Тематичний план. - соціально-культурні та духовні передумови релігійної свідомості та його специфіку;

Уміти

Знати

- соціально-культурні та духовні передумови релігійної свідомості та його специфіку;

- закономірності функціонування сучасних релігій в соціумі та їхню роль в розвитку цивілізації;

- характерні риси світових, національних і нетрадиційних релігій сучасності;

- особливості віровчення та культу сучасних релігійних течій та об’єднань в Україні;

- основні положення міжнародних нормативних актів щодо свободи совісті та віросповідання;

- чинне законодавство України, яке регулює діяльність релігійних організацій.

- визначити основні структурні елементи релігії та її місце в системі духовних і культурних цінностей людства в сучасному суспільстві;

- аналізувати взаємодію держави і церкви, визначати тип їхніх відносин;

- характеризувати віровчення, культ сучасних релігійних організацій;

- давати об’єктивну оцінку діям представників релігійних об’єднань у конкретних ситуаціях;

- здійснювати юридичну кваліфікацію діянь віруючих, визначати вид і характер відповідальності за порушення законодавства, яке регулює релігійну діяльність.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Антиклерикалізм – ідейний та соціально-політичний рух, спрямований проти церкви як соціального інституту, на визволення політичного й духовного життя, культури та освіти від впливу церкви.

Бог – Дух, Особа, Абсолют, суб’єктивний образ, що наділяється надприродними властивостями і є головним об’єктом вшанування, поклоніння в переважній більшості давніх і сучасних релігій.

Деномінація – перехідний тип релігійної організації, яка у залежності від характеру виникнення та спрямованості еволюції має ознаки церкви та секти.

Езотеричні об’єднання – релігійні течії містичного спрямування, представники цього напряму переконані, що вони володіють прихованими, недосяжними для «невтаємничених» знаннями про світ.

Неохристиянські течії – релігійні утворення, які сформовані в лоні традиційного християнства, але критикують його за відхід від первісних традицій, спираючись на текст Біблії, відрізняються відмінностями в тлумаченні Трійці, особи Ісуса Христа, сутності Святого Духа, проголошують власну церкву відроджувальним рухом євангельського християнства.

Неоязичництво – сукупність течій та рухів, які з’явились унаслідок намагань відродити дохристиянські вірування та обрядовість.

Окультизм – містичне вчення, яке визнає можливість безпосереднього спілкування з надприродними силами за допомогою таємних ритуалів, магічних обрядів.

Орієнталістські релігії – група неорелігій східного походження, які використовують у віровченні та культі елементи традиційних східних релігій – індуїзму, буддизму тощо.

Прозеліт – людина, яка приймає певну нову віру (неофіт).

Релігійна група – малочисельна релігійна організація, утворена для задоволення релігійних потреб.

Сайєнтологічні рухи – нетрадиційні релігії, в яких орієнтація на досягнення науки і техніки поєднується з примітивізованими та вульгаризованими філософськими та психологічними теоріями (зокрема, психоаналізом) та фантастикою.

Синтетичні релігії – віровчення, які у своїх догматах поєднують елементи різних традиційних релігій, претендують на статус надрелігій, створюють системи обрядових дійств, запозичуючи окремі фрагменти культу інших релігійних течій.

Свобода совісті – право громадян сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної, відправляти релігійні культи або дотримуватися атеїстичного світогляду.

Світські релігії – віровчення, які наділяють особливими (іноді надприродними) властивостями нації, держави та (або) їх вождів.

Секта – це відносно закрите об’єднання одновірців, яке виникає внаслідок розколу церкви і є опозиційною щодо неї течією, характеризується уявленням про винятковість власної ролі, доктрини, ідейних принципів, цінностей.

Секулярні вчення – віросповідальні системи, що сформувалися в процесі науково-технічного розвитку і, зважаючи на потойбічне, концентрують свою увагу на сучасних проблемах життя людства.

Харизматичний культ – різновид релігійного об’єднання, учасники якого вважають, що завдяки дотриманню певного морально-етичного кодексу і ритуальних приписів отримають харизму (особливу силу, дар Божий).

№ п/п	Назва теми	Кількість годин
Лекції	Семінари	Практичні заняття
1.	Сутність та соціальна природа сучасних релігій.			-
2.	Нетрадиційні релігії сучасності. Релігійні течії та об’єднання в Україні.			-
3.	Законодавство про свободу совісті та релігійні організації.			-
	Всього			-

Форма підсумкового контролю: залік

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1. Академічне релігієзнавство: Підручник. – К.: Світ знань, 2000. –

862 с.

2. Алексієвець О.М. Релігія балтів та слов’ян. –Тернопіль: «Літопис», 2007. – 207 с.

3. Бодак В.А. Релігія і культура: взаємодія та взаємовплив. – К.: Дрогобич: Коло, 2005. – 306 с.

4. Волошин В. Епістемологія релігії: онтологічні припущення, ключові концепти, пізнавальні стратегії [Текст]: монографія / Володимир Волошин; Донец. нац. ун-т, Каф. філос. – Донецьк: ДонНУ, 2013. – 446 с.

