони розпочинаються лійкою в порожнині тіла; від лійки йде звивистий канал, який відкривається назовні в наступному сегменті. Метанефридії розташовані метамерно: у кожному сегменті їх по два.

Досконаліша у кільчаків і кровоносна система. Здебільшого вона замкнена, тобто кров не виливаючись у порожнину тіла рухається по спинній та черевній судинах, які посегментно з’єднані кільцевими. Серед основних судин виділя­ються своєю товщиною пульсуючі, які оточують страво­хід і виконують роль сердець. У стінках шкірно-м’язового мішка та навколо кишок є добре розвинена сітка капілярів (навколо-кишковий кровоносний си­нус). Кровоносна система виконує функції транспор­ту поживних речовин і га­зів, а також захисну (фаго­цити крові захоплюють ба­ктерій, інородні тіла тощо). В анелід порівняно з ін­шими червами спостерігаєть­ся інтенсифікація обміну ре­човин і дихання. Обмін газів в основному відбува­ється через шкіру, проте ба­гато морських форм мають розташовані на параподіях або на простомії шкірні зябра.

Кільчасті черви розмножуються здебільшого статевим шляхом, іноді безстатевим - брунькуванням або поділом. Вони можуть бути або роздільностатеві, або ж гермафродити. Запліднення зовнішнє або внутрішнє. Статеві залози - гонади -утворюються в основному в стінках целому. У кожному сегмен­ті тіла кільчаків є набір певних органів: параподій і щетинок, целомічних мішків, гангліїв, кільцевих судин, нефридій, гонад. Явище повторення подібних структур має назву метамерії, яка буває гомономною (усі сегменти зовні однакові) та гетерономною сегменти відрізняються за будовою). У прісноводних та наземних форм) розвитoк прямий, морсь­ких видів з метаморфозом (є стадія личинки – трохофори).

Тип Кільчасті Черви поділяють на два підтипи: 1. Безпояскові (Асlіtellatа) і 2. Пояскові (Clitellatа).

Підтип Безпояскові (Асlіtellatа).

Представники підтипу Безпояскові - роздільностатеві організми, які не мають на тілі характерного утвору - пояска. Роз­виваються з метаморфозом, мають вкриту війками личинку трохофору. До них належать класи: Багатощетинкові черви (Ро1 усhaetа) та Динофіліди (Dinoрhі1іda).

Дата добавления: 2014-01-11