Об’єктивна необхідність визначення вартості грошей у часі

Визначення вартості грошей у часі та її використання у фінансових розрахунках

Тема 4.

При плануванні грошових надходжень в розрахунках за операціями на фінансовому ринку необхідно враховувати фактор часу. Він відіграє не менш важливу роль, ніж обсяги грошових коштів. Це обумовлено нерівноцінністю грошей, які відносяться до різних моментів часу, тобто вартість гривні сьогодні більша, чим вартість гривні, отриманої завтра або через деякий час.

Різниця у вартості грошей обумовлена дією декількох факторів, до яких відноситься інфляція або знецінення грошей. Окрім того, теоретично будь-яка сума грошей може бути інвестована і приноситиме дохід. Тому не отримані сьогодні гроші слід враховувати як невикористані можливості в отриманні доходу в майбутньому. В ринкових умовах необхідно враховувати фактор ризику, адже невизначеність майбутнього зменшує вартість грошей, які можуть бути отримані через певний час.

На вартість грошей впливає схильність до ліквідності з боку інвесторів. Це проявляється в тому, що перевага завжди надається грошам, які можна отримати сьогодні і задовольнити свої потреби. Тому, якщо інвестори вкладають свої кошти в проекти, то чекають на винагороду, тобто високі доходи в майбутньому як компенсацію за втрату ліквідності.

З точки зору кількісного фінансового аналізу грошові кошти, які відносяться до різних періодів часу, не можна сумувати. Врахування фактору часу у фінансових розрахунках здійснюється шляхом розрахунків майбутньої вартості доходу (капіталу) або теперішньої вартості майбутніх доходів.

Ціна грошей змінюється у часі. Чим раніше отримані гроші, тим більшу вартість вони мають. Гроші, які інвестуються в проекти, можуть принести значний дохід, але можуть і втратити свою вартість внаслідок ризику, інфляції. Тому підприємці, кредитори хочуть знати майбутню вартість грошей або сьогоднішню вартість майбутніх доходів з урахуванням ризику.

Майбутню вартість грошей можна визначити за допомогою нарахування відсотків. Під відсотками розуміють абсолютну величину доходу від надання грошей в борг в будь-якій формі. Відсоткова ставка – це відношення суми доходу, виплаченого за фіксований інтервал часу, до величини позики. Інтервал, до якого приурочена відсоткова ставка, називається періодом нарахування. В якості періоду нарахування може бути рік, півріччя, квартал, місяць.

Якщо відсотки нараховуються в кінці періоду нарахування, вони називаються декурсивними. Якщо ж відсотки нараховуються на початку року, кварталу тощо, вони називаються антисипативними. Декурсивний метод нарахування відсотків є основним і найбільш вживаним. Антисипативний метод використовується в періоди високої інфляції або, наприклад, при обліку векселів в банку.

У фінансових розрахунках використовуються математичні методи приведення надходжень майбутніх періодів до теперішнього періоду (метод дисконтування – discaunting, а також визначення майбутньої вартості грошового потоку за формулою простих або складних відсотків (метод нарощування або компаундування – соmроunding).

Використання цих методів широко розповсюджено у фінансовому та інвестиційному аналізі при розрахунках відсотків по кредитах і цінних паперах, в лізингових операціях, при визначенні доходів на інвестований капітал і строків окупності проектів тощо. Методи дисконтування і нарощування застосовуються там, де необхідно знайти одне з таких невідомих:

Ø рівень процентів;

Ø щорічні платежі;

Ø кількість періодів (місяців, кварталів, років);

Ø значення теперішньої вартості;

Ø значення майбутньої вартості.

Дата добавления: 2014-11-06