Індивідуалізація кримінальної відповідальності

Необхідність диференціації кримінальної відповідальності

Поняття диференціації кримінальної відповідальності

Кримінально-правова кваліфікація, індивідуалізація покарання

КВАЛІФІКУЮЧИХ ТА ПРИВІЛЕЮЮЧИХ ОЗНАК СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ

1.1. Диференціація кримінальної відповідальності,

Виявом того, що відповідальність за певне діяння диференційована, є норми в кримінальному та інших галузях права про відповідальність за таке діяння.

Диференціації кримінальної відповідальності притаманні такі ознаки:

- її здійснює лише законодавець і тільки в кримінальному законі;

- проводять щодо різних видів одного й того ж злочину – посягань, які характеризуються спільними визначальними ознаками;

- полягає у встановленні більш суворої або менш суворої відповідальності за окремі види одного і того ж злочину;

- виражається у наявності кількох статей або частин статті, у яких передбачено відповідальність за один злочин;

- її змістом є врахування і відображення в кримінальному законі ознак, які підвищують чи зменшують ступінь суспільної небезпеки злочину;

- її передумовою є криміналізація діяння – встановлення кримінальної відповідальності;

- є обов’язковою для органів, які здійснюють правозастосування.

Те, що в кримінальному законі закріплено можливість застосовувати норми, які враховують більш високу чи, навпаки, зменшену суспільну небезпеку посягань, передбачають різні санкції, дає змогу точніше врахувати особливості злочинної поведінки, які трапляються в житті.

Диференціюють відповідальність за типовими ознаками, які завжди змінюють суспільну небезпеку посягання. Вона поширюється на всі злочини, які вчинено за тих чи інших ознак.

Диференціювати чи не диференціювати кримінальну відповідальність – це право законодавця. Для правозастосовних органів враховувати диференціацію відповідальності – однозначно, є обов’язком. Оскільки ознаки, за якими проводять диференціацію відповідальності, вказано в диспозиції статті кримінального закону, вони стають обов’язковими для цього складу злочину і, якщо їх встановлено у скоєному, неодмінно слід інкримінувати саме ту норму, у якій встановлено „диференційовану відповідальність”.

Закон передбачає не лише диференціацію кримінальної відповідальності за типовими ознаками посягання, але і її індивідуалізацію з урахуванням ознак, притаманних конкретному злочинові. При цьому враховують індивідуальні ознаки конкретного діяння и особи, яка його вчинила, а не типові властивості.

Способами індивідуалізації відповідальності виступають:

- індивідуалізація покарання в межах санкції статті (частини статті) Особливої частини КК;

- вибір між застосуванням кримінальної відповідальності і звільненням від кримінальної відповідальності;

- вибір між призначенням покарання для реального відбування і звільненням від покарання.

Дата добавления: 2014-01-14