Питання 2. Організація роботи органів внутрішніх справ

Органи внутрішніх справ України як складова частина правоохоронних органів мають свою внутрішню структуру. До системи органів внутрішніх справ належать: а) міліція; б) слідчі апарати; в) внутрішні війська; г) система навчальних і наукових закладів Міністерства внутрішніх справ України та ін. Ці підрозділи мають свою систему в центрі і на місцях. Очолює систему Міністерство внутрішніх справ України (МВС України). Як центральний орган виконавчої влади МВС України здійснює управління у визначеній для цього органу сфері. Його очолює Міністр, який є членом Уряду та має перших заступників і заступників. Апарат МВС України охоплює департаменти і внутрішні підрозділи, які очолюють їхні керівники (начальники). Для колективного вирішення питань у МВС України утворюється колегія у складі Міністра (голови), перших заступників, заступників і начальників департаментів та інших підрозділів.

Колегії можуть утворюватися і на місцях у підпорядкованих МВС України підрозділах. Вони працюють шляхом проведення засідань. За результатами розгляду питань колегії приймають рішення, які оприлюднюються наказом Міністра чи керівника Головного управління, управління чи відділу.

До системи органів внутрішніх справ входять головні управління і управління Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та управління і відділи міст республіканського і обласного підпорядкування, районів в Автономній Республіці Крим, районів у містах та районів.

Міліція є одним з найбільших підрозділів органів внутрішніх справ і має свою внутрішню систему. Це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. До її складу входять такі підрозділи: а) кримінальна міліція; б) міліція громадської безпеки; в) транспортна міліція; г) державна автомобільна інспекція; д) міліція охорони; є) спеціальна міліція та ін.

Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, забезпечення її прав і свобод¹, соціальної справед­ливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями та населенням. Діяльність міліції є гласною. Вона інформує органи влади і управління, трудові колективи, громадські організації, населення й засоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського порядку та заходи щодо його зміцнення. За погодженням з міліцією засоби масової інформації можуть акредитувати своїх журналістів при її органах. Не підлягають розголошенню відомості, що становлять державну або службову таємницю.

У підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичну мету. При виконанні службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу будь-яких політичних громадських об'єднань.

Державні органи, громадські об'єднання, службові особи, трудові колективи, громадяни зобов'язані сприяти міліції в охороні громадського порядку і в боротьбі зі злочинністю.

Міліція має певні функції, форми й методи діяльності. З урахуванням свого функціонального призначення вона реалізує такі форми діяльності: профілактичну; кримінально-процесуальну; оперативно-розшукову; адміністративно-правову; виконавчу та організаційну. Вона має право для виконання покладених на неї завдань залучати громадян за їхньою згодою до співробітництва в порядку, встановленому законами, що регулюють профілактичну та оперативно-розшукову діяльність. Примусове залучення громадян до співробітництва з міліцією забороняється.

До виконання завдань з охорони громадського порядку, громадської безпеки і боротьби зі злочинністю у порядку, встановленому чинним законодавством, можуть залучатися інші працівники органів внутрішніх справ та інших міністерств, військовослужбовці внутрішніх військ. На них (працівників пожежної охорони, курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України) поширюються права та обов'язки, гарантії правового й соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

Ці самі права та обов'язки, відповідальність і гарантії правового й соціального захисту поширюються також на працівників органів внутрішніх справ, які добровільно виконують завдання охорони громадського порядку, громадської безпеки, або до службових обов'язків яких входить виконання зазначених завдань.

Проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України регулюється Положенням, що затверджується постановою Кабінету Міністрів України. До рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України належать особи, які перебувають у кадрах МВС України і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.

На службу в органи внутрішніх справ приймають на добровільних засадах осіб, яким виповнилося 18 років і які здатні за особистими якостями, освітою і станом здоров'я виконувати покладені на них обов'язки. Призовники не підлягають прийому на службу в органи внутрішніх справ, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Рядовий і молодший начальницький склад органів внутрішніх справ комплектується на договірних засадах особами чоловічої статі, які пройшли дійсну військову службу, іншими особами, які перебувають у запасі Збройних Сил України (крім офіцерів запасу), а в разі потреби — і жінками. Порядок та умови укладання договору визначає міністр внутрішніх справ України.

Особи рядового і молодшого начальницького складу в органах внутрішніх справ перебувають до 45-річного віку (чоловіки), до 40-річного віку (жінки). За потреби та за згодою цих осіб за умови їхньої придатності до служби строк служби може бути подовжено їм до п'яти років начальниками, яким надано право призначати на посади рядового і молодшого начальницького складу. Посади середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ комплектуються особами, які мають вищу або спеціальну середню освіту і відповідають вимогам служби в органах внутрішніх справ.

Середній начальницький склад комплектується також особами молодшого начальницького складу, які мають середню або вищу освіту, практичний досвід в органах внутрішніх справ і позитивно зарекомендували себе на службі.

Особи середнього, старшого і вищого начальницького залежно від присвоєних їм спеціальних звань перебувають в органах внутрішніх справ до такого віку: особи середнього і старшого начальницького складу, за винятком полковників міліції та полковників внутрішньої служби, — до 45 років; полковники міліції та полковники внутрішньої служби — до 50 років; генерал-майори міліції, генерал-майори внутрішньої служби—до 55 років; генерал-полковники внутрішньої служби — до 60 років.

Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, які досягли встановленого для них Положенням віку, підлягають звільненню в запас з постановкою на військовий облік або відставці. У разі потреби на службі в органах внутрішніх справ можуть бути залишені на строк до п'яти років: особи середнього і старшого начальницького складу до полковника міліції та полковника внутрішньої служби включно — начальниками, яким надано право призначати їх на посаду; генерал-майори міліції, генерал-майори внутрішньої служби, генерал-лейтенанти міліції, генерал-лейтенанти внутрішньої служби — Міністром внутрішніх справ України; генерал-полковники внутрішньої служби — Кабінетом Міністрів України. У виняткових випадках особам середнього, старшого або вищого начальницького складу строк служби в органах внутрішніх справ може бути подовжено з урахуванням стану здоров'я у такому самому порядку повторно до п'яти років, а деяким із них, які мають учений ступінь або вчене звання, — до десяти років. Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, залишені на службі в органах внутрішніх справ понад граничний вік перебування на службі, можуть бути звільнені в запас Збройних Сил України або у відставку до закінчення строку, на який вони були залишені на службі.

Дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, проводиться:

а)за станом здоров'я — відповідно до висновків військово-лікарської комісії;

б)у зв'язку зі скороченням штатів — якщо немає можливості використання на службі;

в)за власним бажанням — за наявності причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків;

г)у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства, відомства (організації, установи);

д) за службовою невідповідністю;

є) у разі вчинення злочину після набрання законної сили обвинувачувальним вироком суду.

Військовозобов'язаних, зарахованих до кадрів Міністерства внутріш­ніх справ України на посади рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, включаючи курсантів і слухачів навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, у встановленому порядку знімають з військового обліку, оскільки вони перебувають на спеціальному обліку Міністерства внутрішніх справ України.

Контроль за діяльністю міліції здійснюють Кабінет Міністрів України, Міністерство внутрішніх справ України і в межах своєї компетенції — місцеві державні адміністрації. Закон України «Про міліцію» закріпив повноваження місцевих рад щодо здійснення контролю за її діяльністю. Очевидно, що цей Закон, який приймався в умовах, коли ради були державними органами і міліція мала подвійне підпорядкування, уже застарів. Згідно з Конституцією України (ст. 7) держава гарантує і підтримує місцеве самоврядування, що зовсім не означає здійснення контролю органів місцевого самоврядування за державними виконавчими органами. Контроль за законністю діяльності всіх державних і недержавних органів на відповідній території згідно з Конституцією України (ст. 119) здійснює місцева державна адміністрація та судові органи. Нагляд за дотриманням законності у діяльності міліції проводить Генеральний прокурор України та підлеглі йому прокурори.

Таким чином, органи внутрішніх справ організовують і здійснюють свої повноваження у сфері боротьби з правопорушеннями та у процесі забезпечення правопорядку і громадського порядку. Вони діють у межах Конституції і законів України, які потребують значного оновлення, особливо Кримінальний і Кримінально-процесуальний кодекси. Удосконалити потрібно і певні форми та методи діяльності органів внутрішніх справ

Дата добавления: 2014-01-11