Використання пересувних ножичних підйомників для робіт на фасадах будинків

Ножичний підйомник має нескладну конструкцію (рис. 6.12): до його складу входить платформа із системою важелів (так звані «ножиці»), а також гідравлічний привід, живлення якого відбувається від мережі змінного струму. Електрогідравлічний підйомник дозволяє виконувати роботи та пересувається в будь-якому напрямі.

Рис. 6.12. Загальний вигляд пересувного ножичного підйомника

Рама безпеки, якою забезпечений ножичний підйомник, одразу зупиняє гідравлічний привід при потраплянні сторонніх предметів під платформу.

Сучасною промисловістю виготовляється безліч модифікацій електрогідравлічних підйомників. Кожна з них володіє набором таких основних характеристик:

· вантажопідйомність (може досягати 10 т);

· максимальна висота підйому платформи (до 25 м);

· час підйому на максимальну висоту при максимальному навантаженні;

· потужність електродвигуна гідравлічного приводу;

· мінімальна відстань від верхньої частини підйомника до підлоги;

· габарити платформи (довжина – до 10 м, ширина — до 6 м);

· габарити викатної платформи (довжина і ширина — до 0,5 м);

· вимоги до фундамента, на який встановлюється підйомник;

· маса ножичного підйомника.

Технічні характеристики деяких ножичних підйомниківнаведені в додатку А навчального посібника.

6.6. Методична схема вибору раціонального варіанту засобу підмощування для проведення фасадних робіт

Для вибору раціонального варіанту засобів підмощування при зовнішньому утепленні будинків із безлічі представлених на ринку, можна скористатися запропонованою схемою (рис. 6.13). Послідовність операцій вибору раціонального варіанту засобів підмощування при зовнішньому утепленні будинків наведена нижче.

1. Вибираємо спосіб зовнішнього утеплення – вентильований або штукатурний. При виборі вентильованої системи утеплення і оздоблення підбираємо тип утеплювача (мінеральні, органічні), тип захисного покриття (природний або штучний камінь, алюмінієві панелі, сайдинг панелі), тип кріплення утеплювача (дюбелями, клейовий, напилення, по направляючих). При виборі штукатурної системи утеплення і оздоблення підбираємо тип утеплювача (мінеральні, органічні), тип захисного покриття (акрилова або силіконова фарба, штукатурка), тип кріплення утеплювача (дюбелями, клейовий, змішане).

2. Вибираємо тип утеплення. Якщо це «повне утеплення фасаду» – утеплення будівлі зі всіх сторін та на всю висоту. «Часткове утеплення фасаду» – утеплення головного, тильного фасаду по всій висоті або частково. «Ремонт, чи часткова заміна елементів фасаду» – поточний ремонт, заміна, очищення, фарбування елементів фасаду в будь-якому його місці.

3. Розглядаємо фактори, які впливають на вибір засобів підмощування:

3.1. Тип та область застосування – до якого різновиду будівельних робіт відносяться ці або інші засоби підмощування;

3.2. Технічні характеристики – представлені фірмами виробниками;

3.3. Надійність конструкції – відповідність нормативним вимогам;

3.4. Трудомісткість монтажу – витрати праці на виробництва усього об’єму монтажу, демонтажу;

3.5. Кількість складових елементів в положенні монтажу;

3.6. Вага конструкції – в положенні монтажу;

3.7. Вартість оренди – вартість представлена фірмами виробниками або реалізаторами;

3.8. Покриття металевих частин – порошкове забарвлення, оцинковка, алюміній тощо;

3.9. Різновид настилів – дерев’яні, металеві, алюмінієві тощо;

3.10. Зручність транспортування – необхідна кількість вантажопідйомних механізмів для перевезення засобу підмощування;

3.11. Вимоги до умов зберігання;

3.12. Вартість конструкції, що необхідна для повного або часткового обслуговування фасаду.

4. Приступаємо до безпосереднього вибору засобів підмощування із урахуванням потрібної висоти. Проведені дослідження рекомендацій виробників, вимог з техніки безпеки, а також техніко-економічних показників застосування тих чи інших засобів підмощування для різних висот дали змогу встановити раціональні межі їх застосування. В результаті досліджень, можна рекомендувати застосовувати різні засоби підмощування для проведення робіт з утеплення будівель для певних висот:

4.1. вище 100 м – люльки, промисловий альпінізм;

4.2. нижче 100 – вище 40 м – риштування (клинові, хомутові, штирьові, рамні);

4.3. до 40 м – авто – вежі,

4.4. до 25 м – мобільні вежі – тури,

4.5. нижче 25 м – драбини та помости.

Рис. 6.13. Методична схема вибору раціонального варіанта засобу підмощування при зовнішньому утепленні будинків

5. У випадку, якщо отриманий результат влаштовує, то, за узгодженням із замовником, приступають до робочого проектування. Якщо ж не влаштовує, повертаємося до вибору засобів підмощування.

Дата добавления: 2014-10-15