Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Частина 2

М.Т.Пелех

Разработал

Начальник кафедры ПБТПиП,

кандидат технических наук,

 

 

для студентів ОКР «бакалавр» спеціальностей

«ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА»

«МАРКЕТИНГ»

«ОБЛІК І АУДИТ»

«ФІНАНСИ»

 

 

Мелітополь, 2012


 

Навчально-методичний посібник розглянуто

і схвалено на методичній раді

факультету економіки та бізнесу

протокол № __ від __ ______ 201_ року

 

 

Навчально-методичний посібник розроблено і підготовлено до друку

     
Розроблювачі доц., к.с-г.н. Кюрчева Л.М., ст. викладач Панченко Т.М., доц. к.с-г.н. Андрущенко М.В, доц. к.с-г.н. Сухаренко О.І. кафедри «Технологія переробки та зберігання продукції сільського господарства»    
  ст. викладач кафедри «Сільськогосподарські машини» Городецький Є.Ю.  
  доц., к.с-г.н. Нінова Г.В. кафедри «Загальне землеробство»  
     
     

 


ЗМІСТ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. МЕХАНІЗАЦІЯ І АВТОМАТИЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА  
Лекція 1 РОЛЬ МЕХАНІЗАЦІЇ І АВТОМАТИЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ФОРМУВАННІ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ  
Лекція 2 ТЕХНОЛОГІЇ І ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ДЛЯ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ. МЕХАНІЗОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ ТА ЗАСОБИ МЕХАНІЗАЦІЇ ДЛЯ ЗАХИСТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ВІД ХВОРОБ І ШКІДНИКІВ. МАШИНИ ДЛЯ СІВБИ ТА САДІННЯ.  
Лекція 3 МЕХАНІЗАЦІЯ ЗБИРАННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР. ПІСЛЯЗБИРАЛЬНИЙ ДОРОБІТОК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР  
Лекція 4 МОБІЛЬНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ЗАСОБИ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ВИРОБНИЦТВІ  
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕРОБКИ ТА ЗБЕРІГАННЯ ПРОДУКЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА  
Лекція 1 ЗАГАЛЬНА ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕРОБКИ ТА ОБРОБКИ ПРОДУКТІВ ЗАБОЮ  
Лекція 2 ВИРОБНИЦТВО КОВБАС, КОПЧЕНОСТЕЙ ТА НАПІВФАБРИКАТІВ  
Лекція 3 ПЕРВИННА ОБРОБКА МОЛОКА ТА ВИРОБНИЦТВО ЦІЛЬНОМОЛОЧНОЇ І КИСЛОМОЛОЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ.  
Лекція 4 ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИН ТА КОН΄ЯКІВ  

 


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

МЕХАНІЗАЦІЯ І АВТОМАТИЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

ЛЕКЦІЯ 1

РОЛЬ МЕХАНІЗАЦІЇ І АВТОМАТИЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ФОРМУВАННІ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

 

 

У сільському господарстві розглядаються досить складні і не завжди очевидні закономірності. Вони обумовлюються рядом технологічних і виробничих особливостей виробництва. Насамперед, це використання як головного засобу виробництва – землі з її залежністю від погодних і кліматичних умов продуктивністю, рослин і тварин з їхніми біологічними особливостями росту і розвитку. Якщо врахувати інші властивості сільськогосподарського виробництва – найширшу розповсюдженість, багатогалузевий характер великих підприємств, розмаїтість грунтово-кліматичних умов, сезонність, то стане очевидним, що сільське господарство є унікальною по масштабах, складності структури, різноманітності і гнучкості машинної технології виробництва. Тому в його розвитку провідне місце приділяється удосконалюванню механізованої технології.

 

У сільськогосподарському виробництві середовище або об'єкт впливу – ґрунт, засоби впливу – техніка, об'єднана в технологіях.

Технологія - послідовність виконання технологічних процесів сільськогосподарського машинами або устаткуванням для одержання сільськогосподарського продукції в конкретних грунтово-кліматичних умовах (зональність).

Технологічний процес – сукупність різних робочих органів, спрямована на виконання конкретної задачі при наявності або без засобів автоматизації.

Робочий орган – елемент конструкції сільськогосподарського машини, безпосередньо взаємодіючий з оброблюваним середовищем або матеріалом.

Автоматизація – керування технологічним процесом по заданому алгоритмі.

Технологію оброблення сільськогосподарського культур можна розглянути за допомогою наступної схеми, де крім засобів механізації й автоматизації задіяна система моніторингу середовища і сфери виробництва і система керуванням цим виробництвом на найвищому - рівні виробництва.

