Дитячий фольклор

Д. Ф – багатожанрова система, в якій в певній мірі відбивається дорослий фольклор. Це окремий стиль, окремий пласт. Свого часу (після згасання язичницької ритуалістики) частина колишніх сакрально-магічних відправ (заговори до сонця, дощу, магічна імітація голосу тварин) перейшла у вигляді ігор до дітей. Цей процес був природним, бо діти схильна до наслідування дорослих та явищ природи. Тому ще за часів магічних ритуалів діти переймали священні дії і відтворювали їх в ігрових формах. Завдяки цьому наука має достатнє уявлення про зразки язичницьких сакральних відправ.

Має велике значення творчість самих дітей і народна етнопедагогіка. Вона відбувається стихійно, але беруть участь у вихованні спочатку сім’я, а потім громада. До кожного віку були вироблені чіткі підходи. Дитячий фольклор – складова і невід’ємна частка виховного процесу.

Є 2 гілки усної культури:

1.Фольклор для дітей

2.Фольклор самих дітей.

Моменти переходу накладаються, це часто спів-гра дорослого з дитиною.

Найважливіші жанри народної музики для дітей:

Колискові пісні (велике значення – тембр голосу, спосіб виконання); Належать до найдавніших оберегів. Має два значення – зовнішнє – заспокоєння, відчуття дитиною материнського тепла. Друге – ритуальне – це звертання до Богів і духів, молитва оберегти дитину від хвороб і т.д. (Про Булгакова - хохма). Характерні слова лю-лі (зустр. в інших жанрах), на Закарпатті (чуч-беле, гайчі). Як правило мають вступи-заспіви, та кінцівки (Люлі люлечки, люлята, чучай-белай або слова а-----). Колискова не розрахована на стороннього слухача, це надає їх унікальності та безпосередності. Найпоширеніша тема – заколисування дитини, персоніфіковані образи сну та дрімоти (поширена на Україні колискова “Ой ходить сон коло вікон” у незмінному вигляді існує понад 150 років), персоніфікований образ кота. У коло пісень над колискою перейшло багато пісень із звичайною тематикою (“Мати сина колихала дня і ночі не доспала”, “Полишила перепелонька свої дрібні діти” тощо).

Пісні-забавлянки, утішки (дорослі імітують дитячий фольклор). Активізують дитину, сприяють розвитку та вихованню, та естетичному почуттю, сприяють фізіологічному розвитку завдяки численним рухам (від віку, коли дитина може сидіти).Перехідним жанром між колисковими та забавлянками є гойдалки (гойда, хиті). Склад завбавлянок неоднорідний, великий момент імпровізації, що часто притягає інші жанри, найчастіше в переробці чи фрагментах.До ознак жанру належать глісандуючі закінчення. Це напрочуд вдала форма спілкування дитини з дорослим, що є запорукою нормального розвитку. Можна класифікувати за діями з дитиною (забави з пальцями, голівкою, підкидання, хитання тощо і пісеньки та віршики, що з такими діями не пов’язані). Парші для немовлят, другі для дітей від трьох років. За кодною пісенькою закріплені однозначні рухи (Печу печу хлібчик, валю валю калачик, Зайчик, Сорока, Горошок, Ладусі, Тосі, на ценр, лівобер - чукикалки). Перехідний між забавлянками та казками – безкінечні казочки (закінчуються “розказати тобі ще?” “чи казати знов з кінця”), забавлянки в формі діалогу

Інструментальна гра на різних інструментах

Пісні, включені в казки (таких записів дуже мало, мають х-р напливових).

В Галичині спеціальних колискових мелодій нема Є частина на Правобережжі, Лівобережжі, Надсянні. Мелодії, що є справді колисковими мають дві типові форми:

Звичайні строфічні (66)

Повтор однієї фрази, мелодії-мотиви, нагадує речитатив.

Фольклор самих дітей:

Обрядові жанри: Новорічні вінчування, посівання, дитячі вертепи, весняні, літні гри, обряд Петрикування.

Є свій звичайний цикл. При величезній різноманітності тематики можна виділити заклички, пісні-гри, інструментальні награвання.

Заклички. Можна припускати в дит. закличках відгомін колишніх культів Дажбога і Сварога, як життєдайного начала. Заборонені негатиіна прохання. Використання двох магічних рівнів – сакрального (звернення до Богів) та прагматичного (використання магії).

Лічилки

Ігри (Їхав їхав пан пан)

В музичному відношенні – одножанровий. Тонічний вірш (збережено кількість наголосів), має х-р ритмізованого співу-мовлення, об’єм мелодії вузький.

Існує ряд дитячих інструментів

1.Свистульки, пищики, спец. іграшки для дітей, ударні;

2.Малі дитячі інструменти (цимбали скрипки).

Дата добавления: 2014-11-06