Історія геологічного розвитку. У складі платформи виділяється три мегаблока: Китайсько-Корейський, Південнокитайський і Таримський

Геологічна будова.

У складі платформи виділяється три мегаблока: Китайсько-Корейський, Південнокитайський і Таримський. Їх ранньодокембрійський кристалічний фундамент складний різними метаморфічними породами (гнейси, граніто-гнейси, мигматити, метаморфічні сланці, квар­цити та ін.) і виходить на денну поверхню у межах Сино-Корейського щита та ряду масивів. До складу фундаменту Таримського і Південнокитайського мегаблоків входять і пізньодокембрійські метаморфічні утворення.

Осадовий чохол платформи складений палеозойськими мілководними карбонатними породами і потужними континентальними червоноколірними утвореннями мезо-кайнозойського віку. Загальна товщина осадового чохла досягає 6000—15000 м; у його складі основна роль належить мезозойським відкладам.

Відмінною рисою рухливої Китайської платформи є слабка консолідація і сильна розчленованість фундаменту і виникнення в платформовому чохлі уздовж великих розломів лінійних складчастих і глибово-складчастих прирозломних зон. Ці структури, названі яньшаньськими, представляють своєрідну рису тектоніки Китаю. Формування їх починалося в мезозої й особливо інтенсивно відбувалося наприкінці юри і крейдового періоду, коли Китайська платформа випробувала сильне роздроблення під час складчастості мезозойських систем Тихоокеанського поясу й Індокитаю.

За ступінню тектонічної активності Китайська платформа поділяється на дві частини поясом герцинської складчастості Циньлинь, що відходить від Куньлуня.

Північна частина — Північнокитайська платформа, відносно менш рухлива, південна частина — сильно активізована Південнокитайська платформа з більш повним і потужнім осадовим чохлом і більш різко вираженими яньшаньськими дислокаціями, що супроводжувалися вулканізмом.

У межах Північнокитайської платформи виділяються дві великі синеклізи — Ордоська і Північнокитайська. Усі синеклізи Китайської платформи, як північної, так і південної її частин, характеризуються кутуватими обрисами й обмежені звичайно великими розломами.

На Південнокитайській платформі виділяються Сичуанська і південніше Гуанси-Гуйчжоуська синеклізи (рис. 3.7).

У мезозойський і кайнозойський час на всій території Китаю інтенсивно проявлялися тектонічні рухи, в результаті яких були сформовані гірські споруди і міжгірські западини Східного Китаю, був зім'ятий платформний чохол, широко проявився магматизм (у т.ч. гранітоїдний), особливо в межах пізньомезозойського вулкано-плутонічного поясу південно-східного узбережжя країни. З цими структурами пов'язані родовища кам’яного вугілля, нафти, газу в неотектонічних западинах, руд вольфраму, олова, сурми, ртуті та ін.

Дата добавления: 2014-11-06