Мета, завдання ФВ дітей дошкільного віку

Вікова періодизація дітей

Вікова періодизація дітей, їх характеристика.

Відомо, що впродовж життя послідовно змінюються вікові періоди розвитку індивідуума (дитини).

Вікові періоди – певний термін, необхідний для завершення морфологічного і функціонального розвитку окремих тканин, органів та організму в цілому.

В сучасній науці немає загальноприйнятої класифікації періодів росту та розвитку, а також їх вікових границь. До досягнення зрілого віку виділяють такі періоди:

І. Період новонародженості (неонатальний період) – від народження до 28 днів. Відбувається адаптація організму в зв’язку з переходом від внутріутробних до зовнішніх умов існування. В цей період формується мале коло кровообігу, легеневе дихання, харчування грудним молоком, та ін. В цьому періоді виділяють ранній неонатальний період (період гострої адаптації) – перший тиждень після народження.

ІІ. Грудний або молодший ясельний період – від 28 днів до 1 року. Відбувається швидкий ріст тіла та інтенсивний розвиток функцій центральної нервової системи. Характеризується грудним харчуванням. З 5-6 місяців змішане харчування, а до кінця року – харчування дорослої людини.

ІІІ. Раннє дитинство (перед дошкільний або старший ясельний період) – від 1 до 3 років.

ІV. Перше дитинство або дошкільний вік – від 3 до 6 років. Раннє і перше дитинство об’єднують в період молочних зубів.

V. Друге дитинство (молодший шкільний вік) – хлопчики від 6 до 12 років, дівчатка від 6 до 11 років.

Віковий період хлопчиків від 10 років, дівчат від 8-9 років до 12-13 років називають препубертатний період.

VI. Підлітковий вік (пубертатний або період статевого дозрівання, старший шкільний вік) – хлопчики від 12 до 16 років, дівчата від 11 до 15 років. Характеризується перебудовою ендокринної і вегетативної систем і бурхливим розвитком психічної діяльності.

VII. Юнацький період – хлопчики старші 16 років, дівчатка старші 15 років до переходу дорослого організму.

№	Вік (від - до)	Назва вікового періоду	Назви груп дитячого садка і класи ЗОШ
І	Від народження до 28 днів	Неонатальний період	Новонародження
ІІ	Від 28 днів – до 1 року	Молодший ясельний період	Грудний
ІІІ	Від 1 до 3 років	Раннє дитинство (старший ясельний період)	Переддошкільний вік
IV	Від 3 до 6 років	Перше дитинство	Дошкільний вік
V	Хл. від 6 до 12 р. Дів. від 6 до 11 р.	Друге дитинство	Молодший шкільний вік
VI	Хл. від 12 до 16 р. Дів. від 11 до 15 р.	Підлітковий вік (пубертатний період)	Середній шкільний вік
VII	Хл. стар. 16р. - 21р. Дів. стар. 15р - 20р.	Юнацький період	Старший шкільний вік

Спрямованість системи виховання та основні закономірності її функціонування відображено у меті, завданнях та загальних прин­ципах, виходячи з яких здійснюється педагогічна діяльність з фізичного виховання підростаючого покоління у нашому суспільстві.

Вся педагогічна система, її зміст, форми і методи залежать, насамперед, від тієї мети, яка лежить в її основі, або від виховного ідеалу до якого вона прагне. Мета - це очікуваний результат діяльності, до якого прагне людина.

Мета виховання, яку ставлять перед собою люди та суспільство, містить прогноз результатів, які передбачається досягнути внаслідок спрямованих на дитину педагогічних впливів, втілюю­чи їх у необхідний ступінь її фізичного та рухового розвитку, у придбання життєво-важливих знань, умінь та навичок. При цьо­му мета відображає певні суспільні потреби, що визначаються об'єктивними умовами життя суспільства на сучасному етапі його існування.

Метою фізичного виховання, починаючи з раннього дитин­ства, є формування фізично досконалої людини, зміцнення здоро­в'я та підвищення її працездатності.

Ця мета відображає суспільні та особисті інтереси кожної людини. Вона реалізується у вигляді конкретних матеріальних показників: рівня здоров'я, фізичного розвитку, рухової підго­товленості та творчого довголіття.

Мета фізичного виховання дітей дошкільного віку – це зміцнення здоров’я, правильний фізичний розвиток, розвиток рухів і виховання навичок здорового способу життя.

Мета фізичного виховання має об'єктивний характер, тому що вона відображає потребу нашого суспільства у всебічно фізич­но підготовлених людях для творчої праці та інших суспільне важливих видів діяльності. Праця як необхідна умова існування людей, є головним фактором у формуванні мети фізичного вихо­вання підростаючих поколінь. Автоматизація та механізація виробництва ставить принципово нові вимоги щодо удоскона­лення фізичних сил та здібностей людини.

Мета фізичного виховання розкривається та конкретизується в загальних завданнях, які вирішуються залежно від особливос­тей вікового розвитку дітей. Дошкільний період має велику пла­стичність та сприйнятливість до засобів фізичної культури. У цей час створюються найбільші можливості для реалізації оздо­ровчих, освітніх та виховних завдань.

