Форми та джерела фінансової санації

Санація – це комплекс заходів, спрямованих на вихід підприємства з кризи, відновлення його прибутковості та конкурентоспроможності. Фінансова санація передбачає покриття поточних збитків, відновлення платоспроможності, скорочення заборгованості до нормального рівня, формування достатніх фінансових ресурсів для стабільного функціонування підприємства. Здійснення санації передбачає доволі широкий діапазон заходів по оздоровленню фінансового стану підприємства.

Зміст заходів по санації підприємства:

Ø Реструктуризація підприємства.

Ø Перепрофілювання виробництва.

Ø Закриття нерентабельних виробництв.

Ø Відстрочка, розстрочка або прощення частини боргів згідно мирової угоди.

Ø Ліквідація дебіторської заборгованості.

Ø Продаж частини майна боржника.

Ø Зобов’язання інвестора про погашення боргу шляхом переводу його на нього і відповідальність інвестора за виконання цих зобов’язань.

Ø Виконання зобов’язань боржника власником майна боржника.

Ø Продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу.

Ø Звільнення працівників, які не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації, та виплата їм вихідної допомоги.

Ø Інші заходи по відновленню платоспроможності.

Поглиблений комплексний аналіз операційної, фінансової та інвестиційної діяльності підприємства дозволяє оцінити перспективи розвитку, внутрішні резерви мобілізації фінансових ресурсів, можливості залучення інвесторів та досягнення прибутковості у майбутньому. Це є передумовою вибору найбільш дієвих заходів по відновленню платоспроможності боржника та розробки програми санації.

Програма санації охоплює такі розділи:

1) цілі санації;

2) стратегія санації;

3) проект санації;

4) план санації;

5) управління впровадженням програми санації.

Цілі санації можна розділити на стратегічні і тактичні. До тактичних відносяться: відновлення платоспроможності, ліквідація заборгованості по претензіях. Стратегічні цілі – стабілізація і зміцнення фінансового стану підприємства, відновлення його конкурентної позиції.

Проект санації включає обґрунтування вибраної стратегії, а також етапи і форми здійснення. Складовими проекту санації є:

1) техніко-економічне обґрунтування санації;

2) розрахунок обсягів фінансових ресурсів для досягнення цілей;

3) графіки і методи мобілізації капіталу;

4) строки освоєння інвестицій, їх окупності;

5) оцінка ефективності санаційних заходів;

6) прогнозовані результати виконання проекту.

Конкретизує програму санації план її здіснення. В плані санації передбачаються заходи по відновленню платоспроможності, строки відновлення платоспроможності, умови залучення інвесторів, умови відповідальності інвестора за невиконання своїх зобов’язань, задоволення вимог кредиторів. План санації розробляється у формі бізнес-плану як санаторами, так і підприємством-боржником.

Санація підприємства може передбачати його реструктуризацію, тобто здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну його структури управління, форм власності, організаційно-правової форми, які сприятимуть фінансовому оздоровленню підприємства.

В результаті здійснення цих перетворень створюються життєздатні суб’єкти підприємницької діяльності, які можуть ефективно функціонувати в конкурентному середовищі.

В проекті санації обґрунтовується вибір однієї з форм реструктуризації:

§ об’єднання (злиття підприємств;

§ продаж об’єкта як цілісного майнового комплексу;

§ продаж частини майна боржника;

§ створення нових юридичних осяб, в т.ч. за рахунок акціонування;

§ передача в оренду;

§ перепрофілювання підприємства.

Кожна з наведених форм реструктуризації має свої переваги, недоліки та умови впровадження. Критеріями вибору тієї чи іншої форми можуть бути:

Ø строки окупності інвестицій;

Ø темпи нарощування дохідності;

Ø достатність отриманих коштів для погашення боргів;

Ø ефект синергизму;

Ø строки освоєння нових видів продукції або нових сфер діяльності.

Реструктуризація державних підприємств здійснюється, як правило, через їх приватизацію. В цьому випадку змінюється організаційно-правова форма підприємства, склад засновників. В результаті удосконалюється структура капіталу, з’являються нові можливості для залучення інвестицій і впровадження якісно іншого менеджменту. Державні підприємства в ході санації можуть бути передані в оренду трудовому колективу.

Планом санації може передбачатись продаж частини майна боржника або цілісного майнового комплексу на відкритих торгах чи іншим способом. Отримані від продажу кошти направляються на погашення боргів. Така форма реструктуризації застосовується, як правило, до підприємств недержавної форми власності. Право власності на майно боржника можуть отримати інвестори, які залучені до санаційної процедури.

Об’єднання або злиття підприємств не повинно суперечити антимонопольному законодавству і вимагає згоди засновників. Така форма реструктуризації притаманна підприємствам, які технологічно пов’язані між собою або мають однакову спеціалізацію, можуть спільно використовувати інфраструктуру тощо.

