КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Запитання для самоперевірки та тестового контролю. Тема: Агробіоценологія: мета, об’єкти вивчення, основні завдання, методи досліджень, структура та взаємозв’язок з іншими науками
Тема: Агробіоценологія: мета, об’єкти вивчення, основні завдання, методи досліджень, структура та взаємозв’язок з іншими науками. Історія розвитку агробіоценології. Практичне заняття № 1 Методичні поради до проведення практичних занять МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Практичні заняття є важливою формою навчального процесу, що скеровані на детальне вивчення окремих тем, розділів, оволодіння різними методиками. Вони супроводяться виконанням окремих досліджень, розрахунків, вивченням і характеристикою об'єктів з екологічних засад, їх аналізом і висновками. Щодо тематики практичних занять, то вона максимально узгоджується з тематикою лекцій та практичним значенням. Істотним моментом у проведенні практичних занять є елемент творчої й пошукової дослідницької роботи. Це, зокрема, виконання практичних, експериментальних і описових завдань, проведення розрахунків, тощо. Хід практичних занять здійснюється за такою схемою: 1. Організаційний момент. 2. Короткий виклад суті та змісту заняття. 3. Виконання студентами конкретних завдань з теми заняття. 4. Короткий аналіз виконання завдань. 5. Тестовий контроль знань. 6. Завдання на самопідготовку до наступного заняття. Практичні заняття оформляються за загальноприйнятою схемою, не виключаючи власного творчого елементу. Мета: Вивчити об’єкти дослідження, основні завдання, методи дослідження, структуру та взаємозв’язок агробіоценології з іншими науками. Історичні етапи розвитку агробіоценології як науки.
Матеріали і обладнання: довідкова та навчально-методична література, конспект лекцій, малюнки, таблиці.
1. Агробіоценологія – це...продовжіть...
2. Агробіоценоз – це:..продовжіть... А) штучно створені угруповання організмів у вигляді посівів чи насаджень культурних рослин; Б) природно створені угруповання організмів; В) еволюційно сформована однорідна ділянка земної поверхні з певним складом живих організмів і неживих компонентів; Г) складова біогеоценозу, сукупність усіх представлених у межах певного біотопу організмів. 3. Об’єктом вивчення агробіоценології є: А) екосистема; Б) агробіоценози; В) біогеоценози; Г) біоценози. 4. Едатоп – це сукупність умов середовища, що створюються: А) водою; Б) повітрям; В) грунтом; Г) жодне з перерахованих. 5) Едафотоп – це ділянка грунтового покриву разом із частиною літосфери і гідросфери, що входять до складу біогеоценозу. А) так; Б) ні. 6) Агробіогеоценоз складається з: А) біоценозу і екотопу; Б) агробіоценозу і екотопу; В) агробіоценозу і едафотопу; Г) едафотопу і екотопу. 7) В агробіогеоценозі розрізняють наступні структури: А) видову; Б) просторову; В) екологічну; Г) трофічну. 8) Сьогодні агроценози планети становлять: А) 5 млрд. га; Б) 1,2 млрд. га; В) 1,7 млрд. га; Г) 3,2 млрд. га. 9) Хорологічна структура в агробіогеоценозі формується людиною, яка культивує певний вид культурних рослин. А) так; Б) ні. 10) Агроценоз – це…продовжіть... 11) Просторова структура агробіогеоценозу розділяється на: А) ярусну і надземну; Б) надземну і підземну; В) надземну і підгрунтову; Г) жодне з перерахованих. 12) Агроекосистема (в агроекології) – це…продовжіть... 13) Агроекосистема просторово поділяється на рівні: мікро, мезо, макро. А) так; Б) ні. 14) Для агроекосистем характерні наступні особливості: А) постійне та значне вилучення з агроекосистем органічної речовини; Б) розімкненість біохімічних циклів; В) низьке видове різноманіття автотрофного і гетеротрофного блоків; Г) жодне з перерахованих. 15) Агробіоценологія пов’язана з науками: …продовжіть...
16) Якість агробіоценозу залежить від умов середовища. А) так; Б) ні. 17) Стабільність агробіосистем залежить від: А) умов середовища; Б) сонячної енергії; В) діяльності людини; Г) інша відповідь. 18) Наведіть приклад агробіоценозу. 19) Рослинний компонент агроценозів за своєю структурою характеризується незначною кількістю видів та низькою їх чисельністю. А) так; Б) ні. 20) Агросистеми – це антропогенні, синантропні екосистеми, що відрізняються від природних наступними особливостями: А) різко знижена різноманітність організмів; Б) при культивуванні не багатьох видів різко збіднюється видовий склад тварин і мікроорганізмів у біоценозі; В) потребують штучної підтримки види які культивуються; Г) всі перераховані.
Дата добавления: 2014-11-06; Просмотров: 840; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |