Ринок цінних паперів що не пройшли лістинг

Тендер

Привселюдне розміщення акцій організується шляхом проведення торгів (Tender). Особливість торгів складається в тому, що фіксована ціна акцій не встановлюється, покупцям пропонуються акції по мінімальній ціні. При продажі під впливом співвідношення попиту і пропозиції звичайно укладається більш висока ціна, що є ціною виконання угоди (Striking Price), нижче якої продаж не провадиться. Торги, як правило, проводять один або кілька інвестиційних банків. Варто звернути увагу на те, що котирувальний відділ фондової біржі контролює процедуру проведених торгів: визначення цін виконання і бази розміщення цінних паперів. Котирувальний відділ також деякою мірою контролює кон'юнктуру ринку. Він має право зажадати від інвестиційних банків скорочення суми розміщення при загасаючій кон'юнктурі з метою активізації ринку.

У Великобританії в 1980 р. при Лондонській фондовій біржі був створений ринок цінних паперів, що не пройшли лістинг (Unlisted Securities Market — USM). Умови вступу на цей ринок менше суворі, ніж на ЛФБ. Власники компаній мають право лишати в себе більшу частину акцій. На ринок, як правило, вони випускають 10—15% акцій. Для вступу в нелістинговий ринок необхідно, щоб компанія функціонувала більш трьох років. Для них знижені вимоги до інформації що публікується, її обсяг постійно розширюється і доводиться до необхідного розміру поступово.

Використовуються три методи входження компанії в нелістинговий ринок1. Перший — надання акцій, що вже обертаються на позабіржовому ринку, для біржового котування. У такому випадку мова йде про вторинний ринок. Компанія, що не потребуває у фондах на даний момент, має намір приєднатися до нелістингового ринку. Та частина акцій (до 10%), що обертається на позабіржовому ринку, стає нелістинговою. У літературі відзначається, що переваги цього методу полягають в його дешевизні, необов'язковості надання всієї звітності, за винятком фінансових показників. Другий метод — частковий маркетинг (Selective Marketing) — звичайно використовується тоді, коли є потреба в збільшенні капіталу. У цьому випадку компанія може випустити нові акції або ж акцію, що знаходяться у власності компанії, виставити на продаж. Компанія зобов'язана випустити проспект акцій відповідно до Акта 1986 р. про фінансові послуги. Для нових емісій необхідно вибрати спонсора (члена біржі), що придбає акції з метою наступного їхнього розміщення. Метод маркетингу дорожче першого методу, оскільки компанія сплачує спонсору комісійні. Крім того, підвищуються вимоги до що публікується інформації. Для застосування часткового маркетингу встановлений ліміт для розміщення вартості акцій у 5 млн ф. ст. і з долей часткового маркетингу в сумі понад 2 млн ф. ст. Третій метод — пропозиція для продажу (Offer for Sale) широкій публіці. Він застосовується для емісій понад 5 млн ф. ст. Компанія випускає проспект із бланками заявок на покупку акцій. Практично всю роботу з розміщення випуску бере на себе інвестиційний банк, тому цей метод більш дорогий. Комісійні становлять 1,5% обсягу емісії.

Компанії, що ввійшли в нелістинговий ринок, беруть на себе зобов'язання (General Undertaking) надавати в обов'язковому порядку власникам акцій повну і правдиву інформацію про економічний розвиток компанії і публікувати усю фінансову звітність.

Дата добавления: 2014-11-06