Види неправильної кримінально-правової кваліфікації

Види неправильної кримінально-правової кваліфікації

Наслідки неправильної кримінально-правової кваліфікації

Неправильна кримінально-правова кваліфікація як складова неправильного застосування кримінального закону

Неправильне застосування кримінального закону може полягати у:

- „підміні” статей КК (їх частин, пунктів). Маємо на увазі випадки, коли замість статті, яка підлягає застосуванню, посилаються на іншу статтю;

- надлишковому застосуванні статей КК. Тоді поряд зі статтями КК, які підлягають застосуванню, діяння оцінюють з використанням таких статей, які цього випадку не стосуються, і які не мають інкримінувати;

- безпідставному застосуванні статей КК. Це, зокрема має місце в тих випадках, коли скоєне слід оцінювати на підставі норм інших галузей права; – „пропуску” статей КК – їх незастосуванні за наявності до того підстав.

Видами неправильного застосування кримінального закону (виділеними за етапами правозастосування, на яких допущено неправильність) є:

- неправильна кримінально-правова кваліфікація;

- неправильне визначення кримінально-правових наслідків вчиненого діяння,

- зокрема, неправильне призначення покарання.

Наслідки неправильної кримінально-правової кваліфікації є „дзеркальними” до значення правильної кваліфікації, яке вже було викладено вище.

Серед наслідків помилок у кваліфікації можна виділити:

1. Позитивні (для окремих осіб), які:

- з позиції обвинуваченого, його захисника, ведуть до інкримінування статті про менш тяжчий злочин;

- з позиції потерпілого, ведуть до застосування норм про більш тяжкий злочин;

- з погляду особи, яка проводить дізнання, веде досудове слідство, тягне за собою передачу справи для іншого органу і зменшення службового навантаження;

- з позиції керівників правоохоронних органів, ведуть до поліпшення статистичних показників.

2. Негативні, які характеризують їх з позиції інтересів держави і суспільства. За такого підходу аналізовані помилки завжди шкідливі і небажані.

Існують два види неправильної кваліфікації (з урахуванням ставлення особи, яка застосовує закон до своїх дій та їх наслідків):

1) зловживання у кваліфікації;

2) помилки у кваліфікації.

Усі інші види неправильного застосування закону (зокрема й неправильна кваліфікація) „вписуються” у якийсь із вказаних вище, а не утворюють окремого самостійного виду. Тобто або зловживання, або ж помилку, а не якийсь третій вид, становить собою неправильна кваліфікація:

- „із запасом”;

- здійснена внаслідок реалізації положень, які містяться в нормативно-правових актах;

- проведена відповідно до положень, викладених у постановах Пленуму Верховного Суду України, поширених ним узагальненнях і оглядах судової практики, листах до керівників апеляційних судів;

- викликана виконанням обов’язкових вказівок вищих інстанцій чи органів (начальника слідчого відділення, прокурора, суду);

- зумовлена некритичним ставленням до положень, викладених у наукових публікаціях;

- яка є „наслідуванням” рішень, прийнятих раніше в аналогічних справах.

Дата добавления: 2014-01-14