Методи сертифікації

Будь-яка система сертифікації використовує стандарти (міжнародні, регіональні, національні), на відповідність вимогам яких проводяться випробування. Інформація про відповідність стандартам необхідна покупцям, кінцевим споживачам, страховим компаніям, інспектуючим і контролюючим органам, урядовим органам для різноманітних ситуацій, пов'язаних з продуктом. В системах сертифікації третьою стороною застосовуються два способи зазначення відповідності стандарту:

¨ сертифікат відповідності

¨ знак відповідності

які є способом інформування всіх зацікавлених сторін про сертифікований товар.

Сертифікат відповідності - документ, виданий згідно з правилами системи сертифікації, який вказує, що забезпечується необхідна впевненість у тому, що належним чином ідентифікована продукція (процес, послуга) відповідають конкретному стандарту чи іншому нормативному документу.

Сертифікат може відноситись до всіх вимог стандарту, а також окремих розділів або конкретних характеристик товару, що чітко обумовлюється в самому документу. Інформація, надана в сертифікаті, повинна забезпечити можливість порівняння її з результатами випробувань, на підставі яких він виданий.

Знак відповідності (в галузі сертифікації) - захищений в установленому порядку знак, використовуваний або виданий згідно з правилами системи сертифікації, який вказує, що забезпечується необхідна впевненість у тому, що дана продукція, процес чи послуга відповідають конкретному стандартові або іншому нормативному документу.

Знак відповідності обмежений визначеною системою сертифікації, що вказує на обов'язок цієї системи (в особі органу з сертифікації) контролювати відповідність стандарту продукції, маркірованої цим знаком. Знаком відповідності маркірується товар і в тому випадку, якщо він відповідає всім вимогам стандарту.

В системах сертифікації діють правила по застосуванню знака відповідності або національні стандарти, які регламентують застосування знаку відповідності національному стандарту, наприклад, в Україні це ДСТУ 2296-93. Дозвіл (ліцензія) на застосування знаку відповідності видається органом з сертифікації.

До стандартів, які використовуються з метою сертифікації, висуваються вимоги, які враховують теxнічні комітети організацій, що займаються стандартизацією.

Перш за все, якщо розроблювальний стандарт призначений для використання при сертифікації, до складу технічного комітету, крім представників усіх зацікавлених сторін, повинні бути включені спеціалісти, що мають досвід роботи в галузі сертифікації.

В розділі стандарту "Галузь застосування" повинна бути вказівка про застосування його з метою сертифікації.

В стандарт включаються лише ті характеристики, які можуть бути об'єктивно перевірені. Якщо при сертифікації третьою стороною необхідно встановити методи контролю виробничих процесів, такі вимоги включаються в спеціальні правила і програми сертифікації, що базуються на стандарті.

Стандарт повинен встановлювати послідовність проведення випробувань, якщо це впливає на результати. Перевагу віддають методам неруйнівних випробувань.

Якщо сертифікація проводиться з метою підтвердження безпеки виробу, застосовуються стандарти, в яких регламентуються характеристики і норми безпеки. Це можуть бути і спеціально розроблені для даної мети нормативні документи.

Якщо виріб сертифікований на безпеку, то він може маркуватись спеціальними знаками відповідності, які відносяться або до конкретних видів продукції або мають загальний характер, тобто інформують споживача про безпеку товарів.

Доступ до системи сертифікації. Можливість для заявника (в галузі сертифікації) користуватися сертифікацією згідно з правилами системи.

Учасник системи сертифікації. Орган з сертифікації, який діє згідно з правилами даної системи, але не має можливості приймати участь у керуванні системою.

Член системи сертифікації. Орган з сертифікації, який діє згідно з правилами даної системи і має можливість приймати участь у керуванні системою.

Дата добавления: 2014-01-11