Питання 3. Організація роботи судових органів України

Система судів загальної юрисдикції в Україні будується в Україні за принципами територіальності і спеціалізації. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди. Згідно з Конституцією в Україні створені апеляційні та місцеві суди. Порядок їхнього утворення і функціонування регулюється Законом України «Про судоустрій в Україні». Конституцією України забороняється створювати надзвичайні та особливі суди. В Україні продовжується здійснення судово-правової реформи з метою приведення у відповідність з Конституцією України 1996 р. матеріального і процесуального законодавства, що закріплює, регулює та охороняє правовідносини у сфері формування і функціонування судової влади в Україні. Розроблена на підставі чинної Конституції Концепція судово-правової реформи передбачає реформування матеріального і процесуального законодавства.

Отже, суди загальної юрисдикції характеризуються основними принципами правосуддя і складають єдину систему судів в Україні. Єдність цієї системи забезпечується: а) єдиними засадами організації та діяльності судів; б) єдиним статусом суддів; в) обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом; г) забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування законів судами загальної юрисдикції; д) обов'язковістю виконання на території України судових рішень; є) єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів; є) фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України; ж) вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.

У системі загальних судів виділяються територіальні суди, до яких належать військові суди та спеціалізовані суди. Військові суди здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані. У судах різних юрисдикцій може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ певної юрисдикції.

Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються Президентом України відповідно до Закону України «Про судоустрій в Україні» за поданням Міністра юстиції України, погодженим з Головою Верховного Суду України або головою відповідного вищого спеціалізованого суду. Місцезнаходження і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності (адміністративно-територіального устрою) та спеціалізації. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна адміністративно-територіального устрою, передислокація військ або реорганізація Збройних Сил України, зміна визначеної цим Законом системи судів, а також інші підстави, передбачені законом. Кількість суддів у судах визначається Президентом України за поданням Голови Державної судової адміністрації України, погодженим із Головою Верховного Суду України чи головою відповідного вищого спеціалізованого суду, з урахуванням обсягу роботи суду та в межах видатків, за­тверджених у Державному бюджеті України на утримання судів.

Голова суду, заступник голови суду призначаються на посаду строком на п'ять років з числа суддів та звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України, а щодо спеціалізованих судів — голови відповідного вищого спеціалізованого суду на підставі рекомендації Ради суддів України. Призначення на інші адміністративні посади в судах, а також призначення (обрання) на адміністративні посади у Верховному Суді України та звільнення з цих посад здійснюються в порядку, встановленому законом. Суддя може бути звільнений з адміністративної посади, крім адміністративних посад у Верховному Суді України, в порядку, визначеному законом, також за ініціативою Вищої ради юстиції. Призначення судді на адміні­стративну посаду без дотримання цих вимог не допускається. Перебування судді на адміністративній посаді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду, Звільнення судді з адміністративної посади не припиняє його повноважень судді. Припинення повноважень судді припиняє здійснення ним повноважень на адміністративній посаді в суді.

Отже, для реалізації конституційно-правових норм з питань судово-правової реформи в Україні продовжується прийняття нормативно-правових актів на рівні законів та підзаконних актів (включаючи і процесуальні), що закріплюють порядок утворення і функціонування судових органів та їхніх структурних підрозділів. Для докладнішого ознайомлення з організацією роботи судів необхідно зупинитися на детальній характеристиці утворення і функціонування Конституційного Суду України і судів загальної юрисдикції.

Конституційний Суд України (далі — Конституційний Суд) є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, що вирішує всі питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України. Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, якому на день призначення виповнилося сорок років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менше десяти років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою. При­значаються судді терміном на дев'ять років без права бути призначеними на повторний строк.

Література:

1. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Юрінком Інтер, 1996.

2. Популярна юридична енциклопедія / Кол. авт.: В.К. Гіжевський, В.В. Головченко В.С. Ковальський (кер.) та ін. — К.: Юрінком Інтер, 2002.

3. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // ВВР. — 1993.

4. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навч. посібник. — К.: Інститут економіки і господарського права, 1998. — Ч. 1. — 88 с.

5. Теорія держави і права: Навч. посіб / А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенков та ін.; За заг. ред. С.Л. Лисенкова, В.В. Копєйчикова. — К.: Юрінком Інтер, 2002. - 368 с.

6. Колодій А.М., Олійник Ю.А. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: Підручник / За ред. Я. Ю. Кондратьєва. - К.:
Юрінком Інтер, 2003. - 464с.

7. Журавський В. С, Серьогін В. О., Ярмиш О.Н. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. - К.: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре", 2003. - 672с.

8. Колодій А.М. Принципи права України: Монографія. — К.: Юрінком Інтер, 1998. - 208 с.

9. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування: Навч. посібник. —К.: Юрінком Інтер, 2000. — 304 с.

10. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / В.О. Ріяка (керівник авт. кол.), В.С. Семенов, М.В. Цвік та ін.; За заг. ред. В.О.Ріяки. — К.: Юрінком Інтер, 2002. - 512 с.

11. Конституційне право України / За ред. В.Ф. Погорілка. — К.: Наукова думка, 1999.-735 с.

12. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навч. посібник. — К.: Інститут економіки і господарського права, 1998. — Ч. 1. — 88 с.

13. ЗУ "Про судоустрій України" від 07 лютого 2002р.

14. ЗУ "Про статус суддів" від 15 грудня 1992р.

15. 3У "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991р.

16. ЗУ "Про міліцію" від 20 грудня 1990р.

Дата добавления: 2014-01-11