Результат кримінально-правової кваліфікації

Процес кримінально-правової кваліфікації

Процес кримінально-правової кваліфікації та її результат

Процес кримінально-правової кваліфікації характеризується тим, як вона розвивається в часі, з яких стадій та дрібніших етапів складається.

Співвідношення стадій та етапів кваліфікації, їх послідовність такі:

Таблиця 1. Процес кримінально-правової кваліфікації та її результат

СТАДІЯ ВИБОРУ ПРАВОВОЇ НОРМИ

Етап впорядкування зібраних фактичних даних

Етап висунення версій кваліфікації

Етап розмежування складів діянь

Етап виявлення правової норми (норм), яка підлягає застосуванню

СТАДІЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ МІЖ ОЗНАКАМИ ДІЯННЯ І НОРМОЮ

Етап доведення наявності ознак складу злочину

Етап визначення стадії вчинення діяння

Етап оцінки діяння, яке виконане спільно кількома особами

Етап оцінки діяння, яке передбачене кількома нормами

Етап оцінки суспільної небезпеки діяння

Етап визначення наявності обставин, що усувають злочинність діяння

СТАДІЯ ЮРИДИЧНОГО ЗАКРІПЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ КВАЛІФІКАЦІЇ

Етап формулювання результатів кваліфікації

Етап мотивування кваліфікації

Кримінально-правова оцінка діяння може мати такі результати:

1. Діяння є злочином:

- закінченим, яке вчинив виконавець – передбачено певною нормою Особливої частини кримінального закону (наприклад, крадіжка вчинена виконавцем кваліфікується за відповідною частиною ст.185 КК);

- готуванням до злочину або замахом на злочин – діяння, які кваліфікують посилаючись на відповідні частини ст.14 та 15 Загальної частини КК (наприклад, готування або замах на умисне вбивство кваліфікується відповідно до стадії вчинення злочину за ст.14 або 15 та відповідним (пунктом) частиною ст.115 КК);

- співучастю у злочині – діяння, які кваліфікують посилаючись на відповідні частини статей Загальної частини КК (наприклад, пособництво у зґвалтуванні неповнолітньої кваліфікується за ч.5 ст.27 та ч.3 ст.152 КК);

- має місце множинність злочинів, які кваліфікують за кількома статтями Особливої частини (у певних випадках – частинами статей; наприклад, особа раніше вчинила хуліганство та знищення чужого майна кваліфікується за відповідною частиною ст.296 та відповідною частиною ст.194 КК).

2. Діяння не є злочином:

- воно передбачено кримінальним законом, але у зв’язку з малозначністю (ч.2 ст.11 КК) не становить суспільної небезпеки (наприклад, давання хабара у сумі 10 гривень);

- воно передбачено кримінальним законом, але вчинене у стані необхідної оборони, крайньої необхідності, при затриманні злочинця чи за інших обставин, що усувають злочинність вчиненого (наприклад, захист від нападу озброєної особи тобто в стані необхідної оборони і спричинення при цьому смерті нападаючому);

- у скоєному відсутні ознаки будь-якого злочину, передбаченого кримінальним законом (наприклад, здійснення операції купівлі-продажу іноземної валюти фізичною особою без спеціального дозволу).

Дата добавления: 2014-01-14