Фінансове планування бізнесу

Фінансова стабільність є важливою передумовою успішного ведення господарської діяльності. Вона формує імідж господарюючого суб'єкта, є його візитною карткою. Тому підприємствам і організаціям необхідно постійно дбати про фінансову стабільність, вживати заходи для її зміцнення. У контексті фінансової стабільності фінансовому плануванню має відводитися особлива роль.

Фінансове планування являє собою процес розробки системи фінансових планів і планових (нормативних) показників по забезпеченню розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами й підвищенню ефективності його фінансової діяльності в майбутньому періоді.

Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообігу виробничих фондів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства.

Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

Фінансове планування бізнесу – це самостійний напрямок господарчої діяльності, який визначає перспективи розвитку, є необхідним елементом економічного управління. Воно забезпечує підвищення ефективності, успіх на ринку, розширення виробничої бази, успішне вирішення соціальних проблем і матеріального стимулювання.

Фінансове планування як складова бізнес-планування є одним із найбільш ефективних інструментів менеджменту. Залучення як оперативного так і стратегічного фінансового планування систематизує та впорядковує процес прийняття рішень на підприємстві, що є основною перевагою його використання.

Значення фінансового планування для бізнес-проекту полягає у:

- втіленні розроблених цілей у форму конкретних фінансових показників;

- забезпеченні фінансовими ресурсами закладених у виробничому плані економічних пропорцій розвитку;

- визначенні з його допомогою можливості життєздатності проекту фірми за умов конкуренції;

- залученні фінансових ресурсів від зовнішніх інвесторів.

Учасники бізнесу зацікавлені у фінансовому плануванні й для того, щоб досягти успіхів у господарській діяльності, і щоб вчасно виконати свої зобов'язання перед клієнтами, робітниками, бюджетом, банками, страховими компаніями, інвесторами й інше. Тому необхідно розраховувати доходи, витрати, прибуток, ураховувати наслідки інфляції, зміни кон'юнктури, фінансового ринку, інші фактори.

Основними завданнями фінансового планування є:

- забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

- установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями тощо;

- визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціональності його використання;

- виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

- здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.

Фінансове планування дає змогу розв'язати такі конкретні питання:

- які грошові кошти може мати підприємство в своєму розпорядженні;

- які джерела їх надходження;

- чи достатньо засобів для виконання накреслених завдань;

- яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабюджетні фонди, банкам та іншим кредиторам;

- як повинен здійснюватися розподіл прибутку на підприємстві;

- як забезпечується реальна збалансованість планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування.

У фінансовому плануванні використовується балансовий метод. Його зміст полягає в тім, що не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко-математичного моделювання.

Суть нормативного способу фінансового планування полягає в тім, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба господарського суб'єкта у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Згаданими нормами э ставки податків, ставки тарифів, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними.

Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший. Відтак можуть використовуватися різні критерії вибору:

- максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного капіталу;

- максимум збереження фінансових ресурсів, тобто мінімум фінансових витрат;

- мінімум поточних витрат;

- мінімум вкладення капіталу за максимально ефективного результату;

- максимум абсолютної суми одержаного прибутку.

Фінансове планування потребує широкого використання економіко-математичного моделювання. Цей спосіб уможливлює знайдення кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Розробляючи економіко-математичну модель виконавець складає точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються з допомогою математичних прийомів (рівнянь, нерівностей, таблиць, графіків). Підвищення рівня наукової обґрунтованості планування потребує розробки кількох варіантів планів виходячи з різних умов та шляхів розвитку підприємства з наступним вибором оптимального варіанта фінансового плану.

Фінансовий план має наступну цільову спрямованість:

1. Забезпечення фінансовими ресурсами і грошовими коштами діяльності фірми.

2. Визначення джерел та термінів їх надходження.

3. Збільшення прибутку по основній діяльності і іншим видам діяльності, якщо вони мають місце.

4. Організація фінансових взаємин з бюджетом, позабюджетними фондами, банками, кредиторами і дебіторами.

5. Забезпечення реальної збалансованості планованих доходів і витрат на принципах окупності та самофінансування.

6. Забезпечення платоспроможності і фінансової стійкості.

