Тематичний план

Уміти

Знати

- об'єкт, предмет і метод кримінального права, його понятійно-категоріальний апарат;

- основні положення про систему кримінального права та закон про кримінальну відповідальність;

- сутність злочину та їх класифікацію;

- зміст інститутів співучасті та множини злочинів;

- поняття, мету та систему покарань;

- сутність та значення інститутів призначення та звільнення від відбування покарання;

- зміст інституту судимості та примусових заходів медичного характеру.

- визначати дію закону про кримінальну відповідальність в просторі та часі;

- визначати злочин та його види;

- визначати склад злочину;

- визначати стадії вчинення злочину;

- визначати співучасть у злочині;

- визначати множину злочинів;

- визначати обставини, що виключають злочинність діяння;

- визначати підстави звільнення від кримінальної відповідальності;

- визначати відмінність покарання від інших заходів державного примусу.

№ п\п	Назва теми	Кількість годин
Лекції	Семінари	Практичні заняття
1.	Поняття, предмет, завдання, принципи та система кримінального права. Поняття злочину і складу злочину			-
2.	Об’єкт складу злочину. Об’єктивна сторона складу злочину			-
3.	Суб’єкт складу злочину. Суб’єктивна сторона складу злочину			-
4.	Співучасть у злочині		-	-
5.	Обставини, що виключають злочинність діяння		-	-
Всього			-

Підсумковий контроль - залік

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Кримінальне право як галузь законодавства – це сукупність кримінально-правових норм, сформульованих і прийнятих парламентом (Верховною Радою України) як законів, які визначають підстави та принципи кримінальної відповідальності, а також те, які суспільно небезпечні діяння є злочинними і які покарання слід застосовувати до осіб, що їх вчинили.

Предмет кримінального права як галузі права – кримінально-правові відносини, що виникають у результаті вчинення злочину та застосування відповідного покарання за його вчинення.

Кримінальна відповідальність – це передбачене КК обмеження прав та свобод особи, яка вчинила злочин, що індивідуалізуються в обвинувальному вироку суду і здійснюються спеціальними органами виконавчої влади держави.

Злочин – це передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

Склад злочину – це сукупність установлених кримінальним законом та іншими нормативними актами юридичних ознак (об’єктивних і суб’єктивних), які визначають суспільно небезпечне діяння як злочин.

Злочином з формальним складом є злочин, який не має суспільно небезпечних наслідків, а тому вважається закінченим від моменту вчинення зазначеного у законі діяння.

Злочином з матеріальним складом є злочин, закінчення якого пов’язується з настанням суспільно небезпечних наслідків.

Злочином з усіченим складом є злочин, у якому момент закінчення злочину за законом переноситься на стадію готування чи на стадію замаху.

Кваліфікація злочину є процес встановлення відповідності (тотожності) між юридично значущими ознаками злочину (фактичний склад злочину) і ознаками злочину, передбаченими КК (юридичний склад злочину), та формулювання висновку про наявність чи відсутність такої відповідності (тотожності).

Об’єктом злочину є суспільні відносини, які перебувають під охороною кримінального закону, на які посягає злочин, яким заподіюється шкода або які ставляться під загрозу заподіяння суспільно небезпечної шкоди.

Об’єктивна сторона складу злочину – це зовнішній бік злочину, що характеризується суспільно небезпечним діянням, суспільно небезпечними наслідками, причиновим зв’язком між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками, місцем, часом, обставинами, способом, а також засобами та знаряддями вчинення злочину.

Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до Кримінального кодексу може наставати кримінальна відповідальність.

Суб’єктивна сторона – це ознаки, що характеризують злочин із внутрішнього боку.

Вина – це психічне ставлення осудної особи до скоєного нею суспільно небезпечного діяння, а в злочинах із матеріальним складом – і до його наслідків у формі умислу чи необережності.

Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки та бажала їх настання.

Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки й хоча не бажала, та свідомо припускала їх настання.

Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, та легковажно розраховувала на їх відвернення.

Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була й могла їх передбачити.

Готування до злочину – це підшукування чи пристосування засобів або знарядь, підшукування співучасників чи змова для вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії чи бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі цієї особи.

Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більшої кількості злочинів, передбачених різними статтями чи різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено.

Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більшої кількості злочинів, передбачених тією ж статтею чи частиною статті Особливої частини КК, а також скоєння двох або більшої кількості злочинів, передбачених різними статтями КК, визнається повторним лише у випадках, передбачених Особливою частиною КК.

Рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, що має судимість за умисний злочин.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого.

Література ДО ВСІХ ТЕМ:

1. Актуальні проблеми кримінального права: навч. посіб. / В. М. Попович, П. А. Трачук, А. В. Андрушко, С. В. Логін. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 256 с.

2. Андрушко П. П. Об’єкти кримінально-правової кваліфікації: поняття, види / П. П. Андрушко // Проблеми юридичної кваліфікації (Teopiя i практика): тези міжнародної наукової конференції Вісник Академії адвокатури України. – К.: Видавничий центр Академії адвокатури України, 2010. – число 1 (17). – С. 150 – 157.

3. Анощенкова С. В. Уголовно-правовое учение о потерпевшем / Отв. ред. Н. А. Лопашенко. - М.: Волтерс Клувер, 2006. – 248 с.

4. Антонова Е. Ответственность юридических лиц в уголовном праве: аргументы за и против / Е. Антонова // Уголовное право. – 2009. – № 5. – С.4 – 9.

5. Берзін П. С. Злочинні наслідки: поняття, основні різновиди, кримінально-правове значення / П. С. Берзін; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка.  К.: Дакор, 2009. – 733 с.

6. Бикмурзин М. П. Предмет преступления: теоретико-правовой анализ / Бикмурзин М. П. – М.: Изд-во «Юрлитинформ», 2006. – 184 с.

7. Вереша Р. В. Вина у кримінальному праві: навчально-методичний вимір: навчальний посібник / Вереша Р. В. – К.: Атіка, 2006. – 408 с.

8. Винокуров В. Способы указания на субъект правоотношений и проблемы квалификации / В. Винокуров // Уголовное право. – 2009. – №4. – С. 12 – 16.

9. Воробей П. А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення в вину: [монографія] / П. А. Воробей. – К.: Атіка, 2009. – 217 с.

10. Грищук В. К. Вибрані наукові праці / Грищук В. К. – Львів: Львів. державний ун-т внутр. справ, 2010. – 824 с.

11. Дзюба В. Т. Концептуальні засади кримінально-правової охорони потерпілого, жертви, постраждалого / В. Т. Дзюба // Альманах кримінального права: збірник статей. Вип. 1 / Відповід. ред. П. П. Андрушко, П. С. Берзін.– К.: Правова єдність, 2009. – С. 200 – 214.

12. Дудоров О. О. Вибрані праці з кримінального права / Дудоров О. О.; [Переднє слово д-ра юрид. наук, проф. В. О. Навроцького] / МВС України; Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е. О. Дідоренка. – Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2010. – 952 с.

13. Дякур М. Д. Відмежування замаху на злочин від готування до злочину / М. Д. Дякур // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 39. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2008. – С. 532 – 537.

14. Дякур М. Д. Критерії відмежування замаху на злочин від закінченого злочину / М. Д. Дякур // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. Випуск 9. Ужгород: ЛІРА, 2008.– С. 384 – 387.

15. Дякур М. Д. Поняття, ознаки та аналіз складу замаху на злочин / М. Д. Дякур // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2006. – Вип. 348. – Правознавство. – С. 115 – 119.

16. Зінченко І. О. Одиничні злочини: поняття, види, кваліфікація / Зінченко І. О., Тютюгін В. І. – Харків: ФІНН, 2010. – 256 с.

17. Кваліфікація злочинів, підслідних органами внутрішніх справ: навч. посібник / [В. В. Коваленко, О. М. Джужа, А. В. Савченко, В. В. Кузнецов та ін.]; За заг. ред. В. В. Коваленка; за наук. ред. О. М. Джужи та А. В. Савченка. – К.: Атіка, 2011. – 648 с.

18. Кісілюк Е. М. Юридична природа кваліфікуючих ознак складу злочину / Е. М. Кісілюк // Юридична Україна. – 2008. – № 12. – С. 112 – 116.

19. Коржанський М. Й. Об’єкт і предмет злочину: [монографія] / М. Й. Коржанський. – Д.: Юрид. акад. Мін-ва внутр. справ; Ліра ЛТД, 2005. – 252 с.

20. Кримінальний кодекс України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до кодексу: http:// zakon1.rada.gov.ua

21. Кримінальне право України. Загальна частина: Навч. посібник / Михайленко П. П., Кузнецов В. В., Михайленко В. П., Опалинський Ю. В.; [За ред. П. П. Михайленка]. – К.: СПД Карпук С.В. – 2006. – 440 с.

22. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / [За ред. А. С. Беніцького, В. С. Гуславського, О. О. Дудорова, Б. Г. Розовського. – К.: Істина, 2011. – 1121 с.

23. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / П.Л. Фріс. - [2–ге вид., доп. і перероб.] – К.: Атіка, 2009. – 512 с.

24. Кримінальне право України. Загальна частина: [підручник] / Ю. В. Александров, В. І. Антипов, О. О. Дудоров [та ін.] – Вид. 5-е. / [за ред. М. І., Мельника, В. А. Клименка]. – К.: Атіка, 2009. – 408 с.

25. Кримінальне право України. Загальна частина: Навчальний посібник / За ред. О. М. Омельчука. – К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2010. – 208 с.

26. Кримінальне право України. Загальна частина: навч. посібник / Михайленко П. П., Кузнецов В. В., Михайленко В. П., Опалинський Ю. В.; [За ред. П. П. Михайленко] – К.: СПД Карпук С. В. – 2006. – 440 с.

27. Кримінальне право України: Загальна частина. Підручник / Алієва О. М., Гаврильченко Л. К., Гончар Т. О., Заркуа Л. Д. та ін.; Відп. ред. Стрельцов Є. Л. – [4-е вид.] – Х.: Одиссей, 2009. – 312 с.

28. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / Баулін Ю. В., Борисов В. І., Кривоченко Л. М. та ін.; За ред. Сташиса В. В., Тація В. Я. – 4-є вид., перероб. і доповн. – К.: Право, 2010. – 456 с.

29. Кримінальне право України: Практикум: навч. посібник / П. П. Андрушко, С. Д. Шапченко, С. С. Яценко, П. С. Берзін та ін.; за ред. С. С. Яценка. – [3-тє вид., перероб. і доповн.]. – К.: Алерта; КНТ; Центр учб. літ-ри, 2010. – 640 с.

30. Кримінальне право України: Курс тестових завдань: Навч. посіб. / О. М. Джужа, В. В. Кузнецов, В. І. Осадчий, В. С. Плугатир, М. В. Сийплокі; За заг. ред. д. ю. н., проф. В. В. Коваленка. – К.: КНТ; Самміт-Книга, 2012. – 368 с.

31. Кримінальне право. (Загальна частина): підручник / [А. М. Бабенко, Ю. А. Вапсва, В. К. Грищук та ін.]; за заг. ред. О. М. Бандурки; МВС України, Харків. націон. ун-т внутр. справ. – Х.: Вид-во ХНУВС, 2011. – 378 с.

32. Кримінальний кодекс України: постатейні матеріали та навчально-практичні завдання / І. П. Баглай, І. Г. Богатирьов, О. І. Богатирьова, К. Т. Кравченко, О. М. Литвинов, А. В. Савченко, Ю. Л. Сенін, О. І. Соболь; За заг. ред. докт. юрид. наук, проф. І. Г. Богатирьова. – К.: Атіка, 2011. – 640 с.

33. Кузнецов В. В. Савченко А. В. Кримінальне право України: питання та задачі для підготовки до вступних, семестрових та державних екзаменів: навч. посіб. / За заг. ред. О. М. Джужи. – Вид. 2-ге доп. та перероб. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 392 с.

34. Лень В. В. Осудність у кримінальному праві і законодавстві: [монографія] / В. В. Лень. – МВС України. Дніпропетровський держ. ун-т внутрішніх справ. – Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2008. – 178 с.

35. Магарін М. С. Суб'єкт злочину за новим кримінальним законодавством України: Монографія / Д. В. Бараненко, М. С. Магарін // Під ред. д-ра юрид. наук, професора Є. Л. Стрельцова. — Одеса: Астропринт, 2001. — 104 с.

36. Микитчик О. В. Філософія злочину: Монографія / Микитчик О. В. – К.: Київський нац. ун-т внутр. справ, 2006. – 188 с.

37. Мостепанюк Л. О. Особливості заміни окремих видів покарань в процесі їх відбування / Л. О. Мостепанюк // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 53. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2011. – С. 467 – 472.

38. Мостепанюк Л. О. Невідворотність кримінальної відповідальності / Л. О. Мостепанюк // Актуальні проблеми кримінального права (пам’яті професора П.П. Михайленка): Тези доп. наук.-теорет. конф. (м. Київ, 24 вересня 2010 р.) [Текст] / ред. кол.: В. В. Коваленко, О. М. Джужа, Є. М. Бодюл та ін. – К.: Нац. академ. внутр. справ, 2010. – С. 43 – 44.

