План заняття. Суму збільшення заборгованості

Постачальнику

1.60600 грн

2.60000 грн

Суму збільшення заборгованості

а)42000 грн

б)42400 грн

1. Складові інформатики, економічна інформатика.

2. Поняття економічної інформації.

3. Вивчення обсягів економічної інформації.

4. Структурні одиниці економічної інформації.

5. Поняття класифікації та кодування економічної інформації.

1. Складові інформатики, економічна інформатика.

Інформатика - це комплексна, технічна наука, що систематизує прийоми створення, збереження, відтворення, обробки та передачі даних засобами обчислювальної техніки, а також принципи функціонування цих засобів та методи керування ними. Термін "Інформатика" походить від французько­го слова Informatique і утворене з двох слів: інформація та автоматика. Запроваджено цей термін у Франції в середині 60-х років XX ст., коли розпочалося широке використання обчислювальної техніки. Тоді в англомовних країнах увійшов до вжитку термін "Computer Science" для позначення науки про перетворенняінформації, що грунтується на використанню обчислювальної техніки. Тепер ці терміни є синонімами. Поява інформатики зумовлена виникненням і поширенням нової техно­логії збирання, оброблення і передачі інформації, пов'язаної з фіксацією даних на машинних носіях.

Предмет інформатики як науки складають:

♦ апаратне забезпечення засобів обчислювальної техніки;

♦ програмне забезпечення засобів обчислювальної техніки;

♦ засоби взаємодії апаратного та програмного забезпечення;

♦ засоби взаємодії людини з апаратними та програмними засобами.

Засоби взаємодії в інформатиці прийнято називати інтерфейсом. Тому засоби взаємодії апа­ратного та програмного забезпечення інколи називають також програмно-апаратним інтерфейсом, а засоби взаємодії людини з апаратними та програмними засобами - інтерфейсом ко­ристувача

Основною задачею інформатики як науки є систематизація прийомів та методів роботи з апаратними та програмними засобами обчислювальної техніки. Мета систематизації полягає у тому, щоб підвищити, впровадити та розвинути передові, найбільш ефективні технології автоматизації етапів роботи з даними, а також методично забезпечити нові технологічні дослідження.

Інформатика - практична наука. ЇЇдосягнення повинні проходити перевірку на практиці і прийматися в тих випадках, коли вони відповідають критерію підвищення ефективності. У складі основної задачі сьогодні можна виділити такі основні напрямки інформатики для практичного застосування:

• архітектура обчислювальних систем (прийоми та методи побудови систем, призначених для автоматичної обробки даних);

• інтерфейси обчислювальних систем (прийоми та методи керування апаратним та програмним забезпеченням);

• програмування (прийоми, методи та засоби розробки комлексних задач);

Інформатика – це прикладна наука, яка озброює методами дослідження ті предметні галузі, що займаються вивченням конкретних матеріальних об`єктів чи природних процесів. Можна вважати, що інформатика виникла одночасно з першими спробами механізувати й автоматизувати розумову діяльність людини. Тобто зародження інформатики припадає на XVII століття, коли з`явилися перші механічні обчислювальні машини.

Подальший розвиток інформатики також визначався ступенем розвитку інженерно-технічних можливостей людства. Отже, інформатика розвивається паралельно з технікою зв`язку, технікою автоматичного регулювання й управління (механічною, електромеханічною, електронною), технікою запам`ятовування, зчитування і запису, реєстрації, перетворення, опрацювання й передачі інформації.

Перші ефективні результати застосування інформатики пов`язані з використанням ЕОМ для розрахунків з аеродинаміки, механіки, фізики. Із розвитком електронно-обчислювальної техніки інформатика почала застосовуватися в галузі економіки й управління виробництвом із метою пошуку оптимальних рішень.

Сучасна інформатика є результатом бурхливого розвитку науки й техніки за останні десятиліття, розвиваючись у двох напрямках: науковому і прикладному. Наукова інформатика вивчає структуру й загальні властивості наукової інформації, а також закономірності всіх процесів наукової комунікації. Прикладна інформатика займається: а) вивченням законів, методів і способів накопичення, обробки та передачі інформації за допомогою ЕОМ та інших технічних засобів; б) різноманітними аспектами застосування і розробки ЕОМ, зокрема програмним забезпеченням ЕОМ, штучним інтелектом, архітектурою комп`ютерів та комп`ютерних мереж тощо.

Складовою частиною прикладної інформатики є економічна інформатика, яка займається питаннями збору, накопичення, опрацювання і передачі економічної інформації з використанням різноманітних технічних засобів.

2. Поняття економічної інформації

Під економічною інформацією розуміють корисні дані сфери економіки, що відображають через систему натуральних, трудових і вартісних показників планову й фактичну виробничо-господарську діяльність та причинний взаємозв’язок між керуючим і керованим об’єктами. Економічна інформація використовується на всіх рівнях управління народним господарством країни, зокрема в усіх галузях агропромислового комплексу.

Економічну інформацію класифікують за рядом ознак. Залежно від здійснюваних в управлінні функцій розрізняють планову, облікову та регулюючу інформацію. Планова в структурі економічної інформації займає 8 – 10%. Вона містить директивні вказівки про розвиток конкретного об’єкта управління та його складових.

Облікова інформація в системі економічної охоплює в середньому 88 – 90%, відображаючи господарські процеси у вигляді натуральних, трудових і вартісних показників. Складовими частинами облікової інформації є бухгалтерські, звітно-статистичні та оперативні дані. Регулююча інформація займає в середньому майже 2% від загального обсягу економічної інформації. На її основі приймають рішення щодо регулювання параметрів виробництва або планових завдань.

За стадіями утворення економічну інформацію поділяють на первинну та похідну. Первинна відображає виробничо-господарські процеси в момент їх проходження. Це, як правило, бухгалтерська інформація, збір якої переважно здійснюється вручну і заноситься на носій типу "первинний документ" (ПД). Похідна інформація є результатом обчислень і поділяється на проміжну, що підлягає подальшій обробці, та результативну.

Як первинна, так і похідна економічна інформація може бути змінною (робочою, оперативною) і постійною. До першої належать показники разового використання, зокрема дані про кількість відпрацьованого часу, виконаних тонна-кілометрів, надоєного молока тощо. Показники змінної (оперативної) інформації мають властивість змінювати свої значення. За об’єктивністю відображення явищ, подій, господарських операцій інформацію розподіляють на достовірну і недостовірну. За насиченістю реквізитами – на недостатню, достатню та надлишкову.

Інформація надходить працівникам апарату управління як із власних структурних підрозділів, так і від інших організацій. За цією ознакою інформацію поділяють на внутрішню і зовнішню. І, насамкінець, інформацію, що надходить до об’єкта управління, називають вхідною, а інформацію від об’єкта – вихідною.

3. Вивчення обсягів економічної інформації

Кількісна оцінка інформації і даних. Увага до проблеми передачі і кількісної оцінки інформації була привернута фундаментальними роботами Н. Вінера, К. Шеннона (США), що поклали початок теорії інформації. Значний внесок до теорії інформації внесли вітчизняні учені О.М. Колмогоров, О.О. Харкевич, В.А. Котельников. Тільки приймаючи за основу новизну відомостей, можна дати кількісну оцінку інформації, оскільки новизна відомостей є наслідком невизначеності відомостей про об’єкт, процес, явище, а невизначеність піддається вимірюванню.

Класичний підхід до визначення кількості інформації обґрунтував Клод Шеннон. За Шенноном, кількість інформації, що еквівалентна на одному символу, визначається за формулою

(1.1)

де І – питома інформативність джерела (кількість інформації на один символ); p_і – ймовірність появи сигналу і -того типу; k – кількість типів сигналів. Знак " – " у цій формулі не означає, що кількість інформації є від’ємною величиною. Справа в тому, що значення – від’ємна величина, помноживши яку на (-1) маємо додатне значення І.

Якщо повідомлення указує на один з n рівноймовірних варіантів, то воно несе кількість інформації, рівну log₂n. Ту ж формулу можна словесно виразити інакше: кількість інформації рівна ступеню, до якого необхідно підняти 2, щоб отримати число рівноправних варіантів вибору, тобто I² = 16, де I = 4 біти.

4. Структурні одиниці економічної інформації.

У інформатиці і обчислювальній техніці прийнята система подання даних двійковим кодом. За одиницю інформації приймають кількість інформації, поміщену у виборі однієї з двох рівноймовірних подій. Ця одиниця називається двійковою одиницею, або бітом (binary digit, bit).

Байт -це група взаємозв’язаних бітів. 1 байт = 8 бітів. Одним байтом кодується один символ текстової інформації.

1 Кілобайт (Кб) = 210 байт = 1024 байт.

1 Мегабайт (Мб) = 1024 Кб.

1 Гігабайт (Гб) =1024 Мб.

1 Терабайт (Тб) = 1024 Гб.

