Лиманне – гирловий комплекс Дністер – Дніпро

Дністровський лиманно - гирловий комплекс

Дністровський лиман – другий за величиною (після Дніпро-Бузького) серед лиманів північного Причорномор’я. По конфігурації він уявляє собою розширену річкову долину Дністра, яка витягнута з північно-західного направлення на південно - східне. Площа його складає 408 км² ,об’єм 0,73 км³, глибина – 1,5-2 м. Довжина лиману 44 км, при максимальній ширині 12 км.

Лиман відноситься к типу відкритих водойм, тому що вільно з’єднуються з морем через Цареградський пролив (гирло), який знаходиться за 2 км від правого берега і має ширину до300м, глибину біля 10 м. Від моря лиман відокремлюється піщано косою (Бугазська коса), завдовжки 11км.

Головними компонентами водного балансу дністровського лиману в умовах вільного водообміну з Чорним морем є: поверхневі води басейну Дністра 69%,морськи води, що надходять у лиман через Цареградське гирло 26%, атмосферні опади 2%, випаровування 3%.

Льодовий режим нестійкий, льодостав починається у ІІ декаді грудня і триває 62 доби. Найбільший шар льоду 62-64 см, а середній 12-16 см.

Вода Дністра по хімічному складу належить к гідрокарбонатному класу. Мінералізація води коливається в межах від 320 до 598 мг\л.

В наслідок затоплення водами Дністра запливи р Кучурган утворився прісноводний лиман – Кучурганський, частина якого знаходиться в межах Одеської обл. Зараз лиман має режим водосховища, стік регулюється шлюзами. Довжина 15 км., ширина від 0,2 до 3 км, площа майже 28 км², глибина до 5 м. Улоговина видовженої форми.Південні та північні береги низькі та заболочені східні та західні підвищені. Дно замулене.

Міжріччя Дніпро – Дністер розчленено долинами малих річок, низов’я яких утворюють лимани Тилігульський, Малий Аджалицький, Григоріївський, Великий Аджалицький (Дофинівский), Куяльницький, Хаджибейський, Сухий. Ця група лиманів відрізняється від інших лиманів Причорномор’я. Для них характерна перпендикулярність оси лиманів до берегової смуги моря і водно час звивистість берегової лінії, незначна ширина відносно довжини, крутий правий берег і пологий лівий, велика кількість балок, ярів яки поступово переходять у долину річки.

Таблиця 7.2

Морфометричні характеристики лиманів Дністер- Дніпро

Лимани	Площа водозбору, км^2	Площа водного дзеркала, км^2	Довжина, км	Ширина, км	Середня глибина, м
Тилігульський		150-170	55-80	4,5
Малий Аджалицький				0,2-1,2	0,2-1,8
Великий Аджалицький (Дофинівский)		5 - 7	7,5	0,2-1,9
Куяльницький		19 -74		1,0 - 4,5	2,5
Хаджибейський		40 -116	80-40	0,8-3,5	4,0-6,8
Сухий.			8,5	0,1-3	5,3
Березанський				До 3	3,3

Лимани даної групи можна віднести до лиманів зачиненого типу, наступного підтипу:

- до зачинених лиманів з сезонним надходженням річкового стоку та незначним надходженням морських вод через пересип (Великий Аджалицький займає затоплені морем пониззя річки Великий Аджалик).

- до зачинених лиманів з великим надходженням річкового стоку та без впливу морських вод (Тилігульський, Хаджибейський, Куяльницький утворились за рахунок трансгресії морських вод у пониззя річок Тилігул, Малий Куяльник, Великий Куяльник);

- штучно відкритих з незначним надходження річного стоку (Малий Аджалицький (займає затоплені морем пониззя річки Малого Аджалику);

та відчинених, наступного підтипу:

- до відкритих лиманів з незначним надходженням річного стоку, але великим впливом морських вод. Сухий (утворився за рахунок трансгресії морських вод у пониззя річки Дальника) та Березанський (займає затоплені морем пониззя річок Березані та Сасику)

На водний режим даної групи лиманів впливає водообмін з морем та річковий стік. Льодовий режим характеризується що річним льодоставом. Температурний режим залежить від температури повітря та температури вод яки надходять у лиман. Води лиманів даної групи відносяться до хлоридно –натрієвого класу вод.

Дата добавления: 2014-01-11