39. Музика А. А. Предмет злочину: теоретичні основи пізнання: монографія / А. А. Музика, Є. В. Лащук. – К.: Паливода А.В., 2011. – 192 с.

40. Музыка А. А. Причинная связь: уголовно-правовой очерк / Музыка А. А., Багиров С. Р. – Хмельницький: Изд-во Хмельницкого университета управления и права, 2009. – 112 с.

41. Навроцький В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації: навч. посібник / Навроцький В. О. – [2-ге вид., виправн. та доповн.]. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 512 с.

42. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / А. М. Бойко, Л. П. Брич, В. К. Грищук, О. О. Дудоров та ін.; За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – [7–е вид., переробл. та допов.] – К.: Юридична думка, 2010. – 1288 с.

43. Обмежена осудність: поняття, критерії та примусове лікування: монографія / В. А. Клименко, В. Б. Первомайський, Т. М. Приходько. – К.: Атіка, 2011. – 180 с.

44. Панов М. І. Вибрані наукові праці з проблем правознавства / Панов М. І.; передм. В. П. Тихого. – К.: Ін Юре, 2010. – 812 с.

45. Панов М. Поняття злочину (коментар до Кримінального кодексу України) / М. Панов, В. Тихий // Вісник Конституційного Суду України. – 2004. – № 1. – С. 88 – 95.

46. Питецкий В. В. Применение нормы о добровольном отказе от совершения преступления / В. В. Питецкий // Российская юстиция. – 2008. – № 10. – С.34 – 36.

47. Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (2002–2010). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до постанов: http://www.scourt.gov.ua

48. Рецидивна злочинність в Україні: Монографія / Михайленко П. П., Кузнецов В. В., Михайленко В. П.; За заг. ред. докт. юрид. наук, проф. П. П. Михайленка. – К.: ВБ “Аванпост-прим”, 2009. – 168 с.

49. Савченко А. В. Мотив і мотивація злочину: монографія / Савченко А. В. – К.: Атіка, 2002. – 144 с.

50. Строган А. Ю. Склад злочину як підстава кримінальної відповідальності: [навч. посіб.] / Строган А. Ю. – К.: Атіка, 2007. – 424 с.

51. Сураєва В. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин: чи є законним? / В. Сураєва // Юридичний журнал. – 2006. – № 1. – С. 108 – 110.

52. Тадевосян Л. З. Неоконченные преступления: монография / Л. З. Тадевосян. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2008. – 207 с.

53. Теоретичні та прикладні проблеми кримінального права України:матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Луганськ, 20–21 травня 2011 р.) / редкол.: Г. Є. Болдарь, А. О. Данилевський, О. О. Дудоров та ін.;МВС України,Луган. держ. ун-т внутр. Справ ім.Е.О. Дідоренка.–Луганськ:РВВ ЛДУВС ім. Е. О.Дідоренка,2011–600с.

54. Теорія кваліфікації злочинів: [підручник] / В. В. Кузнецов, А. В. Савченко; за заг. ред. д.ю.н., проф. В. І. Шакуна. – [3-е вид., перероб.]. – К.: КНТ. – 2011. – 320 с.

55. Тихий В. Добровільна відмова від злочину (коментар статті 17 КК України) / В. Тихий // Вісник Конституційного Суду України. – 2004. – № 5. – С. 117 – 120.

56. Филимонов В. Уголовно-правовое значение последствий общественно опасного деяния / В. Филимонов // Уголовное право. – 2009. – № 2. – С.70 – 75.

57. Шакун В. І. Злочинець і жертва у вітчизняному вимірі / В. І. Шакун // Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи: Матер. наук.-практ. конф.[Харків] 22-23 квітня 2004 р. / Редкол.: Сташис В.В. (голов.ред.) та ін. – К.-Х.: “Юрінком Інтер”, 2004. – С. 167 – 170.

58. Шакун В. І. Смертна кара – недосліджена сторінка української історії / В. І. Шакун // Актуальні питання кримінального права (пам’яті професора П.П. Михайленка): тези доп. ІІ наук.-теорет. конф. (м. Київ, 16 листоп. 2011 р.) [Текст] / ред. кол.: В. В. Коваленко (голова), О. М. Джужа, Є. М. Бодюл та ін.. – К.: Нац. акад. внутр. справ, 2011. – С. 22 – 25

59. Шевченко Є. В. Злочини з похідними наслідками / Шевченко Є. В. – Х.: СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2005. – 216 с.

Дата добавления: 2014-10-15