Здійснення санаційних заходів пов’язано з обґрунтуванням джерел фінансування. Інвесторами цього процесу можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Джерелами погашення непокритих збитків підприємства-боржника є резервні, страхові фонди, фонди цільового призначення, нерозподілений прибуток, санаційний прибуток.

Внутрішні джерела санації пов’язані зі зниженням витрат і збільшенням грошових надходжень підприємства.

Зниження витрат відбувається за рахунок: оптимізації організаційної структури; згортання збиткових неперспективних виробництв; впровадження нормування витрат та обліку витрат; стимулювання за економію енергоносіїв, матеріалів; впровадження організаційно-технічних заходів.

Збільшення надходжень грошових коштів відбувається за рахунок: реалізації надлишкових активів; удосконалення роботи з дебіторами;

збільшення випуску рентабельної продукціїї; впровадження систем знижок, удосконалення каналів збуту продукції; розпродаж залежалої продукції; здачі в оренду активів, реалізації об'єктів незавершеного будівництва.

Практична реалізація внутрішніх резервів надходження грошових коштів пов’язана, насамперед, із запровадженням комплексу заходів організаційно-технічного, економічного і управлінського характеру, які передбачаються в бізнес-плані. Особливістю впровадження цих заходів є те, що вони не вимагають значних обсягів інвестицій.

Щодо зовнішніх джерел фінансування санації, то ефективним санаційним інструментом, способом кредитування санації можуть виступати облігації конверсійної позики. Вони обмінюються на акції підприємства і мають ряд переваг в порівнянні з емісією акцій або кредитами, а саме – відсотки за конверсійними облігаціями нижчі за відсоткову ставку на кредитному ринку.

Дотації, субвенції, державне пільгове кредитування надаються, як правило, державним підприємствам, які переживають фінансову кризу.

Власники підприємства-боржника, його персонал також беруть участь у санаційних заходах шляхом надання позик, внесків на збільшення статутного фонду, в тому числі за рахунок купівлі акцій, надання безповоротної допомоги.

Участь банківських установ у фінансуванні санаційних заходів підприємства-боржника визначається ступенем ризику і зацікавленістю в подальшій співпраці з ним. У зв’язку з цим кредитори можуть надати підприємству санаційні кредити, провести реструктуризацію заборгованості, або зменшити її обсяг шляхом часткового списання.

Реалізація комплексу заходів по санації підприємства-боржника в разі успіху виводить його з фінансової кризи і створює умови для проведення підприємницької діяльності в майбутньому. Якщо цілі фінансової санації не досягнуто, підприємство оголошується банкрутом і розпочинається ліквідаційна процедура.

Перелік питань, які виносяться
на іспит з дисципліни

«Фінансовий менеджмент»

1. Суть фінансового менеджменту

2. Мета та функції фінансового менеджменту

3. Принципи організації фінансового менеджменту

4. Стратегія і тактика фінансового менеджменту

5. Фінансовий механізм і його структура

6. Правове забезпечення фінансового менеджменту

7. Організаційне забезпечення фінансового менеджменту

8. Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту

9. Вплив облікової політики на результати управлінських рішень

10. Класифікація витрат для прийняття управлінських рішень

11. Поняття грошового потоку, його значення в забезпеченні кругообігу капіталу

12. Принципи управління грошовими потоками

13. Управління грошовими потоками від операційної діяльності

14. Управління грошовими потоками від інвестиційної та фінансової діяльності

15. Методи оптимізації грошових потоків

16. Управління грошовими потоками за допомогою платіжного календаря.

17. Об’єктивна необхідність визначення вартості грошей у часі

18. Нарахування простих відсотків

19. Розрахунок майбутньої вартості грошового потоку методом компаундирування

20. Розрахунок теперішньої вартості грошових потоків методом дисконтування

21. Зміст та задачі управління прибутком підприємства

22. Управління формування прибутку від операційної діяльності

23. Управління операційними витратами

24. Управління операційним прибутком

25. Роль операційного аналізу в управлінні прибутком

26. Управління формуванням та розподілом чистого прибутку

27. Дивідендна політика підприємства

28. Задачі управління активами підприємства

29. Тактика формування оборотних активів та стратегії їх фінансування

30. Фінансове управління товарно-матеріальними запасами

31. Управління грошовими активами

32. Управління дебіторською заборгованістю

33. Традиційні способи та нові інструменти довгострокового фінансування

34. Традиційні та нові інструменти короткострокового фінансування

35. Особливості управління необоротними активами

36. Особливості формування власного капіталу

37. Особливості формування позичкового капіталу

38. Визначення вартості капіталу

39. Оцінка операційного лівериджу

40. Оцінка фінансового лівериджу

41. Управління структурою капіталу, Оптимізація структури капіталу.