При визначенні обсягів економічної інформації в умовах її автоматизованої обробки до неї ставлять ряд вимог: методична єдність, достовірність, своєчасність передачі споживачам, лаконічність при максимальній насиченості необхідними показниками, простота кодування, доступність сприйняття і мінімізація витрат на формування та обробку.

При визначенні обсягів економічної інформації також слід враховувати такі важливі властивості економічної інформації, як динамічність, взаємо узгоджений характер дій та безперервність виникнення інформації протягом року. Остання властивість є особливо характерною для банківської сфери виробництва.

Усі ці характеристики враховуються в методиках визначення обсягів економічної інформації на основі (1.1), вивчення яких передбачено дисциплінами, що пов’язані із застосуванням комп’ютерних технологій в економіці та менеджменті.

За допомогою економічної інформації описують поведінку організаційно-економічних і виробничих систем. Її властивості, що відображають конкретні сутності, дають уявлення про явища, події, господарські ситуації. Під сутністю розуміють чітко визначені явища, процеси, операції. Інформація про різні сутності характеризується складною структурою, що охоплює окремі структурні одиниці (рис.1).

Рис. 1. Структура інформації, що описує різні сутності

Сутність характеризує ряд окремих, тільки їй притаманних рис, ознак тощо. Властивості, які описують сутності, називають реквізитами.

Реквізит – це найменша елементарна неподільна частка економічної інформації, що описується літерами, цифрами, спеціальними знаками. Це необхідно враховувати, проектуючи канали зв’язку, машинні носії тощо. Реквізити поділяють на реквізити-основи і реквізити-ознаки. Реквізити-основи відображають кількісні властивості явищ, процесів, господарських операцій, а реквізити-ознаки вказують на те, до чого належать основи.

Логічна сукупність реквізиту-основи і реквізитів-ознак формує показник. Упорядкований набір показників становить повідомлення. Показники, як і повідомлення, індивідуальні, але вони можуть бути складовими конкретного документа. Якщо в документі одне повідомлення – це однорядковий документ, якщо декілька - багаторядковий.

Сукупність повідомлень, однозначних за формою, але різних за змістом, формує масив. Значення повідомлень масиву розглядають як номенклатури. Масиви поділяються на документні (укомплектовані пачки ПД), вхідні (на машинних носіях), робочі (організовані в пам’яті ЕОМ) та вихідні (виведені у вигляді машинограм, записані на магнітні диски).

При створенні вхідних масивів на основі документних велике значення має кодування інформації. Кодування – це процес перетворення знаків одного набору в знаки іншого набору. Більш детально питання кодування економічної інформації, як і ряд інших питань машинної обробки даних, розглядаються під час вивчення дисциплін, пов’язаних із застосуванням комп’ютерних технологій опрацювання економічної інформації.

Наприклад, текст „Лазерний принтер” має 16 байтів.

5.Поняття класифікації та кодування економічної інформації

Економічна інформація - це перетворена і оброблена сукупність відомостей, що відображає стан і хід економічних процесів. Економічна інформація циркулює в економічній системі і супроводжує процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг. Економічну інформацію слід розглядати як один з різновидів управлінської інформації.

Економічна інформація може бути:

– що управляє (у формі прямих наказів, планових завдань тощо);

– що інформує (у звітних показниках, виконує в економічній системі функцію зворотного зв’язку). Інформацію можна розглядати як ресурс, аналогічний матеріальним, трудовим і грошовим ресурсам. Інформаційні ресурси - сукупність накопиченої інформації, зафіксованої на матеріальних носіях в будь-якій формі, що забезпечує її передачу в часі і просторі для вирішення наукових, виробничих, управлінських і інших завдань. Інформаційні технології Збір, зберігання, обробка, передача інформації в числовій формі здійснюється за допомогою інформаційних технологій. Особливістю інформаційних технологій є те, що в них і предметом і продуктом праці є інформація, а знаряддями праці - засоби обчислювальної техніки і зв’язку. Основна мета інформаційних технологій - виробництво необхідною користувачеві інформації в результаті цілеспрямованих дій по її переробці.

Рис.2. Взаємозв’язок даних, інформації і знань у процесі прийняття рішень

Контрольні питання

1. Що розуміють під економічною інформацією?

2. Назвіть властивості економічної інформації.

3. Яким повинен бути обсяг вивчення економічної інформації?

4. Які системи кодування використовуються для кодування економічної інформації?

1. Які є методи класифікації економічної інформації?

Лекція 2. Архітектура персональних комп’ютерів. Процесор, пам’ять

Дата добавления: 2014-10-15