Загальна характеристика великих соціальних груп

Якою б не була роль малих соціальних груп та міжособистісного спілкування у становленні й розвитку особис­тості, самі по собі вони не створюють історично конкрет­них соціальних норм, цінностей та інших сутнісних еле­ментів суспільної психології. Формуються ці елементи на основі узагальненого культурними та ідеологічними систе­мами історичного досвіду великих соціальних груп, який передається індивіду через малу групу.

До них належать суспільні класи, етнічні об'єднання (нації, народності), які характеризуються тривалістю існу­вання, закономірністю виникнення і формування; натовп, аудиторія та ін., що мають підґрунтям випадковість виник­нення, короткочасність існування тощо.

Класифікація великих соціальних груп. Як і будь-які соціальні суб'єкти, великі соціальні групи класифікують за різними ознаками. За характером зв'язку розрізня­ють два види великих спільнот людей:

1) соціальні кла­си, етноси тощо. Основою їх є об'єктивні соціальні зв'яз­ки. Належність людей до цих груп не зумовлюється їх во­лею, свідомістю, а є наслідком дії об'єктивних чинників;

2) партії, громадські, професійні об'єднання та ін. Люди­на вступає до них внаслідок свідомого прагнення до об'єд­нання на основі певних цілей і цінностей. За тривалістю існування виокремлюють більш тривалі (класи, нації) і менш тривалі (мітинги, натовп тощо) великі соціальні групи. За характером організованості великі соціальні гру­пи поділяють на ті, що виникли стихійно (натовп, публіка тощо), і ті, що були організовані свідомо (асоціації, партії тощо). Психологія виокремлює також умовні (статево-вікові, професійні) і реальні великі групи. Важ­ливою ознакою класифікації є контактність і взаємодія. Так, до реальних великих груп з тісними контактами відносять передусім мітинги і збори. Великі групи можуть бу­ти закритими і відкритими. Найпоширенішим є поділ ве­ликих груп на соціальні групи, які сформувалися у проце­сі історичного розвитку суспільства, відіграють певну роль у системі суспільних відносин і відзначаються тривалістю, стійкістю (етнічні, професійні, статево-вікові групи та ін.), і стихійно утворені спільноти, які є нестійкими, коротко­часними (натовп, публіка, аудиторія).

Загальні ознаки великих соціальних груп. Великі соці­альні групи перебувають у сфері впливу специфічних регу­ляторів соціальної поведінки — звичаїв, традицій, моралі. Сформовані ці регулятори суспільною практикою, з якою пов'язана група. Важливою характеристикою великих со­ціальних груп є мова. Етнічні групи без неї не можуть існу­вати. Ознакою інших груп (професійних, вікових тощо) є жаргон як різновид мови.

Особливості життєвої позиції великих соціальних груп разом із регуляторами поведінки формують їх спосіб життя.

Спосіб життя великої соціальної групи — сукупність стійких типо­вих форм життєдіяльності спільності.

Типові форми життєдіяльності народів, класів, інших соціальних груп, окремих індивідів виявляються в матері­альному і духовному виробництві, в суспільно-політичній, сімейно-побутовій сферах. На основі способу життя можна визначити, як люди живуть, якими інтересами керуються, яким є їх мислення. Предметом аналізу при цьому можуть бути й особливі форми спілкування, тип контактів і відно­син, інтереси, цінності і потреби. Спосіб життя спільності свідчить про її ставлення до суспільства, до праці, інших спільнот та індивідів. Оскільки кожен тип великих соці­альних груп наділений тільки йому притаманними власти­востями, суттєво відрізняється від інших (етнічна група відрізняється від професійної), то їх загальні характерис­тики повинні мати специфічний зміст. До вивчення вели­ких соціальних груп залучають етнографію та етнопсихо­логію, порівняльні дослідження, соціологію, статистичний аналіз, психолінгвістику та ін.

Структура психології великих соціальних груп. Струк­туру психології великих груп утворюють різні психічні властивості, психічні процеси і психічні стани. Точніше виокремлення найважливіших елементів психології вели­ких груп охоплює психічний склад як стійке утворення (національний характер, традиції, звичаї, смаки) та емо­ційну сферу як динамічне утворення (потреби, інтереси).

Психічний склад групи і психічний склад особистос­тей, які до неї належать, не одне і те саме, оскільки на формування психології групи впливає колективний дос­від, міра засвоєння якого зумовлена індивідуальними психологічними особливостями. Отже, психологічні ха­рактеристики групи не є простою сумою притаманних кожній особистості рис, а виражають типове, властиве всім індивідам.

Дата добавления: 2014-01-11