42. Сутність та форми інвестицій Принципи розробки інвестиційної політики

43. Особливості та управління реальними інвестиціями

44. Особливості управління фінансовими інвестиціями

45. Ризик інвестиційного портфеля

46. Сутність та види фінансових ризиків

47. Мета та принципи ризик-менеджменту

48. Методи оцінки фінансових ризиків

49. Методи нейтралізації фінансових ризиків

50. Основні показники звітності, які використовуються у фінансовому менеджменті

51. Фінансова звітність підприємства у системі фінансового менеджменту

52. Аналіз фінансових коефіцієнтів (R – аналіз)

53. Задачі та методи фінансового прогнозування та планування

54. Система фінансових планів підприємства

55. Сутність та особливості бюджетування внутрішніх підрозділів підприємства

56. Розробка бюджетів структурних підрозділів підприємства

57. Сутність та принципи антикризового фінансового менеджменту

58. Методи діагностики банкрутства

59. Правове та організаційне забезпечення санаційних та ліквідаційних процедур

60. Форми та джерела фінансової санації

Література

1. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. – М.: Финансы и статистика 2001.- 511 с.

2. Басовский Л.Е. Финансовый менеджмент. Учебник. – М.: ИНФРА – М, 2002. – 240 с.

3. Білик М. Д., Павловська О. В., Притуляк Н. М., Невмержицька II. Ю. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 592 с.

4. Бланк М.А. Управление прибылью. Киев: Ника-центр, 1998. – 544 с.

5. Бланк М.А. Основы финансового менеджмента. – К.: Ника-центр, 2001. – 528 с.

6. Бланк М.А. Управление капиталом: Учебный курс. – К.: Ника-центр, 2004. – 576 с.

7. Брейли Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов / Пер. с англ. – М.: Олимп-бизнес, 1997. – 1094 с.

8. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту Пер. з англ. Київ: «Молодь» 1997, – 1000 с.

9. Бригхем Ю., Гапенски Л. Финансовый менеджмент: В 2-х т.: Пер. з англ. – М.: Экономическая школа, 1998. Т.2. – 669 с.

10. Ван Хорн Дж. К., Вахович, мл., Дж. М. Основы финансового менеджмента, 11-е издание.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2003. – 992 с.

11. Герасимчук З.В., Вахович І.М. Фінансовий менеджмент: навчальний посібник. – Луцьк: Настир’я, 2004. – 520 с.

12. Економічний аналіз. Навч.посібник / За ред.. акад. НАНУ, проф.. М.Г.Чумаченка. – К.: КНЕУ, 2001. – 540 с.

13. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999.

14. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 липня 1991р.

15. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р.

16. Закон України «Про банкрутство» // Відомості ВРУ – 1992 – № 31

17. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» // інформаційний бюлетень. Асоціація українських банків – 1996. – № 12

18. Закон України «Про внесення змін до закону України “про оподаткування прибутку підприємства”» від 24 грудня 2002 р. № 349.

19. Ковалев В. В. Финансовый анализ: методы и процедуры. — М.: Финансы и статистика, 2002. — 560 с.

20. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 768 с.

21. КоваленкоЛ.О, Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. – К.:Знання, 2005, – 485 с.

22. Коласс Б.. Управление финансовой деятельностью предприятия. – М.: Финансы 1997.

23. Крейнина М.Н. Финансовый менеджмент. – М. Дело и Сервис, 1998. – 304 с.

24. Кузьменко Л.В., Кузьмін В.В., Шаповалов В.М. Фінансовий менеджмент: навчальний посібник. – Херсон: Олді-плюс, 2003. – 256 с.

25. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок санації державних підприємств» // Зібрання постанов Уряду України. – 1994. – № 5.

26. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Звіт про рух грошових коштів». Затв. наказом МФ України №87 від 31.03.1999.

27. Фабоцци Ф. Управление инвестициями / Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 932 с.

28. Фінанси зарубіжних корпорацій. Навчальний посібник. / за ред. В.М. Федосова. – К.: Либідь, 1993. – 247 с.

29. Фінансова звітність за П(с)БО. — К.: Лібра, 1999.

30. Финансовое управление компанией / Общ. ред. Е.В.Кузнецовой – М: Правовая культура, 1995. – 383 с.

31. Финансовий менеджмент Навчальний посібник: /За ред. проф. Г.Г.Кірейцева. – Київ: ЦУЛ. 2004. – 531 с.

32. Финансовый менеджмент: теория и практика. Учебник / Под ред. Е.С. Стояновой. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Перспектива. 1998. – 576 с.

33. Фінансовий менеджмент: Підручник: /Кер.кол.авт. і наук. ред. проф. А.М.Поддєрьогін. – К.: КНЕУ, 2005. – 535 с.

34. Финансовый менеджмент. Под ред. Поляка Г.Б. – М.: Финансы. 1997. – 518с.

35. Холт Р.Н. Основы финансового менеджмента – М.: Дело 1993. – 138 с.

36. Шарп Ф., Александр Г. Бейли Д. Инвестиции. Пер. с англ –М,: ИНФРА-М 1997. – 1024 с.

37. Шим Д. Сигел Д. Финансовый менеджмент. – М.: Филинъ. 1996. – 343 с.

Дата добавления: 2014-11-06