7. Формування механізму розподілу та використання прибутку на фірмі.

Складання фінансового плану кожне підприємство здійснює самостійно. Ринок висуває високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство.

Фінансове планування взаємопов'язане з плануванням виробничо-господарської діяльності підприємств. Всі статті фінансового плану підприємства будуються на підставі показників виробничого плану. Таким чином, виробничий план відіграє головну роль у фінансовому плануванні. В сучасних умовах зв'язок фінансового і виробничого планування ще більш посилився, оскільки такі найважливіші показники, як реалізація продукції в грошовому виразі і прибуток, визначають можливості успішного розвитку підприємства, що, в свою чергу, підвищує роль фінансових планів.

Таким чином, фінансове планування – це технологія планування, обліку та контролю за грошима та фінансовими результатами, а фінансовий план – план діяльності та розвитку фірми на визначений період, виражений в грошовій формі. Він виконує такі функції внутрішньо фірмового планування як: фінансовий план як економічний прогноз; фінансовий план як основа для контролю; фінансовий план як засіб координації і фінансовий план як основа для постановки задачі.

9.2. Структура й зміст фінансового плану

Головною метою фірми є проникнення на ринок і наступне розширення ринкової частки. Прогнозовані обсяги продажів можуть значно коливатися залежно від соціально-економічних, демографічних і інших факторів.

Побудова варіантного прогнозу дозволяє передбачити різні варіанти розвитку подій без використання складної математичної моделі (табл. 9.1).

Таблиця 9.1

Прогноз обсягу реалізації

Показники	Вид прогнозу
Зростання ринку в відсотках до попереднього періоду	Оптимістичний
Ймовірний
Песимістичний
Частка ринку	Оптимістичний
Ймовірний
Песимістичний
Прогнозова- ний обсяг реалізації продукції, тис. грн.	Оптимістичний
Ймовірний
Песимістичний

Всі розрахунки в табл. 9.1. проводяться з урахуванням прогнозу попиту, якщо виконується один проект фінансового плану, то слід проводити розрахунки за середнім варіантом, як найбільш імовірному.

Фінансовий план будується на основі прогнозу маркетингового й виробничого планів (9.2).

Таблиця 9.2

Прогноз обсягів реалізації залежно від ринків збуту

№	Найменування видів товарів	Обсяг реалізації
На місцевому ринку	В області	У межах України	За межами України	Усього
	Товар 1
	Товар 2

Даний розділ містить фінансові показники, що підкріплюють усю інформацію, що міститься в інших розділах, тобто по суті, наводиться обґрунтування всього бізнес-плану. Особливість фінансового плану – він складається виключно в грошовій формі.

Фінансовий план містить у собі: опис потреби у фінансових ресурсах, передбачувані джерела і схеми фінансування, відповідальність позичальників і систему гарантій, прогноз обсягів реалізації, баланс грошових витрат і надходжень, таблицю прибутків і витрат і т.д.

Джерелами формування фінансових ресурсів фірми є:

- кошти засновників, акціонерів;

- виручка від реалізації продукту та послуг;

- виручка від продажу майна фірми або здачі його в оренду;

- накопичений прибуток;

- амортизаційні відрахування;

- спонсорська допомога;

- кошти кредиторської заборгованості перед іншими фірмами (відстрочка платежів перед постачальниками та іншими підприємствами);

- кредити банківських установ, в основному короткострокові, та інші.

Прогноз обсягів реалізації – дає уявлення про долі ринку, які ми збираємося завоювати своєю продукцією. Такий прогноз звичайно складається на кілька років (три-чотири роки). Обсяг виручки фірми залежить від ціни продукту, якості і асортименту.

Баланс грошових витрат і надходжень – це документ, що дозволяє оцінити, показує скільки грошей є в розпорядженні й яка потреба в них на фірмі (табл. 9.3).

Даний документ складається як сумарний результат діяльності фірми по всіх видах товарів, їх структури, зокрема, входять плановані й фактичні капіталовкладення в діяльність фірми за звітний період.

