Корисні копалини. Індокитайська гірськоскладчаста область

Геологічна будова.

Індокитайська гірськоскладчаста область

Корисні копалини.

Історія геологічного розвитку.

Розвиток Сіхоте-Алінської геосинкліналі проходив протягом палеозойської ери на подрібненій докембрійській основі. Він переривався каледонською і герцинською епохами складчастості. Цілковите завершення геосинклінального режиму пройшло лише в передсенонський період. Починаючи із сенону і протягом кайнозойської ери, регіон зазнав орогенного етапу розвитку. Цей період характеризувався вертикальними переміщеннями різних блоків по великих розломах. В орогенний етап активно проявилась ефузивна діяльність. В кайнозої заклались і розвинулись западини і прогини, які заповнювались вугленосними теригенними відкладами та ефузивами.

Серед корисних копалин найбільш розвинуті поклади заліза, свинцю, цинку, олова, кам’яного вугілля, графіту, флюориту тощо. Проблема нафтогазоносності області до кінця не вирішена. Перспективи нафтогазоносності пов’язуються із Середньо- і Нижньоамурською западинами.

До цієї області відносяться південні схили Куньлуня і Циньлиня та область між Тібетом і Південнокитайською платформою, а також територія Таїланду, Лаосу та В’єтнаму.

Мезозоїди на території Китаю складені переважно морськими теригенними породами. Породи геосинклінального комплексу інтенсивно зім’яті, розбиті насувами і прорвані крупними батолітами гранітів.

На території Таїланду виділяють Юньнань-Малайський складчастий пояс (на заході), Індосинійський серединний масив (на сході) і розташовану між ними Менамську кайнозойську накладену западину. Складчастий пояс утворений кристалічними породами докембрію і карбонатно-теригенними відкладами всіх систем палеозою і тріасу з пачками ефузивів середнього і кислого складу. Переважають лінійні складки і насуви субмеридіонального простягання. Широко розповсюджені інтрузії гранітоїдів карбону, пермі, тріасу і крейди.

Фундамент Індосинійського масиву утворений породами докембрію і нижнього палеозою; осадовий чохол складений вапняками пермі і піщано-глинистими лагунними і континентальними відкладами тріасу, юри і крейди.

Менамська западина виповнена рихлими континентальними відкладами неогену і четвертинної системи. Западина продовжується на шельфі Сіамської затоки.

В Юньнань-Малайському складчастому поясі з ультраосновними породами офіолітових поясів пов’язані родовища хромітів і нікелю, з гранітоїдами – родовища руд олова, вольфраму, міді. На контактах гранітів з карбонатними товщами – родовища залізних руд. У вапняках палеозою встановлені поклади марганцевих і поліметалічних руд. До зон тріщинуватості приурочені рудопрояви золота, сурми. Прирозломні кайнозойські западини вміщують родовища бурого вугілля.

На Індосинійському масиві з відкладами осадового чохла пов’язані поклади природного газу і калійних солей, рудопрояви урану і міді, з кайнозойськими базальтами – дорогоцінне каміння.

В Менамській западині з кайнозойськими товщами пов’язані поклади нафти і природного газу.

Складчаста зона Кордильєр

Гірські споруди Кордильєр, які в східній частині включають Скелясті гори, простягаються вздовж західного краю всього континенту Північної Америки на віддалі більше, ніж 8000 км.

Дата добавления: 2014-11-06