Розглянемо призначення кожної з цих груп

Низькошвидкісні системи персонального супутникового зв'язку призначені для передачі даних і забезпечення вузькосмугового радіотелефонного зв'язку. Залежно від типу використовуваних орбіт системи поділяються на 5 основних груп: little LEO, big LEO, MEO, НЕО і GEO.

Системи з наднизькими потоками даних призначені для виявлення і визначення місцеположення суден та літаків, що терплять біду, моніторингу навколишнього середовища та збирання різноманітних даних з морських і наземних об'єктів. По каналах цих систем передаються переважно однопакетні повідомлення завдовжки до 256 біт. Залежно від типу використовуваних орбіт такі системи поділяються на дві групи: LEO і GEO.

Системи з наднизькими потоками даних (інформаційна швидкість до 1,2 кбіт/с).

В основу наведеної нижче класифікації покладено дві основні ознаки: інформаційна швидкість в абонентній лінії і тип орбіти.

Залежно від швидкості передачі системи персонального зв'язку поділяють на такі класи:

2. Низькошвидкісні системи (інформаційна швидкість 1,2... 9,6 кбіт/с).

3. Високошвидкісні системи (інформаційна швидкість 64 кбіт/с і вище).(11)

В глобальних системах, що використовують низькоорбітальні КА, зв'язок здійснюється на частотах, виділених МСЕ як аварійні для авіаційної і морської рухомих служб (121,5/243 Мгц і 406 Мгц). Обсяг передаваних аварійних і екстрених повідомлень достатньо малий. В якості абонентської апаратури використовуються радіомаяки і радіобуї, які приводяться в дію вручну або автоматично (в момент удару, при зануренні у водне середовище тощо). Електроживлення апаратури здійснюється від автономних джерел.

Передача повідомлень здійснюється регулярно у фіксовані тимчасові інтервали (для кожного радіомаяка виділений свій часовий інтервал), а кожний з обслуговуваних датчиків використовує один з фіксованих каналів ретранслятора. Такий метод організації збирання даних дозволяє позбутися взаємних перешкод від передавачів різних об'єктів.

Група little LEO призначена для передачі даних зі швидкістю 1,2...9,6 кбит/с. Відмітною особливістю цієї групи є робота в діапазоні частот до 1 ГГц, використання легких КА масою порядка 50...250 кг, до яких не пред'являється жорстких вимог за часом доставки повідомлень. В системах використовується 6... 48 КА. До систем групи little LEO відносяться: "Гонець"; Orbcomm; Starsys, Vitasat та ін.

Основні режими роботи:

· Передача коротких однопакетних повідомлень типу пейджингових з наданням каналів на вимогу або передача даних в режимі електронної пошти.

· Передача формалізованих повідомлень (коротких буквено-цифрових, попередньо записаних в пам'ять терміналу і таких, що передаються натисненням на одну або на декількох клавіш).

· Передача коротких повідомлень про місцеположення або стан обслуговуваних або необслуговуваних об'єктів.

· Передача групових і екстрених повідомлень.

· Визначення координат рухомого об'єкту (довгота, широта, універсальний час).

Відмітні особливості систем такого класу:

· Використання легких і портативних терміналів з ненаправленими антенами.

· Групове виведення малих КА на орбіту.

· Забезпечення набагато нижчих за вартістю послуг порівняно з іншими класами систем персонального супутникового зв'язку.

Група big LEO. До цієї групи відносяться системи, орієнтовані на забезпечення персонального радіотелефонного і пейджингового зв'язку в глобальному масштабі. Вони забезпечують безперервне, в реальному масштабі часу, обслуговування персональних абонентів, для досягнення якого виводяться на коректовані орбіти групи з 48...66 супутників масою 300...700 кг, що перевищує масу супутників в системах класу little LEO. Реальна пропускна спроможність систем класу big LEO, як правило, не перевищує 1200 еквівалентних телефонних каналів по 2,4 кбіт/с на КА. До групи big LEOвходять системи Iridium, Globalstar, "Сигнал" та ін.

Група систем МЕО. Системи, що використовують КА, виведені на середньовисотні орбіти. Вони конкурують з системам класу big LEO, і їх особливістю є те, що вони орієнтовані на один і той же самий ринок послуг, що і системам класу big LEO, тобо вони орієнтовані на забезпечення Глобального радіотелефонного і пейджингового зв'язку. Якщо для забезпечення Глобального зв'язку в системах big LEO, що не використовують міжсупутникові ліній, потрібно мати 150...200 станцій сполучення (Globalstar), то в системах класу МЕО достатньо використовувати лише 7...12 таких станцій.

Пропускна спроможність систем цього класу, в яку входять системи Odyssey і ICO, складає 3000...4500 еквівалентних телефонних каналів на КА.

Група систем НЕО і GEO. Системи мобільного супутникового зв'язку, які використовують КА, що перебувають на геостаціонарній та високоеліптичній орбітах, призначені для забезпечення різних видів зв'язку, таких як мова, передача даних, телекс, факс.В цю найчисленнішу групу включені як існуючі і перспективні системи, орієнтовані як на передачу даних (lnmarsat-C, Omnitracs, Euteltracs, Prodat), так і системи, орієнтовані на організацію радіотелефонного зв'язку (Inmarsat-M, "Марафон", AMSC, MSAT, Optus, ACeS і ін.).

Дата добавления: 2014-01-11