Таблиця 9.3

Баланс грошових витрат і надходжень

Елементи грошового потоку	1 квартал	2 квартал	3 квартал	4 квартал
Надходження
Витрати
Сальдо
Надлишки (дефіцит) фінансування*

* розраховується з наростаючим підсумком

Прогнозний план прибутків і витрат фірми розробляється на підставі договорів на замовлення. Таблиця прибутків і витрат показує, як буде формуватися й змінюватися прибуток як для першого року, так і для наступних. Прибутки від реалізації продукції розраховуються на підставі пропонованих замовлень. У цьому розділі наводять також витрати по діяльності фірми за основними напрямами:

- приміщення;

- обладнання;

- персонал;

- реклама, просування.

Структура таблиці прибутків і витрат відносно проста, у неї звичайно включається виручка від продажу товарів, виробничі витрати, податкові й інші відрахування, на основі цих показників розраховується прибуток, що залишається в розпорядженні фірми після виплати податків (табл. 9.4).

Таблиця 9.4

Прогнозний план прибутків і витрат

Статті прибутків і витрат	Змінні	Постійні	УСЬОГО
ОБ'ЄМ РЕАЛІЗАЦІЇ
Собівартість реалізованих товарів
Валовий прибуток
ВИТРАТИ
Матеріальні витрати
Заробітна плата
Податки на фонд заробітної плати
Амортизація
Інші витрати
ПРИБУТОК ДО ОПОДАТКОВУВАННЯ
ПОДАТОК НА ПРИБУТОК
ЧИСТИЙ ПРИБУТОК

По даним цього плану можна встановити, чи приносить конкретний вид продукту прибуток, зрівняти різні продукти по прибутковості, для того, щоб визначити доцільність подальшого виробництва. Таким чином, кінцеве завдання даного документа показати, як буде змінюватися й формуватися прибуток протягом першого й другого року поквартально й далі – розраховуючи на рік.

Розділ рекомендується закінчувати графіком беззбитковості, який ще називають графіком рентабельності. «Обсяг беззбиткової діяльності» – показник обсягу виручки, що забезпечує беззбиткову діяльність підприємства. При цьому значенні обсягу продажу фірма працює без збитків і без отримання прибутку (в структурі маржинального доходу прибуток дорівнює нулю).

Розглянемо загальну схему визначення обсягу беззбиткової діяльності фірми. Критерій беззбитковості визначається мінімальним обсягом продажу послуг, необхідним для покриття всіх витрат фірми. Розрахунок здійснюється за допомогою основних показників, а саме:

- змінні витрати – витрати, сума яких збільшується із зростанням обсягів продажу й знижується при їх зменшенні. Це витрати на сировину, матеріали, паливо, ін.; на оплату праці працівників.

- умовно-постійні витрати – витрати, що залишаються незмінними незалежно від динаміки обсягу продажу. Це загальногосподарські та адміністративно-управлінські витрати фірми, в тому числі витрати центрального офісу, амортизаційні відрахування, витрати на придбання та використання інформаційної бази даних, витрати на рекламу та інші витрати відповідно до кошторису витрат.

Точка беззбитковості показує, скільки товару необхідно продати, щоб витрати фірми окупились за рахунок її доходів. Вона може бути розрахована за формулою:

Тбз=Взуп/(Цпр-Впз), (9.1)

де Тбз – точка беззбитковості (кількість одиниць товару);

Взуп – загальні умовно-постійні витрати, грош. од.;

Цпр – продажна ціна за одиницю послуги, грош. од.;

Впз – середні змінні витрати, грош. од.

Слід пам'ятати, що для складання фінансового розділу обов'язково потрібні спеціальні знання. Якщо на фірмі або в команді немає знаючого в питаннях фінансів, то слід звернутися до консультантів із зовні.

9.3. Аналіз ефективності вкладених інвестицій

Якщо створювана фірма має на меті реалізацію конкретного інвестиційного проекту, то в бізнес-план вводиться додатковий розділ – «Інвестиційний план». Цей розділ є ключовим з погляду ефективності проекту й термінів повернення позикового капіталу. Необхідно чітко показати перспективи для інвесторів й умови окупності, а також прибутковості вкладених у бізнес коштів (табл. 9.5).

Таблиця 9.5

Дата добавления: 2014-11-06