Журнал розвідки і обслуговування стрільби

Картка топогеодезичної прив’язки КСП

Робоча карта

Документи, які ведуться на КСП (СП) батареї

На кожному КСП розробляють і ведуть: робочу карту; картку топогеодезичної прив’язки; журнал розвідки і обслуговування стрільби батареї; схему орієнтирів; великомасштабний планшет; схему цілей; схему полів невидимості (при необхідності).

Крім того, на КСП (СП) може розроблятись артилерійська панорама місцевості.

На робочу карту наносять: смугу (сектор) розвідки і РОУ; умовні найменування місцевих предметів і орієнтири; спостережні пункти; основний напрямок стрільби; пункти управління командира; передній край противника і цілі, розвідані зі своїх СП і отримані від сусідів та інших джерел; інженерне обладнання та інші дані розвідувального характеру; вогневі завдання батареї; положення і завдання загальновійськових підрозділів в обсязі, необхідному для взаємодії, їх пункти управління, призначені рубежі (місця) розгортання; маршрути і порядок пересування СП у ході бою; дані радіаційної і хімічної обстановки. Крім того, на карту кву наносить ВП, метеорологічні дані, позивні радіостанцій і посадових осіб, сигнали управління і сповіщення, схему радіо і проводового зв’язку, розрахунок сил і засобів зв’язку. Координатну сітку карти кодують. Цілі на робочу карту наносять умовними позначеннями.

Картка топогеодезичної прив’язки КСП (СП) (додаток 4)виконується в довільному масштабі, як правило, на аркуші паперу (А4, А5). Картку топогеодезичної прив’язки складає командир відділення управління або один із підготовлених солдат групи самоприв’язки, підписує картку топогеодезичної прив’язки кву після перевірки точності визначення координат.

Журнал розвідки і обслуговування стрільби (додаток 5) є робочим документом, в який записують результати спостережень за противником, відліки при обслуговуванні стрільби. У ньому здійснюється облік і систематизація отриманих розвідданих. По кожній цілі (об’єкту) вказується: від кого отримані дані; час отримання даних і знаходження цілі; номер; назву; характер; координати; засіб розвідки і точність координат.

Запис у журналі розвідки і обслуговування стрільби здійснюється розвідником зразу ж після виявлення цілі, або з’ясуванні тих чи інших дій противника. Запис повинен коротко і точно відображати результати спостереження.

Якщо при спостереженні не визначені явні розвідувальні ознаки тієї чи іншої цілі, то для того, щоб зробити у подальшому точний висновок, розвідник у журналі розвідки і обслуговування стрільби лише фіксує замічене або записує попередній висновок.

Журнал розвідки і обслуговування стрільби систематично проглядається командиром відділення для узагальнення добутих розвідувальних даних. Записи, які відносяться до однієї і тієї ж цілі, вивчають і аналізують для визначення назви цілі, характеру інженерного обладнання, ступеня достовірності і точності.

Журнал розвідки і обслуговування стрільби, як правило, веде: у командирській машині – командир відділення – старший топогеодезист; у відділенні управління – підготовлений до цієї роботи радіотелефоніст.

Схема орієнтирів

Схема орієнтирів (додаток 6) призначена для: швидкого пошуку орієнтирів (місцевих предметів) на місцевості; швидкого і надійного передавання (приймання) цілевказівок; визначення положення розвіданих цілей на місцевості відносно орієнтирів; а також для приймання і передавання доповіді про розвідані цілі.

Схему орієнтирів, як правило, виконує командир відділення управління або один з розвідників за його дорученням. При розміщенні КСП у командирській машині схема орієнтирів складається старшим розвідником-далекомірником.

Схема орієнтирів являє собою креслення довільного масштабу на аркуші паперу (А4, А5), на якому у перспективній формі наносять у смузі (секторі) розвідки орієнтири справа наліво по рубежах, починаючи з ближнього, із збереженням їх виду і відносного розташування на місцевості.

Дата добавления: 2014-10-15