Історичні, політичні, економічні, релігійні, культурні передумови розвитку реклами в епоху Середньовіччя

Терміни для запам’ятовування

План

Список літератури

1. Курчин О. Історія виникнення та розвитку зовнішньої реклами / О. Курчин // Правничий часопис Донецького університету. – 2010. – № 2. – С. 150–155.

2. Обритько Б. А. Реклама і рекламна діяльність / Б. А. Обритько. – К.: МАУП, 2002. – 240 с.

3. Тангейт М. Всемирная история рекламы / М. Тангейт. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2008. – 270 с.

4. Ученова В. В. История рекламы / В. В. Ученова, Н. В. Старых. – СПб.: Питер, 2004. – 304 с.

Лекція ІІІ (2 год)

Тема РЕКЛАМА В ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІЙ СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ КУЛЬТУРІ

1. Історичні, політичні, економічні, релігійні, культурні передумови розвитку реклами в епоху Середньовіччя.

2. Зображальна реклама часів Середньовіччя.

3. Цехова емблематика як прообраз корпоративного стилю.

4. Роль та рекламні функції глашатаїв і герольдів у середньовічному суспільстві.

5. Рекламний фольклор середньовічних ярмарків.

Блазонування, геральдика, герольд, донатори, друковане оголошення, друкований плакат, «дута» реклама, «лементи вулиць», летучий листок, цехова емблематика, ярмарковий фольклор.

Нагадаємо деякі провідні риси західноєвропейської культури цього періоду. Етапи, прийняті в медієвістиці (науці, що вивчає європейське Середньовіччя) істотно відрізняються між собою. Це раннє Середньовіччя; розвинуте Середньовіччя – XI – XIV століть, пізнє Середньовіччя і Відродження XV – XVI століть. Перший із зазначених періодів відзначається поверненням архаїчного сінкретизма відносно багатьох раніше віддиференційованих видів діяльності та відображають їх типи текстів. Відбувається ніби «погруження» теорії та практики юриспруденції, педагогіки, політики, мистецтва, що стали в греко-римської античності чітко самовизначившимися професіями, в універсум християнської теології та конфесіяминальної практики. Всесвітньо відомий вітчизняний культуролог А. Я. Гуревич пише про те, що різні сфери людської діяльності в цю епоху не мають власне «професійної мови» – в тому сенсі, в якому існують мови господарського життя, політики, мистецтва, релігії, філософії, науки або права в сучасному суспільстві, що рекламні тексти, які почали типологічно оформлятися в античності, не знаходять подальшого розвитку в даний час. Певне «загасання» різноманіття комунікативних потоків обумовлено глибокою економічною кризою, пережитим більшістю регіонів Західної Європи, розпадом раніше жвавих торговельних зв’язків, занепадом, навіть деградацією, міського життя. Раннє Средньовіччя переживає стадію дезурбанізації, втрачаючи тим самим повсякденну потребу в масової інформації. Така провідна специфіка часу, не виключає, зрозуміло, різних проявів демонстративного оформлення найважливіших суспільних акцій.

Можна говорити про істотне зростання значимості проторекламних текстів. Черговий виток протореклами особливо яскраво заявляє про себе в процесі поширення християнських релігійних уявлень, в діяльності пастирів, проповідників, місіонерів. Демонстративний компонент був першочергово важливий для обернення до нових святинь язичників, оскільки відомо, що зовсім не логічними доводами, а за допомогою інтуїтивно-емоційних граней внутрішнього світу людина знаходить релігійну віру. І щоб затвердити новонавернених в ній, звучало проникливе, образно-емоційне слово парафіяльних священиків і самовідданих місіонерів. А наелектризована атмосфера церковних свят сприяла явищу чудодійних зцілень від деяких хвороб. Зазвичай це пов’язувалося з впливом місцевих священних реліквій, мощей покійних праведників, з похованнями людей, причислених церквою до лику святих. Відправлення християнського культу поступово нарощувало елементи демонстративності: для реліквій створювалися розкішні обрамлення, мощі поміщали в інкрустовані дорогоцінними каменями ковчежці і релікварії. Все більш пишно декорувалися храми, богослужбові облачення і церковне начиння. Істотною частиною відправлення культу в ранньому Середньовіччі були релігійні процесії. Вони також старанно прикрашалися зібраними в тому чи іншому храмі реліквіями, формуючи особливо величну атмосферу ходи, всім своїм складом демонструючи популярність даного приходу, множинність його прихильників, благочестя і щедрість його прихожан.

Проторекламні компоненти, що прославляють, а підчас і нав’язують сукупність релігійних ідей групам інаковіруючих, що звучать в збережених проповідях раннього Середньовіччя, на наступному етапі формують русло реальної конфесійної реклами.

Дата добавления: 2014-11-06