Моніторинг – збір, систематизація й аналіз інформації для прийняття оптимальних або раціональних рішень (інформаційні бази даних).

Система керування виробництвом – порядок оперативного керування технологіями в залежності від зовнішніх факторів, що змінюються, і економічних умов господарювання.

Подальший розвиток рослинництва істотно залежить від рівня матеріально-технічного забезпечення галузі, зокрема, від рівня розвитку вітчизняного машинобудування. Сільськогосподарське машинобудування України знаходиться в процесі глибокого реформування і націлене на більш повне задоволення потреб агропромислового виробництва. У структурі виробництва сільськогосподарської техніки в даний час переважають енергетичні засоби (55%). В нових розробках машинобудівників знаходять реальне відображення сучасні напрямки розвитку механізації рослинництва в умовах України.

Головну тенденцію синтезу технологій і засобів механізації агропромислового виробництва рослинницької продукції сьогодні можна охарактеризувати поняттям ресурсозбереження. Воно спонукує до глибокої диференціації сільськогосподарської техніки в залежності від ґрунтово-кліматичних умов і потреб вирощуваних культур, представляє собою складну комплексну проблему. У відповідності з цим, основними напрямками розвитку механізації рослинництва в Україні є:

· комплексне забезпечення рослинництва ефективними енергетичними засобами (тракторами і комбайнами необхідних типорозмірів).

· перехід до ресурсозберігаючих технологій вирощування основних сільськогосподарських культур і відповідних комплексів машин.

· створення нових технологій та технічних засобів для застосування окремих сільськогосподарських культур у енергетичних цілях.

У технологічному аспекті, важливим свідченням розвитку процесу ресурсозбереження є мінімалізація основного обробітку ґрунту, яка полягає в підвищенні якості оранки шляхом застосування ярусних і обертових плугів та розширенні обсягів використання неполицевих знарядь до рівня 50–55% посівних площ. Розроблені й швидко знаходять впровадження комбіновані багатоопераційні ґрунтообробні агрегати для передпосівного обробітку ґрунту і багатофункціональні ґрунтообробно-посівні комплекси, які скорочують в 2–4 рази кількість проходів по полю, на 20–30 % — витрати праці, паливно-мастильних матеріалів, істотно зменшуючи терміни виконання механізованих робіт. Відбувається скорочення виробництва енергомістких просапних культур на схилових землях, що складають 1/3 усіх посівних площ в Україні. Це викликає відповідну корекцію механізованих технологій і комплексів машин в напрямку посилення їх ґрунтозахисних функцій.

Синтезовані нові екологічно безпечні прийоми механізації локально-дозованого внесення добрив та захисту рослин від бур'янів, шкідників і хвороб. Набувають поширення технології культивування сидеральних культур, внесення соломи й інших матеріалів органічного походження в ґрунт з розробкою відповідних технічних засобів, що скорочує у 2–4 рази витрати, пов'язані з доставкою органічних добрив на віддалені від ферм поля. Розвиваються інтегровані методи захисту рослин.

Суміщення механічного обробітку міжрядь із хімічним у зоні рядка при догляді за просапними культурами дозволяє скоротити витрати пестицидів на 50–70 %, а впровадження біологічних методів захисту рослин разом із хімічними на зернових культурах дозволяє знизити собівартість рослинницької продукції на 30%.

Важливим кроком в розвитку механізованих технологій стала розробка технічного забезпечення систем координатного та “точного землеробства”, що дозволяє вести моніторинг стану ґрунту та культурних рослин на місцевизначених ділянках поля, відповідним чином дозувати добрива, біостимулятори та засоби захисту рослин для досягнення високої ефективності їх дії при мінімально необхідних витратах. Це стало основою створення технологій та технічних засобів за принципом “замкненого циклу”, що мають реальну перспективу в майбутньому.

У технічному аспекті, заходи щодо енерго- і ресурсозбереження проводяться на етапах розробки і виробничого використання сільськогосподарських машин. Трактори і комбайни, машини для внесення добрив і засобів захисту рослин обладнують автоматизованими системами контролю і керування технологічними процесами та режимами їх роботи. Удосконалюють висіваючі системи сівалок, підвищують універсальність їхнього застосування. У цілому, зростає якість виготовлення складних вузлів і деталей, що позначається на збільшенні термінів служби і надійності роботи техніки.

В організаційному аспекті, заходи ресурсозбереження при механізації вирощування сільськогосподарських культур дозволяють на 10–25% скоротити витрати енергії й інших ресурсів. Раціональне комплектування агрегатів і прогресивні форми їхнього використання (машинно-технологічні станції, механізовані загони тощо) зменшують собівартість одержання рослинницької продукції.