5. Дуда Н.М., Тарасенко О.О. Світові релігії: навч. посібник для студ. вищих навч. закл. ІІІ-ІV рівнів акредитації / НЛУУ. Кафедра соціології та культурології. – Л.: ЗУКЦ, 2008. – 200 c.

6. Дудар Н., Филипович Л. Новітні релігійні течії: український контекст (огляд, документи, переклади). – К.: Наукова думка, 2000. – 120 с.

7. Дэникен Эрих фон. Посланники из космоса / Дмитрий Красников (пер.), Алена Иванова (пер.). – Х.; Белгород: Клуб Семейного Досуга, 2010. – 320 с.

8. Загадочные явления природы и Вселенной. – Донецк: БАО, 2010. – 352 с.

9. Колодний А.М., Скиртач В.М., Мозговий Л.І., Творіна О.Л., Мозговий О.Л. Релігієзнавство: Навч. посібник / Слов'янський держ. педагогічний ун-т. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 267 с.

10. Кондратьєв І.В. Історія релігій Сходу: іслам: навч.-метод. посібник. – Чернігів: ЧДПУ ім. Т.Г.Шевченка, 2008. – 43 с.

11. Лебедєва Н.Г., Джурелюк О.Т., Самойленко Д.О. Релігієзнавство: навч. посібник / Донбаський держ. технічний ун-т. – Алчевськ: ДонДТУ, 2008. – 293 c.

12. Лубський В.І., Теремко В.І., Лубська М.В. Релігієзнавство: підручник. – 3-ге вид., доп. – К.: Академвидав, 2012. – 464 с.

13. Луцький І.М. Специфіка творення права у слов’янських народів, які прийняли християнство від Візантії // Філософські, методологічні та психологічні проблеми права: Матеріали ІІ Всеукр. наук.-теорет. конф. / Ред. кол.: Є.М. Моісеєв, О.М. Джужа, М.В. Костицький. – К.: КНУВС, 2009. – С. 17-18.

14. Мороз Л.А. Драгоценный щит предков / Людмила Анатольевна Мороз. – Донецк: БАО, 2010. – 256 с.

15. Петрик В.М., Сьомін С.В. та ін. Нетрадиційні релігійні та містичні культи України: Навчальний посібник / За заг. ред. В. В. Остроухова – К., 2003. – 336 с.

16. Практичне релігієзнавство [Текст]: колект. моногр. / за ред. проф. А. Колодного і Л. Филиповича. – К.: Українська конфедерація журналістів: Українська асоціація релігієзнавців, 2012. – 314 с.

17. Прибутько П.С. Релігієзнавство. Навчальний посібник. ‑ К.: В-во А. Паливода. ‑ 2012. – 199 с.

18. Релігієзнавство: Підручник/ За заг. ред. В.М. Вовк, Б.Ф. Чміля. – К.: Атіка, 2009. – 552 с.

19. Саган О.Н. Вселенське Православ’я: суть, історія, сучасний стан. – К.: Світ Знань, 2004. – 912 с.

20. Сапєлкіна З.П. Релігія і культура. Релігійний туризм [Текст]: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Злата Петрівна Сапєлкіна. – К.: Вид-во АПСВ Федерації Профспілок України, 2012. – 187 с.

21. Сидоренко О.П., Корлюк С.С., Посполітак Т.Є., Постоян Т. Г., Філянін М. С., Чебан О. М. Релігієзнавство: підручник / О.П. Сидоренко (ред.). – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2012. – 470 с.

22. Сьомін С.В., Кальниш Ю.Г., Петрик В.М., Остороухов В.В. Державно-церковні відносини: світовий досвід і Україна (історико- політичний аналіз) / Європейський ун-т / І.І. Тимошенко (ред.). – К.: Видавництво Європейського ун-ту, 2002. – 135 с.

23. Токарев С.А. Религия в истории народов мира / А.Н. Красников (общ.ред.и предисл.). – 5.изд., испр. и доп. – М.: Республика, 2005. – 543 с.

24. Филипович Л.О., Бабій М.Ю., Єленський В.Є., Здіорук С.І., Колодний А.М. Релігія і нація в суспільному житті України й світу / НАН України; Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди. – К.: Наукова думка, 2006. – 287 с.

25. Фрилінг Рудольф. Християнство та іслам. – Львів: Свічадо, 2011. – 136 с.

26. Черній А.М. Релігієзнавство: підруч. — 3-ге вид., доп. — К.: Академвидав, 2012. — 400 с.

27. Шашкова Л.О. Наукове і релігійне знання: можливості співставлення. – Альманах. Філософські проблеми гуманітарних наук. – 2012. – № 21. – С. 62-65.

28. Юрій М.Ф. Релігієзнавство: Навч. посібник. – К.: Дакор, 2006. –

406 с.

29. Актуальні питання соціально значущої діяльності церков та релігійних організацій в Україні / за ред. А. Колодного – К.: “Благовіст”, 2007. – 547 с.

Дата добавления: 2014-10-15