Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Формування системних уявлень




Тема 3. Організація як система

Формування системних уявлень: Платон, Аристотель, Кант, А. Смит. Системність як загальна властивість матерії. Системний підхід (погляд). Стан системи, властивості системи, поведінка системи, дія, подія. Будова систем: підсистема, елемент, структура, зв'язок. Атрибути зв'язку: спрямо­ваність, сила, характер. Класифікація систем. Загальна класифікація: абстрактні системи; конкретні системи; відкриті системи; закриті системи; динамічні системи; адаптивні системи; ієрархічні системи, їх характеристики. Класифікація за ознаками: за походженням; за описом змінних; за способом управління; за типом операторів. Аспекти організаційного порядку. Типологія організацій. Класифікація організацій за ознаками: класифікація за принципами управління; класифікація за функціональними ознаками; класифікація за ознакою реалізації суспільних функцій; класифікація за ознакою визначення цілі (ціннісно-орієнтовані організації; організації, які формують власні цілі; цілескеровані організації; цілеспрямовані організації; цілеорієнтовані організації; цілепри-датні організації; паразитичні організації).

Поняття «система» і «системність» грають важливу роль в сучасній науці і практиці. Починаючи з середини XX ст. ведуться інтенсивні розробки в області системного підходу в теорії систем. У той же час саме поняття системи має тривалу історію. Спочатку системні уявлення сформувалися в рамках філософії: ще
в античному світі було сформульовано тезу про те, що ціле більше суми його частин. Стародавні філософи (Платон, Арістотель та ін) тлумачили систему як світовий порядок, стверджуючи, що системність - властивість природи.

Принципи системності активно досліджувалися у філософії (наприклад, І. Кант прагнув обґрунтувати системність самого процесу пізнання) і в природних науках. Наш співвітчизник Є. Федоров у кінці XIX ст. прийшов до висновку про системність природи в процесі створення кристалографії. Принцип системності в економіці формулював і А. Сміт, який зробив висновок, що ефект
дії людей, організованих у групу, більше, ніж сума окремих результатів.
Різні напрямки дослідження системності дозволили зробити висновок про те, що це властивість природи і властивість діяльності людини (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Системність як загальна властивість матерії

Теорія систем служить методологічною базою теорії управління. Це відносно молода наука, організаційне становлення якої відбулося в другій половині XX ст.
Родоначальником теорії систем вважається австрійський учений Л. фон Берталанфі.

Перший міжнародний симпозіум з систем відбувся в Лондоні в 1961 р. Перший доповідь на ньому зробив видатний англійський кібернетик С. Бір, що можна вважати свідченням гносеологічної близькості кібернетики та теорії систем.

Центральне поняття теорії систем - система (від грецького systema - «ціле,
складене з частин»). Система - об'єкт довільної природи, що володіє
вираженим системним властивістю, яким не володіє жодна з частин системи при
будь-якому способі її членування, властивістю, не відображену з властивостей частин.

Наведене визначення системи не можна вважати вичерпним - воно відображає лише якийсь загальний підхід до вивчення об'єктів. У літературі з системного аналізу можна знайти безліч визначень сістеми.

Визначення системи: «Система - це цілісна сукупність взаємопов'язаних елементів, що має певну структуру і що взаємодіє з навколишнім середовищем в інтересах досягнення мети». Аналізуючи це визначення, ми можемо виявити кілька базисних понять: цілісність, сукупність, структурованість, взаємодія з
зовнішнім середовищем, наявність мети та ін Вони являють собою систему понять, тобто внутрішню організацію деякого стійкого об'єкта, цілісність якого і є
система. Сама можливість виділити в поле дослідження стійкі об'єкти визначається властивістю цілісності системи, цілями спостерігача і можливостями його сприймати дійсність.

Розглянемо деякі основні терміни і поняття, широко використовують в системних дослідженнях.

• Стан системи - упорядкована безліч істотних властивостей, якими вона
володіє в певний момент часу.

• Властивості системи - сукупність параметрів, що визначають поведінку системи.

Поведінка системи - реальна або потенційна дія системи.

Дія - подія, що відбувається з системою, викликана іншою подією.

Подія - зміна принаймні однієї властивості системи.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-15; Просмотров: 3560; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.025 сек.