З огляду на першочергове значення технічних засобів у вирішенні проблем механізації аграрного виробництва, оперативний рівень технічного забезпечення АПК (Тор) можна комплексно оцінити співвідношенням вартості техніки (Вт), яка щорічно купується, до вартості виробленої за рік сільськогосподарської продукції (Впр), тобто:

Тор= (Вт / Впр) 100, %.

Комплексний показник оперативного рівня технічного забезпечення АПК (Тор) характеризує реальний стан щорічного відновлення машинно-тракторного парку для виробництва сільськогосподарської продукції. Зниження складової Вт свідчить про спад механізації сільськогосподарського виробництва, обумовлює наступне зменшення Впр. Підвищення комплексного показника Тор вище раціональних меж веде до збільшення частки вартості техніки в собівартості продукції, зниженню прибутковості останньої, що також небажано.

У сучасних умовах раціональним значенням комплексного показника оперативного рівня технічного забезпечення АПК вважають Тор=8%. Тобто, гармонічний розвиток агропромислового комплексу можливий при відповідному рівні його технічного забезпечення, який потребує 12-річного циклу повного відновлення машинно-тракторного парку.

Технічні засоби при вирощуванні сільськогосподарських культур певним чином впливають на їх врожайність та рівень втрат врожаю. Істотний вплив на врожайність справляє група машин для внесення добрив (50%), обробітку ґрунту (25%) та посіву (25%). Втрати врожаю залежать від іншої групи сільськогосподарської техніки — для захисту рослин (40%), збирання (30%), первинної переробки і зберігання (30%). Які машини і яким чином можуть вплинути на перспективи одержання врожаю? Відповідь на це питання має дати фахівець.


ЛЕКЦІЯ 2

ТЕХНОЛОГІЇ І ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ДЛЯ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ. МЕХАНІЗОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ ТА ЗАСОБИ МЕХАНІЗАЦІЇ ДЛЯ ЗАХИСТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ВІД ХВОРОБ І ШКІДНИКІВ. МАШИНИ ДЛЯ СІВБИ ТА САДІННЯ.

2.1 Технологія вирощування сільськогосподарських культур

1. Технологія обробітку ґрунту

Обробіток ґрунту - це механічний вплив на ґрунт робочих органів машин і знарядь. При цьому механічна обробіток виконується робочими органами одного найменування або комбінацією різних робочих органів з метою:

- підтримки і поліпшення умов родючості ґрунту;

- нагромадження і збереження в ній запасів вологи;

- знищення бур'янистих рослин, а також збудників хвороб і шкідників культурних рослин;

- закладення пожнивних залишків і добрив;

- запобігання ерозійних процесів;

- регулювання процесів життєдіяльності мікрофлори і мікро фауни ґрунту.

Виходячи з цілей обробітку ґрунту існує дві основні системи землеробства - ВІДВАЛЬНА і БЕЗВІДВАЛЬНА (полицева, безполицева), застосування яких залежить від:

- особливостей ґрунтів,

- річної суми опадів,

- оброблюваних культур,

- культури землеробства в конкретному господарстві і т.д.

Відповідно до системи землеробства існують і розробляються комплекси ґрунтообробних машин які у свою чергу розрізняються по видах обробітку ґрунту:

- основна обробіток ґрунту (глибина обробітку 16...24 див);

- поверхнева обробіток ґрунту (глибина обробітку 10...12 див);

- додаткова обробіток ґрунту (виконується з метою поліпшення стану ґрунту: кришення, рельєф, міжрядна обробіток ґрунту, боротьба з бур'янистими рослинами і т.д.);

- грунтозахисна обробіток ґрунту (спрямована на запобігання водної і вітрової ерозії, на збереження і нагромадження ґрунтової вологи);

- передпосівна обробіток ґрунту (підготовка ґрунту під посів з формуванням посівного ложа).

Прийоми обробітку ґрунту

ОРАНКА - забезпечує огортання і розпушування ґрунту, знищує бур'янисту рослинність і зашпаровує добрива.

КУЛЬТИВАЦІЯ - прийом обробітку спрямований на знищення бур'янистої рослинності, розпушування і т.д.

ФРЕЗЕРОВАНИЕ - прийом обробітку спрямований на розпушування й інтенсивне перемішування ґрунту в садах, задернілих і болотних ґрунтів, у міжряддях, на ґрунтах не засмічених каменями з застосуванням активних робочих органів.

