Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Діяльність інформаційних бюро та організація перших рекламних кампаній




Першими спробами просторового впорядкування розповсюдження новин є поява інформаційних бюро. Їх представляли невеликі групи людей, що спеціалізувалися на зборі та поширенні оперативної інформації за допомогою первісно рукописних, а потім і друкованих летючих листків. Початкова згадка про діяльність інформаційних бюро в Європі відноситься до 1530 року в Венеції. Венеціанська республіка перебувала в розквіті могутності, забезпечуючи своїм флотом морську торгівлю з східними країнами. Створюється навіть особливий цех переписувачів новин «scrittori d'avisi», які незабаром з’являються і в Римі під назвою «novellanti» або «gazettanti».

Паралельно з «інформаційним бумом» у Венеції, намагалась налагодити впорядковану доставку оперативної інформації до своїх філіалів багатюща торгово-промислова компанія німецьких підприємців Фуггеров. Починаючи з 1568 року, протягом декількох десятиліть, тут регулярно пересилаються новини з Аугсбурга в відділи фірми «Ordinari Zeitungen» («Регулярний літопис»). Протогазета Фуггеров містить повідомлення, що стосуються врожаїв, цін, іноді повідомлення у вигляді оголошень і довгий перелік віденських фірм (як і де можна купити різні предмети у Відні. Цей досвід триває до 1604 року. Публікації Фуггерів зібрані в 28 томах, які, за наявними даними, зберігаються у Віденській бібліотеці.

Загальноєвропейські тенденції розвитку масової інформації та реклами своєрідно проявляються в Британії. Багаті сановники, міністри, купці тримали у себе за платню збирачів новин, які створювали для них рукописний інформаційний бюлетень. Замовниками були також можновладні лендлорди. Щотижнево отримуючи подібні бюлетені, вони поширювали їх серед друзів і знайомих. Автори цих інформаційних послань зброшуровували їх в маленькі книжечки, залишаючи одну-дві сторінки вільними. Чисті смуги призначалися для заповнення їх внутрішніми звістками, в тому числі і рекламними повідомленнями.

Таке недостатньо систематичне інформаційне обслуговування населення запропонували впорядкувати два заможних джентльмена Артур Джордж і Вальтер Коуп. В березня 1611 вони отримують патент від короля Якова I на відкриття офісу, названого «The Publicke Register for Generall Commerce» («Всееобще доступний каталог головних комерційних підприємств»). Передбачалося і відкриття філій в інших регіонах, і сплата щорічного податку в розмірі 40 фунтів стерлінгів. Ініціатор підприємства Артур Джордж через місяць опублікував докладний коментар до отриманого патенту, де сподівався, що його дітище активізацією інформаційного обміну сприятиме вдосконаленню вільної торгівлі і розширенню підприємництва.

Задумана справа не отримала продовження – протидія з боку блюстителів традицій виявилася сильною. І не тільки їх. Знявши міцні позиції торговці і лихварі не були зацікавлені в переході на більшу відкритість. Ідея заглохла, так і не здійснилася. Однак її підхопив французький медик Теофраст Ренодо, підтриманий впливовим духовенством, в тому числі і знаменитим кардіналом Рішельє. Уже в 1612 році він отримав патент від Людовіка XIII на відкриття інформаційного бюро. Однак протидія в придворних колах Парижа нововведенню була не меншою, ніж в Лондоні. Знадобилося 17 років, щоб задумане змогло здійснитися. Тільки в 1629 році стало можливим помістити на видних місцях французської столиці оголошення. Примітно, що послугами Адресного бюро міг скористатися будь-хто в середньому за три су. У листопаді 1630 кардинал Рішельє після особистого знайомства з діяльністю Адресного бюро дав офіційний дозвіл розповсюджувати інформацію на всій території Франції. Це стало фактором для видання першої французької щотижневої газети, яка почала виходити 30 травня 1631. Що отримала назву «La Gazette» («Газета»). Вона публікувала офіційні новини з Франції та різноманітну подієву інформацію з різних країн. Її тираж спочатку становив 1200 примірників. З перших номерів тут з’являються розгорнуті рекламні тексти.

Паралельно з газетою продовжували видаватися «La petite affich du bureau de I'addresse» («Листки Адресного бюро»).

Тим часом і в Англії відновилися спроби створити інформаційно-рекламне бюро. В 1637 необхідний патент отримав капітан Роберт Інніс від короля Карла I. Але громадянська війна, що незабаром вибухнула, знову не дала можливості вкоренитися цьому починанню. Третя спроба створення бюро відноситься вже до 1648 року. Як бачимо, організація рекламно-інформаційного офісу в Лондоне затримувалася, проте в галузі періодичної преси Англія обігнала Францію.

Але ще успішніше в створенні періодики йшли справи на німецькій землі. Наступницею «временников» Фуггеров в Аугсбурзі став тижневик, зразків якого не збереглося, а в Страсбурзі в 1609 році почали виходити щотижневі «Relation allerfumemen und gedenkwurdigen Historien» («Повідомлення про важливі і достопам’ятні події»), які видавав Йоганн Каролус.

В Англії спроби заснувати щотижневу періодику сягають 1621, коли Вільям Арчер друкує перші англійські «Coranto» («Куранти»), що містять тільки іноземні новини. Починання, однак, не впоралося із завданням періодичності, але цей приклад успадкував книгопродавець і памфлетист Натаніел Баттер.

Поширення в Європі колоніальних товарів, нових напоїв – чаю, кави, какао – стало прямим наслідком великих географічних відкриттів і завоювань раніше невідомих земель англійською короною. Тепер, в середині XVII століття, провідні колоніальні держави пожинали позитивні плоди своєї експансії. В Англії вибухнув справжній бум в торгівлі заморськими товарами. На цьому ґрунті виникали підприємницькі союзи, комерційні компанії, акціонерні товариства. Вони вступали між собою в запеклу конкурентну боротьбу і надзвичайно потребували реклами їх товарів.

У зв'язку з подібним просуванням колоніальних товарів в Лондоні в середині XVII століття можна говорити, про перші європейскі рекламні кампанії. Саме в цей період кав’ярні в Лондоні стали улюбленим місцем проведення часу міських жителів. Аж до середини XVIII століття ці заклади користувалися найбільшою популярністю. Частково тому, що багато з них стали важливими інформаційними центрами новин, чуток, ділових контактів. Серед них знаменита припортова кав'ярня, яку очолював Едвард Ллойд. Щотижневий листок «Lloyds News» («Новини від Ллойда») вийшов у світ 1 вересня 1696. Тут містилися матеріали про найближчі рейси, час відправлення та прибуття кораблів, типи вантажів, ціни. Рекламна інформація перемежалась з припортовими чутками і плітками, що додатково приваблювало читачів. Це починання, як відомо, перетворилося з часом в глобальну інформаційну та страхову контору для всіх мореплавців, діючу до теперішнього часу.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-06; Просмотров: 1616; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.