Будь-яка мета реалізується шляхом її конкретизації в цілому комплексі послідовних, тісно взаємопов’язаних завдань.

У ФВ дітей дошкільного віку вирішуються такі завдання:

1. Загартування, підвищення опору дитячого організму до впливу умов зовнішнього середовища.

2. Укріплення опорно-рухового апарату, формування раціональної постави.

3. Сприяти підвищенню функціональних можливостей організму.

Оздоровчі завдання спрямовані на охорону життя, зміцнення здоров'я, всебічний фізичний розвиток, загартування та удоско­налення функцій організму дітей, підвищення фізичної та розу­мової працездатності.

Їх вирішенню сприяє створення відповідних умов (раціональ­ного режиму, харчування та ін.), урізноманітнення організацій­них форм фізичного виховання (заняття, ранкова гімнастика, рухливі ігри тощо), підвищення рухової активності дітей протя­гом дня та ін.

Основним результатом вирішення оздоровчих завдань по­винно бути покращання фізичного стану дитини, її фізичного розвитку, підвищення захисних властивостей та стійкості організму до різних захворювань, опірності до негативних умов зовнішньо­го середовища.

Освітні завдання спрямовані на формування певних систем рухових умінь та навичок; ігрових дій; здобування доступних уявлень та знань про користь занять фізичною культурою, ігра­ми, про основні гігієнічні вимоги та правила.

Протягом дошкільного віку у дитини необхідно створити так звану «школу рухів», до якої належать формування та удоскона­лення життєво важливих умінь та навичок з ходьби, бігу, стрибків, метань предметів, лазіння, ходьби на лижах, плавання, їзди на велосипеді та ін.

Зміцнення здоров'я дітей, покращання їх фізичного розвитку передбачає формування культурно-гігієнічних вмінь та навичок. Засвоєння їх дитиною відбувається під керівництвом дорослих. Вона привчається мити руки, чистити зуби, охайно їсти, слідкува­ти за своїм одягом. Все це сприяє формуванню самостійності та організованості, акуратності, бережливості, поважного ставлення до дорослих та своїх однолітків.

Виховні завдання спрямовані на формування позитивних мо­ральних та вольових рис характеру дитини засобами фізичної культури.

Сучасна педагогіка та психологія стверджують, що моральна сутність людини має прояв у єдності її свідомості, поведінки та почуттів. Одним із головних джерел морального виховання у навчальній діяльності дітей є її зміст. З цієї позиції зміст навчально-рухової діяльності в системі фізичного виховання дош­кільників має великі можливості для реалізації завдань з вихо­вання моральних та вольових якостей дітей тому, що містить всю різноманітність інтелектуальних, пізнавальних, емоційних та моральних компонентів.

Заняття з фізичної культури, рухливі ігри, вправи спортивно­го характеру сприяють вихованню у дітей дисциплінованості, колективізму, рішучості, сміливості та інших якостей, необхідних кожній людині. Наприклад, щоб стати сміливим, треба навчити­ся долати страх, стикаючись з небезпекою. На заняттях з фізич­ної культури деяким дітям буває страшно пройти по гімнас­тичній лаві або колоді, перестрибнути через перешкоду, виконати лазіння по гімнастичній стійці та ін. Однак вони (іноді за допо­могою вихователя) переборюють свій страх і виконують рух, що, безумовно, сприяє вихованню сміливості.

Застосування різноманітних фізичних вправ та рухливих ігор сприяє формуванню вмінь орієнтуватися у просторі, розвиває винахідливість та кмітливість. Якщо рухи виконуються правиль­но, невимушене і разом з тим виразно, емоційно, то це позна­чається на естетичних почуттях, сприяє розумінню дитиною кра­си рухів.

Зміст навчально-рухової діяльності дітей передбачає багато ситуацій, які дозволяють використовувати їх для виховання по­чуття відповідальності, стриманості, поваги до своїх товаришів та ін.

Доброзичливе ставлення, повага до дитини повинні бути ос­новою педагогічної позиції вихователя у формуванні її мораль­них та вольових якостей у процесі проведення різних форм фізич­ної культури в дошкільному закладі.

Процес фізичного виховання дошкільників характеризується комплексністю впливу на особистість дитини. Наприклад, якщо вихователь проводить заняття з фізичної культури на належно­му методичному рівні, він одночасно реалізує комплекс оздоров­чих, освітніх та виховних завдань. Виконання загальнорозвиваючих вправ, основних рухів (з оптимальним дозуванням), участь в рухливій грі позитивно впливають на покращання фізичного розвитку дитини, удосконалення функціональних можливостей її організму, формування правильної постави, розвиток фізичних якостей. Одночасно формуються уміння та навички в фізичних вправах, які виконують діти. Чітка організація заняття та рухо­ва діяльність дітей сприяють вихованню в них позитивних мо­ральних та вольових рис характеру.

Дата добавления: 2014-01-11