БОРОНУВАННЯ - прийом обробітку спрямований на кришення, вирівнювання, вичісування, закладення добрив, руйнування кірки і т.д.

ПЛОСКОРЕЗНАЯ ОБРОБІТОК - прийом обробітку спрямований на підрізання бур'янів, розпушування на ґрунтах підданих вітрової ерозії.

ЧИЗЕЛЬНАЯ ОБРОБІТОК - спрямована на прискорення структурних утворень.

ЛУЩЕННЯ І ДИСКУВАННЯ – обробіток з застосуванням дискових робочих органів.

ПРИКОЧУВАННЯ – створення в ґрунті заданої щільності і руйнування великих фракцій ґрунту (грудок і брил)

ЩІЛЮВАННЯ -нарізка щілин у ґрунті для поліпшення процесом влагообміну в орному і підорному обріях.

Оцінка обробітку ґрунту

Якісні показники обробітку ґрунту – будівлі орного обрію ґрунту з метою одержання максимального-можливого врожаю сільськогосподарської культури в конкретних грунтово-кліматичних умовах. Основні якісні показники обробітку ґрунту - «структурний склад ґрунту + щільність ґрунту + вологість ґрунту = врожай с.г. культури». (мал.1)

Енергетичні показники обробітку ґрунту - питомий тяговий опір знарядь (тяговий опір приведене до глибини обробітку ґрунту і ширині знаряддя), що, в основному, визначає питома витрата пально-мастильних матеріалів (витрата палива й олій на 1 га обробленій площі).

2. Машини для основного обробітку ґрунту

Основний відвальний обробіток ґрунту

Переваги відвального обробітку ґрунту:

- заробка дернини, повне знищення бур'янистих рослин на визначений період;

- інтенсивне окислювання гумусу, що мобілізує його розкладання і виділення необхідних живильних речовин для рослин;

- повне закладення органічних і мінеральних добрив разом з основним технологічним процесом;

- наявність великої кількості знарядь і робочих органів.

Недоліки:

- порушення природного додавання ґрунту і процесів, що відбуваються в ній;

- розпилення і надмірне ущільнення ґрунту з порушенням її структури;

- висока енергоємність обробітку ґрунту;

- відвальна оранка веде до надмірної втрати ґрунтової вологи.

Знаряддя для виконання технологічного процесу:

1) плуги для свально-розвальної оранки;

2) клавішні плуги для «гладкої оранки»;

3) плуги для гладкої оранки з оборотом шару у власну борозну;

4) комбіновані знаряддя для основний відвальної обробітку ґрунту.

Контрольовані показники роботи

- Знаряддя повинне забезпечувати виконання технологічного процесу у встановлені агротехнічні терміни.

- Відхилення від заданої глибини обробітку не повинне перевищувати 1...2 див.

- Не допускаються огріхи і пропуски.

- Поворотні смуги повинні бути цілком оброблені.

- Грудкуватість ґрунту повинна складати 1...10 мм, частки менш 0.25 мм не бажані.

- Звальні гребені не повинні перевищувати тла ріллі більш ніж на 10 див.

Основний безвідвальний обробіток ґрунту

Основний безвідвальний обробіток ґрунту в нашій країні сьогодні застосовується не більше ніж на 20 % оброблюваних площ.

Переваги:

- збереження структури ґрунту;

- не порушення природних процесів;

- поліпшення нагромадження гумусу;

- запобігання ерозійних процесів;

- нагромадження і збереження ґрунтової вологи.

Недоліки:

- складність внесення органічних добрив;

- складність боротьби з бур'янами;

- відсутність необхідного парку машин;

- вимагає високої технологічної дисципліни.

Однак, чітке і своєчасне виконання всіх операцій по підготовці ґрунту в даній системі землеробства дозволяє усунути цей недолік.

Знаряддя для виконання технологічного процесу:

1) плуги з безвідвальними корпусами;

2) плоскорізи-глубокорозпушувачі;

3) чизельні плуги;

4) комбіновані знаряддя для основний безвідвальні обробітку ґрунту.

 

3 Машини для поверхневого і додаткового обробітку ґрунту

Крім видів обробітку ґрунту розрізняють і прийоми обробітку ґрунту (прийом обробітку визначається типом машини виконуючий процес обробітку ґрунту: дискування, культивація суцільна, культивація просапна, боронування, прикочування, підгортання, щілювання, фрезерування і т.д.).

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Особенности пожарной опасности и основные противопожарные мероприятия при нагреве веществ пламенем и топочными газами | Культиватори
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 701; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.076 сек.